9.3. Web-документи та cgi-інтерфейси

Користувач корпоративної мережі має доступ до необхідної інформації за допомогою браузера свого клієнтського місця, де б він не знаходився. Відповідь він одержує з Web-сервера у вигляді Web-сторінок, які відповідають формату НТМL.

Залежно від типу запиту Web-сервер може витягати графічну, текстову й іншу інформацію з файлів-серверів компанії, зверта­тися за інформацією до розподілених корпоративних баз даних че­рез CGI-інтерфейси.

НТМL-документи бувають двох типів - статичні і динамічні. До першого типу відносяться Web-сторінки, що існують у формі НТМL на момент звернення до них. Динамічні Web-сторінки формуються спеціальними програмами при надходженні запиту. При створенні динамічних сторінок використовуються відомості, що задаються са­мим користувачем. Ці дані передаються Web-браузером Web-сер-верові як параметри. Web-сервер одержує запит на створення ди­намічної сторінки і запускає програму, названу «скрипт», або «сце­нарій», передаючи їй отримані від користувача дані. Подібний ме­ханізм передачі параметрів від користувача зветься Соттоп Gateway Interface (СGІ). СGI був розроблений у 90-х роках XX сторіччя у CERN як стандартний інтерфейс між програмами перегляду Web і серверами Web. Самі програми називаються СG1-сценаріями, або СGІ-скриптами [5,11].

Назва «скрипт» походить від невеликих командних файлів (csripts) операційної системи UNIX, в яких порядково записуються директиви командного інтерпретатора Shell. Першими СGI-скрип-тами були сценарії на цій мові, оскільки спочатку Web-сервери ство­рювалися на UNIX-системах. У даний час для створення скриптів стали використовувати такі мови, як С++, Реrl, РНР, Java і ін.

При роботі з базами даних СDI-скрипт виконує роль посеред ника між Web-сервером і сервером БД. Адреса URL указує не на Web-сторінку, а на програму або сценарій, що запускає запит до бази даних. СGI-програма взаємодіє із сервером БД без посередника і (якщо вона жорстко прив'язана до конкретного SQL-сервера) або з використанням драйвера ODBC (якщо жорстка прив'язка відсут­ня). Потім програма перетворює результати у формат НТМL, і Web-сервер пересилає отриману сторінку клієнтові.

Рис. 9.1 ілюструє доступ до даних із браузера клієнта

Рис. 9.1. Доступ до даних із браузера

Оскільки інтерфейс СGI є стандартом СЕІШ і заснований на Web-техно­логії, клієнтською платформою може бути будь-який комп'ютер, на якому виконується Web-браузер, а серверною - будь яка ЕОМ під керуванням Web-сер­вера.

СGI-скрипти мають ряд недоліків:

• статичне представлення інформації - перетворення результату запиту в НТМL-файл;

• при запуску кожної програми СGI породжується черговий серверний процес;

• відсутній динамічний перегляд і редагування даних у БД;

• потрібні значні обчислювальні ресурси;

• перевантажуються канали зв'язку.

Для усунення зазначених недоліків ССИ була розроблена спе­цифікація АРІ (Application Program Interface) прикладних мо­дулів.

Модуль АРІ є розширенням сервера і запускається як динаміч­на бібліотека, виконуючи обробку кожного виклику Web-сервера По окремій структурі пам'яті. Вони завантажуються в пам'ять під час першого звертання до них і не вимагають породження нового Процесу при повторному до них звертанні. Додатки, що працюють з АРІ, з'єднуються з Web-сервером значно швидше, ніж СGІ-програми. АРІ-модулі розробляються на мовах С, С++, Perl, SHell.

Недолік інтерфейсів АРІ полягають у тому, що вони є власні­стю розроблювана і не завжди переносяться на інші серверні плат­форми Web.