Контрольні запитання

1. Призначення систем централізованого теплопостачання і їх джерела.

2. Методи прокладки розподільних теплових мереж.

3. Методи прокладки розвідних теплових мереж.

4. Як роблять розрахунок витрат теплоти на потреби опалення житлових і громадських будинків?

5. Як виконують розрахунок витрат теплоти на потреби вентиляції громадських будинків?

6. Як роблять розрахунок витрат теплоти на потреби гарячого водопостачання?

7. Як визначається максимальне теплове навантаження на ЦТП?

8. Як визначається максимальне теплове навантаження ТЕЦ?

9. Яка мета гідравлічного розрахунку теплових мереж?

10. Як користуватися номограмою до гідравлічного розрахунку теплопроводів, ключ до номограми?

5. Електричні мережі

1. Призначення, джерела і методи прокладання електричних мереж

Електричні мережі призначені для транспортування і забезпечення споживачів електричною енергією на побутові й технологічні потреби.

Система електропостачання міста містить у собі елементи енергетичної системи, що забезпечують розподіл електроенергії споживачам.

Енергосистемою називається сукупність електростанцій, енергетичних і теплових мереж, з'єднаних між собою і зв'язаних спільністю режиму в безперервному процесі виробництва, перетворення і розподілу енергії.

Джерела електропостачання міст і населених місць: теплоелектроцентраль (ТЕЦ), конденсаційна електрична станція (КЕС), атомна електрична станція (АЕС), гідроелектростанція (ГЕС) та ін.

До міських електричних мереж відносяться:

• електропостачальні мережі напругою 110 (35) кВ і вище, що містять кільцеві мережі з понижуючими підстанціями, лінії і підстанції глибоких вводів;

• розподільні мережі напругою 10 (6) … 20 кВ, що містять трансформаторні підстанції (ТП) і лінії, що з'єднують центри живлення з ТП і ТП між собою;

• розвідні мережі до 1000 В.

Рис. 5.1 – Схема конденсаційної електричної станції (КЕС):

1 – холодна вода; 2 – паливо (газ, вугілля); 3 – паровий простір; 4 – паропровід; 5 – парова турбіна; 6 – електрогенератор; 7 – лінія електропередачі; 8 – трансформаторна підстанція; 9 – споживач; 10 – паропровід; 11 – конденсатор; 12 – конденсатопровід; 13 – насос; 14 – трубопровід гарячої води; 15 – градирня; 16 – трубопровід охолодженої води; 17 – димар

Рис. 5.2 – Схема атомної електричної станції (АЕС):

1 – холодна вода; 2 – ядерне паливо; 3 – паровий простір; 4 – паропровід; 5 – парова турбіна; 6 – електрогенератор; 7 – лінія електропередачі; 8 – трансформаторна підстанція; 9 – споживач; 10 – паропровід; 11 – конденсатор; 12 – конденсатопровід; 13 – насос; 14 – трубопровід гарячої води; 15 – градирня; 16 – трубопровід охолодженої води

Рис. 5.3 – Схема гідроелектростанції (ГЕС):

6 – електрогенератор; 7 – лінія електропередачі; 8 – трансформаторна підстанція; 9 – споживач; 17 – водяна турбіна

До понижувальних підстанцій відносяться:

• міські підстанції (35 … 220 кВ), що розташовуються в безпосередній близькості до границь міста;

• підстанції глибоких вводів (110 … 220 кВ), споруджені безпосередньо на території районів і в промислових зонах великих міст;

• трансформаторні підстанції (10 … 20/0,38 кВ) комунально-побутових і промислових споживачів енергії.

Підстанції і розподільні пункти (РП) звичайно споруджують як окремо стоячий будинок. В обґрунтованих випадках допускається застосування вбудованих у будинок ТП і РП. Підстанції глибоких вводів напругою 110 кВ і вище споруджують в закритому виконанні. Для відкритих варіантів підстанцій проводять шумозахисні заходи, а відстані від ТП до житлових будинків і комунальних споруд визначають акустичним розрахунком.