3. Розподільні пункти й трансформаторні підстанції

Рис. 5.6 – Схема мережі електропостачання міста:

1 – ЛЕП; 2 – центральна підстанція; 3 – споживча підстанція;

РП – районна підстанція; АВР – автоматичне включення резервного устаткування; ВРУ – вводно-розподільне устаткування будівель

Рис. 5.7 – Схема електропостачання міст:

1 – територія за межами міста; 2 – електростанція напругою 110 кВ; 3 – середня частина міста; 4 – кабель 110 кВ; 5 – підстанція 110/10 кВ; 6 – ЛЕП 220 кВ; 7 – підстанція 220/110 кВ; 8 – ЛЕП 110 кВ; 10 – центральна частина міста

Розподільні пункти забезпечують приймання електроенергії від районної ТП напругою 10 кВт і розподіл її серед міських споживацьких ТП без зниження напруги струму. Для зменшення кількості інженерних будівель у селищній зоні міста можливе сполучення РП з ТП. Будинок розподільного пункту не опалюється і має природну вентиляцію.

Трансформаторні підстанції призначені для приймання, зміни рівня напруги та розподілу електроенергії. Зниження напруги виконують трансформаторами. За конструктивними ознаками ТП бувають: відкриті, закриті й пересувні.

Відкриті ТП рекомендуються для невеликих населених пунктів, обладнуються вони на опорах ліній повітряної електропередачі.

Закриті ТП можуть бути вбудовані в громадські будинки та прибудовані до них, а також виконуватися у вигляді окремих будинків за типовими кресленнями.

З метою зниження вартості будови та експлуатації інженерних споруд при розробці планів забудови мікрорайонів виявляється тенденція до об’єднання різних інженерних споруд з утворенням інженерного корпусу мікрорайону. В цьому корпусі можуть розміщуватися окремі трансформаторні підстанції, центральний тепловий пункт, підвищувальна водопровідна насосна станція, диспетчерська служба керівника інженерного обладнання, тощо.

4. Споживачі електричної енергії

Вводно-розподільне обладнання будинків (ВРО) здійснює приймання та розподіл електричної енергії в тупиках. Конструктивно ВРО – це панелі шафового типорозміру 1700×800×450 мм, обладнані апаратами управління, захисту, обліку та вимірювальними приладами.

Встановлюється ВРО в електрощитових приміщеннях і сходових клітках. У малоповерхових будинках, що не мають загальних сходових кліток, їх розміщують поза будинком у металевій шафі.

Внутрішні електропроводки будинків поділяються на живильні, розподільні й групові мережі.

Живильні мережі прокладають від ВРО до групових пунктів освітлення. Розподільні мережі живлять силові електроприймачі. Групові мережі розміщують від щитків освітлення до світильників та розеток у приміщеннях.

За способом прокладання внутрішні мережі можуть бути відкритими й прихованими.

При відкритій проводці кабелі й проводи прокладають по поверхні стін, стелі, на ізоляторах і в трубах. При прихованій проводці кабелі й проводи прокладають усередині елементів будинків у стінах, підлогах, перекриттях. У цих випадках кабелі й проводи розміщують в трубах, каналах, порожнинах будівельних конструкцій, під штукатуркою.

Вибір виду електропроводки залежить від умов навколишнього середовища з урахуванням вологості й температури повітря, наявності пилу, хімічно агресивного середовища та пожежної безпеки.

Таблиця 5.1 – Питоме розрахункове навантаження електроприймачів квартир

Споживачі електроенергії	Питоме розрахункове навантаження електроприймачив при кількості квартир, кВт на 1 квартиру
	1...3	6	12	18	24	40	60	100	200	400
Квартири з плитами:
на природному газі	4,5	2,3	1,45	1,15	1	0,8	0,7	0,6	0,5	0,45
на скрапленому газі й твердому паливі	5	2,6	1,65	1,35	1,15	1	0,9	0,8	0,75	0,7
електричними потужністю до 5,9кВт	6	3,2	2,4	2	1,8	1,5	1,3	1,15	1	0,9
електричними потужністю 5,9...8 кВт	7	4	2,5	2	1,8	1,5	1,3	1,15	1	0,9

Примітки:

1. Розрахункове навантаження кількості квартир, яка не вказана в таблиці, визначають інтерполяцією.

2. Питоме розрахункове навантаження квартир враховує навантаження освітлення загальнобудинкових приміщень (сходів, ліфтових холів, вестибюлів, технічних підвалів, сміттєзбірних камер та ін.).