8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки: Тести.

1. У хворого 63 років на 20-й день від початку інфаркту міокарда рапто­во з'явився різкий біль у лівій полови­ні грудної клітки, виник напад ядухи. Об'єктивно: хворий збуджений, шкі­ра і слизові бліді, ціаноз. Варикоз­не розширення вен нижніх кінцівок. Пульс - 120/хв., АТ - 100/70 мм рт. ст. Тони серця ослаблені, акцент II тону над легеневою артерією. Над легеня­ми - ослаблене дихання зліва. На ЕКГ: в динаміці - поворот електричної осі серця вправо. Вкажіть найбільш імовір­ну причину погіршення стану хворого.

А. Рецидив інфаркту

В. Синдром Дреслера

С. Пневмонія

D. Ексудативний плеврит

Е. Тромбоемболія легеневої артерії

2. Хворий лікувався з приводу ін­фаркту міокарда. На 13 день наступи­ло погіршення: болі в грудній клітці, задишка. Об'єктивно: температура-38,2 °С, пульс - 112/хв., ЧД - 26/хв. Під правою лопаткою вислуховують­ся дрібнопухирчасті хрипи, а через 2 дні діагностовано правобічний екс­удативний плеврит. Загальний аналіз крові: Л - 8,9 x 10⁹/л, еозинофілів - 8%, ШОЕ - 24 мм/год. Яке ускладнення інфаркту міокарда у хворого?

А. Повторний інфаркт міокарда

В. Тромбоемболія легеневої артерії

С. Гостра лівошлуночкова недостат­ність

D. Синдром Дреслера

Е. Пневмонія

3. Чоловік 58 років, знаходився в блоці інтенсивної терапії в зв'язку з гострим інфарктом міокарда. АТ був - 150/100 мм рт. ст., ЧСС - 100/хв. Че­рез 3 дні поскаржився на напад заду­хи. Об'єктивно: АТ - 100/65 мм рт. ст., ЧСС - 120/хв., ЧД - 32/хв. В нижніх відділах легень з'явились вологі незвучні хрипи, над верхівкою став вислухову­ватись ритм галопу, систолічний шум. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Тромбоемболія легеневої артерії

В. Розрив міокарда

С. Набряк легень

D. Кардіогенний шок

Е. Гострий перикардит

4. Хворий 50 років, 5 днів перебу­вав у відділенні реанімації з діагнозом "трансмуральний інфаркт міокарда". З'явилась задуха, кашель, стискаючий біль за грудиною, нудота. Об'єктив­но: ціаноз, ЧСС - 82/хв., АТ - 90/70 мм рт. ст., ЧД - 30/хв. Акцент II тону над легеневою артерією. Шум тертя плеври. На ЕКГ відхилення електрич­ної осі серця вправо, неповна блокада правої ніжки пучка Гіса, інверсія зубців Т у відведеннях V1-V6. Поява яко­го ускладнення зумовлює ці зміни?

А. Тромбоемболія легеневої артерії

В. Серцева астма

С. Синдром Дреслера

D. Кардіогенний шок

Е. Плевропневмонія

5. У лікарню доставлена хвора 59 років зі скаргами на болі ангінозного типу тривалістю понад 1 годину, яду­ху. Положення в постелі напівсидячи. Об'єктивно: ЧД - 24/хв., в легенях вологі дрібнопухирчасті хрипи в ниж­ніх відділах. АТ - 110/60 мм рт. ст., пульс - 92/хв., тони серця приглуше­ні. Терміново знята ЕКГ: підйом сег­мента SТ на 5 мм у відведеннях V₁-V₄. Який метод лікування найбільш до­цільний у подібному випадку?

А. Призначення антагоністів каль­цію

В. Застосування бета-симпатоміметиків

С. Застосування дигоксину з еуфі­ліном

D. Призначення тромболітичних препаратів

Е. Застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту

6. У хворого 54 років із інфарк­том міокарда з зубцем Q, задньої стінки лівого шлуночка на 5 добу раптово з'я­вилася ядуха. Положення ортопное. У легенях сухі розсіяні хрипи, в нижніх відділах - дрібнопухирчасті. В області верхівки серця з'явився пансистолічний шум, що проводиться в ліву пах­вову область. Погіршення імовірніше всього викликане:

А. Синдромом Дреслера

В. Розривом міжшлуночкової пе­регородки

С. Рецидивом інфаркту міокарда

D. Розривом папілярного м'яза

Е. Розвитком ендокардиту

7. У хворого 50 років з гострим інфарктом міокарда виник напад заду­хи. Об'єктивно: дихання - клекочуче, з частотою 32/хв., кашель з виділен­ням великої кількості пінного рожево­го харкотиння, акроціаноз, набрякан­ня вен шиї. Пульс - 108/хв., АТ - 80/50 мм рт. ст. Тони серця глухі. Над усією поверхнею легенів вислухову­ються різнокаліберні вологі хрипи. Із введення якого препарату треба розпочинати лікування?

А. Нітрогліцерин

В. Діуретик

С. Серцевий глікозид

D. Допамін

Е. Бета-блокатор

8. У хворого 60 років, який пе­реніс торік інфаркт міокарда, відзна­чаються задишка, кашель, набряки на ногах, фібриляція передсердь, сте­нокардія. У процесі стандартного лі­кування виявилася стійка бігіменія, підсилилася кардіалгія. На ЕКГ: зсув SТ униз від ізолінії. Симптоми, що з'явилися, можуть бути у першу чергу обумовлені:

А. Передозуванням дигіталісних препаратів

В. Прогресуванням ІХС

С. Передозуванням інгібіторів АПФ

D. Передозуванням бета-адреноблокаторів

Е. Недостатньою дозою діуретиків

9. У хворої 60 років, яка впродовж 20 років страждає на гіпертонічну хворобу, після стресової ситуації раптово виник напад задишки. Об'єктивно: положення ортопное, пульс - 120/хв., АТ - 210/120 мм рт. ст. І тон над верхівкою серця ослаблений, в діастолу прослуховується додатковий тон, частота дихання - 32/хв. Дихання над нижніми відділами легень ослаблене,поодинокі незвучні вологі дрібнопухирчасті хрипи. Яке ускладнення ви­никло?

А. Розшарування аорти

В. Напад істерії

С. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

D. Пневмонія

Е. Гостра лівошлуночкова недостатність

10. Чоловік 22 р., скаржиться на задишку, котра підсилюється при фі­зичному навантаженні. Вважає себе хворим біля 5 років. Об'єктивно: тем­пература - 36,5 °С; ЧД - 20/хв., пульс -80/хв., АТ - 125/80 мм рт. ст. Грудна клітка бочкоподібної форми. Перкуторно - коробковий звук. Аускультативно - ослаблене везикулярне ди­хання над усіма легеневими полями. Який механізм порушення альвеоляр­ної вентиляції є провідним?

А. Порушення функції дихального центру

В. Порушення рухливості грудної клітки

С. Токсична дія еозинофілів на бронхи

D. Обструктивна недостатність зо­внішнього дихання

Е. Рестриктивна недостатність зо­внішнього дихання