1 Обґрунтування технічних рішень

1. Призначення і робота деталі в вузлі

При описанні конструкції заданої деталі необхідно вказати: назву деталі, в яку складальну одиницю входить, до якого класу відноситься, призначення деталі, яким навантаженням піддається при роботі, технічні умови на її виготовлення. Характеристика деталі супроводжується її кресленням [рисунок 1.1]. Допускається використовувати ксерокс вузла, в якому задана деталь виділяється товстою лінією.

Визначення класу деталі.

Деталі, що використовують в машинобудуванні можна поділити на класи. Деталі одного класу мають подібну конфігурацію та оброблювані поверхні одного характеру при подібному їх взаємному розташуванні. Для визначення класу деталей можна користуватися класифікацією основних видів деталей.

Аналіз технологічних вимог.

В цьому питанні необхідно проаналізувати основні пункти технологічних вимог та коротко викласти свої думки по забезпеченню їх виконання. Основними пунктами треба вважати ті, що відносять до точних розмірів, геометричної форми та якості поверхонь деталі, що оброблюється.

По кожному пункту технологічних вимог виклад потрібно вести в такій послідовності:

а) чому висунуті такі вимоги;

б) якими мірами можливо забезпечити виконання цих вимог;

в) як перевірити його виконання.

Аналіз технологічних вимог зручно зводити в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 - Зміст технологічних вимог.

Зміст технологічних вимог.	Коли, яким методом та засобом можливо виконати цю вимогу.	Як та яким засобом можна перевірити виконання вимог.
Загартовування HRCэ 40 - 45	Після чистової обробки, до відділки	На приладі Роквелла, шкала С
2 Биття шийок 70Н7 78Н7 відносно вісі не більш 0,03	Чистовим шліфуванням після термообробки.	На контрольних центрах за допомогою індикатора.

Приклад

Деталь: «Перехідний фланець привода генератора» [рисунок 1.1] встановлюється в лобовий картер і служить перехідним фланцем генератора і підшипника шестірні привода генератора.

Фланець приєднується до генератора, упираючись в торець Г через шпильки по 8 отворах Ø8,5 і центрується по Ø і хомутом по конусу Д; по Ø в фланець встановлюється підшипник шестірні привода. Вісім отворів Ø4,2 є контровочними. Деталь працює на кручення.

Ø і торець Г основні конструкторські бази, вони визначають положення фланця відносно генератора в виробі, а Ø допоміжна конструкторська база – вона визначає положення підшипника шестерні відносно даної деталі.

Таблиця 1.1 - Зміст технологічних вимог

Зміст технологічних вимог	Коли, яким методом та засобом можливо виконати цю вимогу	Як та яким засобом можна перевірити виконання вимог
1 Биття Ø155h7 відносно Ø155H7 не більше 0,03	Тонким точінням	На контрольній плиті за допомогою індикатора годинникового типу
2 Непаралельність поверхні В відносно Г не більше 0,05	Тонким точінням	На контрольній плиті за допомогою індикатора годинникового типу