Принципи трасування інженерних мереж. Горизонтальне і вертикальне зонування
Інженерне устаткування населених місць, що являє собою комплекс технічних пристроїв, призначене для забезпечення комфортних умов побуту і трудової діяльності населення, комунальних і промислових підприємств. Інженерне устаткування і благоустрій міст та інших населених пунктів передбачається незалежно від чисельності населення, кліматичних, географічних та інших умов. Воно містить у собі системи водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, зв'язку, освітлення, санітарного очищення та інших видів благоустрою.
Широко застосовуване в даний час трасування магістральних мереж під вулицями викликає значні труднощі:
розміщення нових підземних інженерних мереж на старих вулицях, вже насичених мережами, неможливе без перебудови існуючих мереж;
наявність засипаних траншей під проїзними частинами вулиць, через порушення природної структури ґрунту, зменшує термін служби дорожніх покрить;
на перехрестях вулиць створюються складні перетинання окремих інженерних мереж, що приводить до необхідності влаштовувати дорогі поперечні галереї або передбачати прокладку спеціальних футлярів для майбутніх інженерних мереж;
постійне насичення забудовуваних вулиць комунікаціями при роздільному методі їхньої прокладки в остаточному підсумку приведе до безсистемного і нераціонального їх розміщення і на вулицях нових міст;
загострюються протиріччя, що виникають у ході розвитку основних видів міського господарства, транспорту й інженерних мереж;
завдаються великі збитки комунальному господарству міст через постійні розкопування і порушення сучасних дорожніх покрить;
проведення ремонтних робіт на мережах дезорганізує рух транспорту, порушує ритмічність перевезення, викликає аварії автомашин;
при влаштуванні транспортних тонелей і підземних пішохідних переходів на перехрестях вулиць створюються великі перешкоди щодо перенесення існуючих інженерних мереж;
ускладнюється реконструкція окремих елементів вулиць;
скорочуються терміни служби підземних інженерних мереж при проведенні реконструкції вулиць.
Як підземні, так і надземні мережі повинні ретельно погоджуватися з поперечним профілем проектованих вулиць, із транспортною мережею і внутримікрорайоними мережами. Трасування інженерних мереж треба виконувати з урахуванням структурно-планувальних рішень населених місць, характеру шляхово-транспортної мережі, рельєфу місцевості, наявності й розміщення водойм і розташування найбільш великих споживачів води, газу й електроенергії.
Інженерні мережі прокладають переважно по вулицях і дорогах. Для цієї мети в поперечних профілях вулиць і доріг передбачаються місця для укладання мереж різного призначення – горизонтальне зонування. Так, на смузі між червоною лінією і лінією забудови укладаються кабельні мережі (силові, зв'язку, сигналізації, диспетчеризації); під тротуарами – теплові мережі або прохідні канали, газопроводи; на розділових смугах – водопровід, господарсько-побутова і зливова каналізація. При ширині вулиць у межах червоних ліній 60м і більше прокладку підземних мереж проектують по обидві сторони вулиць.
При підземному укладанні інженерних мереж повинні дотримуватися певні відстані не тільки в горизонтальній, але й у вертикальній площині як між мережами і спорудами, так і між самими мережами – вертикальне зонування.
Рис. 1.11 – Розміщення інженерних мереж у поперечному профілі вулиці при роздільній прокладці
Рис. 1.12 – Розміщення інженерних мереж у поперечному профілі вулиці при сполученій прокладці в колекторі
Рис. 1.13 – Схема розміщення інженерних мереж по глибині закладання (роздільне прокладання мереж):
кабель слабкострумовий (VO) прокладений в азбестоцементній трубі; теплопроводи (ТО) розміщені в непрохідному каналі; h1 … h7 – максимальна глибина закладання мереж; 1 зона, … , 7 зона – зони прокладання мереж
Рис. 1.14 – Схема розміщення інженерних мереж по глибині закладання (суміщене прокладання мереж)
Таблиця 1.1 – Мінімальні вертикальні відстані при взаємному перетинанні підземних мереж
Мережа |
|
|
|
Відстань, м (просвіт) |
|
|
|
|
|
Теплопровід |
Водопровід |
Газопровід |
Кабель силовий |
Кабель зв’язку |
Каналізація |
Водостік |
Загальний колектор |
Теплопровід |
- |
0,2 |
0,15 |
0,5 |
0,5-0,15*** |
0,2 |
0,2 |
- |
Водопровід |
0,2 |
0,15 |
0,15 |
0,5 |
0,5 |
0,4** |
0,2 |
0,15 |
Газопровід |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,5-0,25* |
0,5-1,25* |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
Кабель силовий |
0,5 |
0,5 |
0,5-0,25* |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,15 |
Кабель зв’язку |
0,5-0,15 |
0,5 |
0,5-0,25* |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,15 |
Каналізація |
0,2 |
0,4** |
0,15 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,15 |
Загальний колектор |
- |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
- |
Примітки:
1. У прорізній частині відстань від поверхні землі до верху кабелю має бути не менше 1м.
2. Кабель зв’язку розміщують вище від силового кабелю.
* Кабель прокладено в трубі, кінці якої мають бути не ближче як за їм від газопроводу.
** Водопровід прокладено вище від каналізації у футлярі.
*** Кабель прокладено в трубі.
Таблиця 1.2 – Мінімальні відстані, м, по горизонталі (просвіт) між тепло- й газопроводами та іншими спорудами і комунікаціями
|
Газопроводи з тиском газу, кгс/см2, до |
|
||||
Споруди й комунікації |
0,05 |
3 |
6 |
12 |
Теплопроводи |
|
Будівлі й споруди |
2 |
4 |
7 |
10 |
5 |
|
Залізничні колії |
3 |
4 |
7 |
10 |
4 |
|
Трамвайні колії (до крайньої рейки) |
2 |
2 |
3 |
3 |
2 |
|
Водопровідні труби |
1 |
1 |
1,5 |
2 |
1,5 |
|
Теплопроводи |
2 |
2 |
2 |
4 |
- |
|
Каналізація і водостоки |
1 |
1,5 |
2 |
5 |
1 |
|
Газопроводи з тиском: |
|
|
|
|
|
|
до 6 кгс/см |
При 300мм – 0,4 |
|||||
6 … 12 кгс/см |
При 300мм – 0,5 |
|||||
Від фундамента опори лінії повітряної електропередачі і зв’язку до 1 кВ |
1 |
1,5 |
||||
Силові кабелі до 35 кВ |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
2 |
|
Телефонні броньовані кабелі |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Те саме, в каналізації |
1 |
1,5 |
2 |
3 |
2 |
|
Дерева (до стовбура) |
1,5 |
2 |
||||
До чагарників |
не регламентується |
1 |
||||
До бортового каменя проїзної частини |
1,5 |
1,5 |
||||
Примітка: Відстань від колодязів і камер до газопроводу має бути не менше 0,3м