Перетинання інженерними мережами водних перешкод
У польових умовах та містах при трасуванні інженерних мереж часто зустрічаються випадки, коли доводиться трубопроводами і кабелями перетинати річки, канали, ставки нижче водної поверхні. Природні й штучні перешкоди переборюють за допомогою спеціальних трубних переходів – дюкерів.
Дюкери класифікують за матеріалом, гідравлічними ознаками технологічними і конструктивними особливостями й методами прокладки.
Дюкери, як правило, влаштовують із сталевих труб. Всі зварювання стиків дюкера перевіряють фізичними методами контролю за допомогою гамма-випромінювання. Зовнішню поверхню труб покривають посиленою бітумною ізоляцією товщиною 9 мм. Для захисту ізоляції дюкер футерують дерев’яними рейками, які укладають уздовж труб із зазором або по всьому колу трубопровода (рис.7.1).
Окрім сталевих труб застосовують для влаштування дюкерів пластмасові труби з полівінілхлориду. Окремі труби з’єднують між собою також за допомогою зварювання. У гідравлічному відношенні дюкери поділяються на напірні (рис.7.1, а) й самотічні (рис.7.1, б). Напірні працюють під тиском продукту, що транспортується; самотічні – під природним тиском P, який створюється внаслідок різниці відміток закладення початкової і кінцевої точок дюкера.
Напірні дюкери влаштовують на міських водопровідних, теплових і газових мережах, а також лініях напірної каналізації; безнапірні – на самотічних мережах господарсько-побутової каналізації.
За конструктивними особливостями дюкери через річку шириною до 50 м влаштовують у вигляді ломаної лінії за конфігурацією, яка аналогічна поперечному профілю річки (рис. 7.1, г). Укладають дюкери в підводні траншеї з понтонів або безпосередньо з водяної поверхні методом вільного занурення, наповнюючи дюкер водою.
Воду з дюкера після його укладки й установки вантажу видаляють стислим повітрям від пересувного компресора.
Рис. 7.1. – Схема будови дюкера:
а – напірний дюкер через річку; б – безнапірний дюкер через річку; в – підводний колектор для суміщеної прокладки мереж; г – напірний дюкер через великі річки;
1 – напірний трубопровід; 2 – засувка в колодязі; 3 – дюкер напірний А-А′; 4 – вантаж; 5 – самотічний трубопровід; 6 – колодязь; 7 – дюкер безнапірний; 8 – напірні трубопроводи й кабелі; 9 – прямокутовий колектор; 10 – вертикальний колектор; 11 – круглий колектор; 12 – сплетіння труб на березі; 13 – напірний дюкер: А1, А2, А3; 14 – трос; 15 – лебідка; 16 – бетонний блок; 17 – сталева труба; 18 – гідроізоляція; 19 – дерев’яна рейка (футеровка труби); 20 – чавунний блок
Дюкери на великих річках (рис. 7.1, г) споруджують на березі у вигляді сплетіння труб з наступним протаскуванням сплетіння лебідкою з протилежного берега, при цьому сплетіння вигинається на дні підводної траншеї без деформації.
Для сумісної прокладки інженерних мереж під руслами міських річок влаштовують дюкери із сталевих труб діаметром до 3 м, які посилені ребрами жорсткості. У такому дюкері розташовують теплопроводи, водопровід, лінії напірної каналізації, кабелі силові й слабкострумові. Дюкери обслуговують з берегових камер, які влаштовують із збірних залізобетонних елементів (рис. 7.1, в). Підводні переходи дюкера через річки в міських умовах, по можливості, влаштовують на прямих плісових ділянках з мінімальною глибиною та шириною перпендикулярно до осі річки.
Для здійснення вказаних робіт потрібні попередні геологічні, гідрогеологічні й топографічні вишукування, при яких визначають план і профіль ділянки мережі по осі влаштування переходу.