Матеріальне становище населення
Здійснення індустріалізації сталінськими методами обумовило значне зниження життєвого рівня трудящих, падіння їхнього добробуту.
Запровадження карткової системи постачання робітників та службовців не давало можливості витрачати зароблені гроші на придбання товарів народного споживання понад гарантований картками мінімуму.
Кваліфіковані, тобто високооплачувані, робітники могли «отоварювати» за картками не більш чверті своєї заробітної плати.
Отже, можливості стимулювати ріст продуктивності праці економічними засобами практично зводилися до нуля.
Замість цього велику увагу стали приділяти моральному стимулюванню праці, головним чином шляхом організації масового виробничого змагання, яке називали «соціалістичним».
Це завдання полегшувалося готовністю робітничого класу миритися зі злиднями заради того, щоб якнайшвидше покінчити з відсталістю країни.
Індустріалізація вимагала значних коштів, які планувалося одержати за рахунок сільського господарства, за рахунок «ножиців цін».
Селяни не погодилися з монопольно високими цінами державної промисловості на продукцію, якої вони потребували, і різко скоротили обсяг закупівель.
Не погодилися вони і на занижені ціни державних заготівельних організацій на хліб.
Узимку 1927-1928 рр. у країні вибухнула хлібозаготівельна криза.
Виробники хліба не погоджувалися везти його на ринок.
Сталін і його однодумці в ЦК партії домоглися відновлення випробуваного під час Громадянської війни примусового вилучення зерна із селянських господарств.
Методи адміністративного, насильницького тиску на селянство, так звані «надзвичайні заходи», здійснені для вилучення зерна із селянських господарств узимку 1928 р. фактично означали кінець нової економічної політики.
Промисловість України напередодні Другої світової війни
У 30-ті рр. Україна перетворилася з аграрної на потужну індустріальну країну.
Вона випередила за рівнем розвитку ряд західноєвропейських країн.
Радянська Україна посіла друге місце в Європі (після Німеччини) з виплавки чавуну, четверте місце у світі з видобутку вугілля.
За виробництвом металу і машин Україна йшла перед Францією та Італією, наздоганяла Англію.
Промислове піднесення привело до масштабної урбанізації – підвищення ролі міст у розвитку суспільства, поширення рис властивих місту.
Частка міського населення в 20-30-х рр. збільшилася в два рази і досягла напередодні Другої світової війни більше 30% загальної кількості населення.
Головним джерелом поповнення робочих кадрів у роки індустріалізації стало українське селянство, що сприяло українізації робітничого класу і міст.
До 1939 р. питома вага українців серед міського населення в порівнянні з початком 20-х рр. зросла у два рази і досягла 58%.
У 1940 р. випуск промислової продукції України зріс більше ніж у 7 разів у порівнянні з 1913 р.
У 1940 р. Україна посідала важливе місце у виробництві промислової продукції. Вона давала 65% загальносоюзної виплавки чавуну,
