Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція19.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
37.71 Кб
Скачать
  1. Матеріальне становище населення

Здійснення індустріалізації сталінськими методами обумо­вило значне зниження життєвого рівня трудящих, падіння їх­нього добробуту.

Запровадження карткової системи постачання робітників та службовців не да­вало можливості витрачати зароблені гроші на придбання това­рів народного споживання понад гарантований картками міні­муму.

Кваліфіковані, тобто високооплачувані, робітники мог­ли «отоварювати» за картками не більш чверті своєї заробітної плати.

Отже, можливості стимулювати ріст продуктивності праці економічними засобами практично зводилися до нуля.

Замість цього велику увагу стали приділяти моральному сти­мулюванню праці, головним чином шляхом організації масо­вого виробничого змагання, яке називали «соціалістичним».

Це завдання полегшувалося готовністю робітничого класу миритися зі злиднями заради того, щоб якнайшвидше покін­чити з відсталістю країни.

Індустріалізація вимагала значних коштів, які планувалося одержати за рахунок сільського господарства, за рахунок «ножиців цін».

Селяни не погодилися з монопольно високими цінами державної промисловості на продукцію, якої вони потребували, і різко скоротили обсяг закупівель.

Не погоди­лися вони і на занижені ціни державних заготівельних орга­нізацій на хліб.

Узимку 1927-1928 рр. у країні вибухнула хлібозаготівельна криза.

Виробники хліба не погоджувалися везти його на ринок.

Сталін і його однодумці в ЦК партії домоглися відновлення випробуваного під час Громадянської війни примусового вилучення зерна із селянських господарств.

Методи адміністративного, насильницького тиску на селян­ство, так звані «надзвичайні заходи», здійснені для вилучення зерна із селянських господарств узимку 1928 р. фактично означали кінець нової економічної політики.

  1. Промисловість України напередодні Другої світової війни

У 30-ті рр. Україна перетворилася з аграрної на потужну індустріальну країну.

Вона випередила за рівнем розвитку ряд західноєвропейських країн.

Радянська Україна посіла друге місце в Європі (після Німеччини) з виплавки чавуну, четверте місце у світі з видобутку вугілля.

За виробництвом металу і машин Україна йшла перед Францією та Італією, наздоганяла Англію.

Промислове піднесення привело до масштабної урбанізації – підвищення ролі міст у розвитку суспільства, поширення рис властивих місту.

Частка міського населення в 20-30-х рр. збільшилася в два рази і досягла напередодні Другої світової війни більше 30% загальної кількості населення.

Головним джерелом поповнення робочих кадрів у роки індустріалізації стало українське селян­ство, що сприяло українізації робітничого класу і міст.

До 1939 р. питома вага українців серед міського населення в порів­нянні з початком 20-х рр. зросла у два рази і досягла 58%.

У 1940 р. випуск промислової продукції України зріс більше ніж у 7 разів у порівнянні з 1913 р.

У 1940 р. Україна посідала важливе місце у виробництві промислової продукції. Вона давала 65% загальносоюзної виплавки чавуну,

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]