65

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра психології

Магістерська дипломна робота

на тему

ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ МЕЖОВИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ

Студент 2 курсу 5м групи

спеціальності “Психологія”

факультету економіки, менеджменту

і психології

Кречко Вікторія Олександрівна

Науковий керівник:

Професор кафедри психології,

д-р психол. наук,

професор

Корольчук Микола Степанович

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I Теоретичні засади дослідження психодіагностики та корекції межових функціональних станів особистості.

1.1. Поняття межових функціональних станів у психології 1.2 Загальні принципи психодіагностики межових функціональних станів 1.3 Загальні принципи методів корекції межових функціональних станів

Висновки до I Розділу

Розділ II Організація роботи та обґрунтування методик дослідження межових функціональних станів у студентів

2.1. Психологічні вікові особливості студентів

2.2. Програма дослідження проявів межових функціональних станів у студентів та характеристика вибірки 2.3 Обґрунтування інструментарію дослідження межових функціональних станів особистості у студентів

Висновки до II Розділу

Розділ III Результати емпіричного дослідження проявів межових функціональних станів у студентів 3.1 Аналіз результатів дослідження психологічних проявів межових функціональних станів у студентів

3.1.1 Аналіз рівня особистісної та ситуативної тривожності студентів 3.1.2 Показники суб’єктивного стану студенів 3.1.3 Особливості нервово-психічної напруги студентів 3.1.4 Визначення психологічного стану студентів 3.1.5 Оцінка та виявлення невротичних станів у студентів 3.2 Рекомендації студентам щодо корекції межових функціональних станів

Висновки до III Розділу

Висновки

Література

Додатки

Вступ

У великій психофізіологічній та психологічній літературі розглядаються найрізноманітніші види станів людини, що мають позитивний або негативний вплив на перебіг трудової діяльності. В якості прикладів зазвичай досліджуваних видів функціональних станів слід назвати стомлення, монотонію, напруженість, різноманітні форми психологічного стресу і стани, що викликаються впливом екстремальних факторів фізичної природи. Функціональний стан визначається як інтегральна характеристика множини функціональних показників різноманітних органів на систем організму, для визначення функціонального стану яких використовується уся можлива діагностична апаратура доступна у клініках.

Поняття «функціональний стан» характеризує ефективну сторону діяльності людини [53]. Іншими словами, мова йде про можливості людини виконати певну роботу в залежності від її стану. Різні форми активності людини можна охарактеризувати предметною спрямованістю діяльності, мотивацією та інтенсивністю їх прояву [54].

Функціональний стан пов'язують, починаючи з аналізу діяльності окремої живої клітини [55] і закінчуючи складними формами емоційних переживань [56,57] і навіть характеристикою поведінки на рівні колективу і популяції [53,58].

Поняття «функціональний стан» виникло і отримало подальший розвиток у фізіології. Основним змістом відповідних досліджень був аналіз мобілізаційних можливостей та енергетичних витрат працюючого організму [54,59]. Будь-який стан людини виникає в процесі діяльності. Він є результатом взаємодії різних елементарних структур. Існує велика область станів людини, які ще не можна віднести до психічних розладів, але й здоров'ям вони вже не є. Такий стан - межовий, і ним визначаються багато фобій, властиві людині, неврози, синдроми переживання екстремальних або неадекватних ситуацій, а також синдром хронічної втоми. Часто межові стани лежать в основі подальшого розвитку соматичного або нейросоматичного захворювання, аж до онкології, а також стійкого порушення імунореактивності з різким підвищенням ймовірності захворюваності на інфекційні або аутоімунні захворювання, наприклад, розсіяний склероз і т.д.

Причому, прикордонні стани в 5-10 разів більше поширені, ніж хвороби «великої психіатрії».

  Розвиток того чи іншого ФС зумовлюється як специфічністю факторів, так і механізмом його розвитку. Так, стомлення розвивається під впливом виду та характеру робочого навантаження, монотонія пов'язана з однобічністю трудової діяльності, а нервово-психічна напруга - наслідок усвідомлення відповідальності та значимості професіональної діяльності. Сприяють формуванню ФС та впливають на динаміку їх розвитку такі фактори, як параметри умов праці та життєдіяльності, характеристика самої трудової діяльності, соціального середовища та індивідуальні особливості людини. Найбільше впливають на зміну ФС умови придатності до праці та життєдіяльності, напруженість та тривалість професійної діяльності. (1)

 Теоретичною основою уяви про функціональний стан є центральні механізми збудження та гальмування, науково обґрунтовані видатними вченими та їх школами (І.М. Сеченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського, О.О. Ухтомського, Л.А. Орбелі, К.М. Викова, П. К. Анохіна). (1)

Аналіз наукової літератури щодо питання межових функціональних станів особистості виявив, що проблема межових станів є актуальною у сучасному суспільстві. Актуальність обумовлена тим, що надмірне напруження фізіологічних та психологічних ресурсів людини є потенційним джерелом виникнення різних захворювань. Саме на цій підставі виділяються нормальні та патологічні стани. Останній клас є предметом медичних досліджень. Наявність межових станів може призвести до хвороби. Так, типовими наслідками тривалого переживання стресу є хвороби серцево-судинної системи, травного тракту, неврози. Хронічна перевтома є межовим станом по відношенню до перевтоми - патологічного стану невротичного типу. Тому всі межові стани у трудовій діяльності відносяться до категорії неприпустимих. Вони вимагають введення відповідних профілактичних заходів, у розробці яких безпосередню участь повинні приймати і психологи.

Актуальність проблеми, недостатність її теоретичного ї практичного опрацювання, існування протиріч, недостатність методик дослідження межових функціональних станів визначило тему дослідження «Психологічні особливості проявів межових функціональних станів у студентів». Мета та завдання дослідження: мета дослідження полягає у з’ясуванні психологічних проявів межових функціональних станів у студентів та розробці практичних рекомендацій щодо корекції межових функціональних станів особистості. Досягнення мети зумовило розв’язання таких завдань: 1. Здійснити теоретичний аналіз наукової літератури щодо дослідження проблеми межових функціональних станів особистості, психодіагностику та корекцію таких станів

2. Розробити програму дослідження та обґрунтувати психодіагностичний інструментарій дослідження межових функціональних станів у студентів 3. З’ясувати психологічні прояви межових функціональних станів у студентів 4. Розробити практичні рекомендації щодо корекції межових функціональних станів особистості Об’єкт дослідження: межові функціональні стани особистості. Предмет: особливості психодіагностики і психокорекції межових функціональних станів особистості.