Миколаївський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

кафедра теорії й методики дошкільної

і початкової освіти

Курсова робота

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Виконав: слухач курсів  

підвищення кваліфікації

Педюра Світлана Юріївна

Вихователь дошкільного

навчального закладу №8 «Казка»

м. Южноукраїнськ

Перевірив:

Миколаїв

2017

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ……………………………………………..6

1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючого світу…………………………………………………………………………6

2. Організаційно-методичний аспект дослідницької роботи в дошкільному навчальному закладі………………………………………………………..9

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДНИЦЬКЕ НАВЧАННЯ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ………………………………………………….13

1. Методика організації дослідницької діяльності з дошкільниками……13

2. Впровадження дослідницької діяльності в навчально-виховний процес з дітьми старшого дошкільного віку…………………………………….16

   1. Досліди для дітей з повітрям……………………………………………..16

   2. Досліди для дітей з ґрунтом та піском…………………………………..18

   3. Досліди для дітей з льодом………………………………………………18

   4. Досліди для дітей з снігом………………………………………………..20

ВИСНОВКИ…………………………………………………….……………….21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………23

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….25

ВСТУП

Актуальність проблеми. Проблема розвитку пізнавальної активності старших дошкільників – одна з найактуальніших, оскільки активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості. Джерелом пізнавальної активності є пізнавальна потреба. І процес задоволення цієї потреби здійснюється як пошук, спрямований на виявлення, відкриття невідомого та його засвоєння. Умовою розвитку пізнавальної активності є практичні дослідницькі дії самої дитини з різноманітними предметами.

Дошкільна освіта володіє потужним потенціалом у формуванні особистості дитини, розкритті всіх її здібностей і задатків через створення умов для її розвитку. З цієї причини відбуваються істотні зміни і в системі дошкільної освіти, змінюється зміст і організація освітньої діяльності. Дошкільна освіта покликана забезпечити саморозвиток і самореалізацію дитини, сприяти розвитку дослідницької активності та ініціативи дошкільника. Отже, необхідно створювати оптимальні умови для інтелектуального, соціального та емоційного розвитку зростаючої особистості. І однією з таких умов є організація пошуково-дослідницької діяльності.

Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогiчнi дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну дiяльнiсть. На цьому положенні наголошував i В.О. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона має у своїй уяві й срiблястi хвилі вранішнього туману, i темну хмару, i гуркіт грому, i весняний дощ. Що яскравiшi в її уявленнi ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи»[3] .

Природа залишає свій слід в душі дитини тому, що вона всебічно впливає на всі її почуття. Радість викликає і яскраве сонце, і зелений листочок, і маленька комаха, і велика тварина. Все нове в природі викликає у дитини велику цікавість. Світ великий, а дитина мала, і досвід дитини обмежений. Але вона сама намагається дізнатися про те, що її цікавить. Тому дорослі повинні допомогти їй отримати елементарні знання про природу, що відображають дійсність, які згодом стануть базою фор­мування матеріалістичного світогляду.

Дитину потрібно вчити спостерігати, а не давати їй бездумно диви­тись на природу, вчити розуміти природні явища, зв’язок між ними то­що. Розглядаючи, порівнюючи, зіставляючи дитина вчиться «бачити» і «розуміти». У неї розвивається мислення та мовлення.

Глен Домен, вважав, що дорослі ліняться навчатись, у той час як діти готові до навчання завжди. І саме дитяча допитливість, готовність отримувати інформацію з величезною швидкістю є головним аргументом у навчанні. Майстерність організовувати спостереження залежить від достатньої кількості систематизованих знань та їх усвідомлення дитиною. Ми знаємо, що саме спостереження є передумовою формування пізнаваль­ної діяльності [5].

Пізнавальна діяльність активізується під час проведення дослідів, експериментів. Досліди, неначе фокуси, викликають у дітей значний ін­терес, бажання самостійно проводити їх.

Метою дослідження є обґрунтування пошуково-дослідницької діяльності, як засобу формування реалістичних уявлень про природу.

Завдання дослідження:

1. Визначення суті дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи.

2. Визначення змісту дослідницької діяльності в дошкільному навчальному закладі.

3. Визначення структури досліду та методики його проведення.

4. Вивчення досвіду роботи по організації пошуково-дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп.

Об’єкт дослідження – експериментування дошкільників

Предмет дослідження – пошуково-дослідницька діяльність як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Практична значимість роботи: данні дослідження можна використовувати у практиці роботи дошкільного навчального закладу.

Структура: робота складається зі вступу; двох розділів; висновків; містить список літератури та додатки.

Розділ і теоретичні аспекти пошуково-дослідницької діяльності дошкільників

1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні природного довкілля

Зміст Базового компонента дошкільної освіти визначає своєрідність та унікальність дошкільного дитинства в становленні особистості людини. Сфера «природа» формує елементарний природоцільний світогляд, несе ціннісно-змістовну наповненість за екологічним та природничим напрямами, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.

Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей.

Проблема пошуково-дослiдницької діяльності дошкільників у психолого-дошкiльнiй лiтературi, починаючи з дошкільного віку, розробляється багатьма педагогами i психологами як в iсторично-педагогiчнiй спадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленьких дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоццi, Р. Оуен, Ф. Фребель, M. Moнтecopi. Першочергового значення праці в природі і пошуково-дослiдницькiй діяльності у вихованні підростаючого покоління надавав засновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський. Він стверджував, що дуже важливими є методичні вимоги до організації пошуково-дослiдницької діяльності: вона повинна бути різноманітною, посильною i неодмінно такою, що активізувала б роботу дитячої думки [17].

В сучасній педагогіці i психології в Україні проблема дитячої пошукової діяльності посідає значне місце. Праці В.К. Котирло, Л.Г. Подоляк розкривають механізм формування самостiйностi в дитячій діяльності, особливості розвитку ставлення дітей до праці, оціночних відносин.

Педагогiчнi дослідження в Україні останніх років (В.О. Павленчик, Г.В. Беленька, M.A. Maшовeць, H.M. Kот, Н.Б. Кривошея) розглядають нові аспекти виховного впливу трудової діяльності дітей на формування позитивних взаємовідносин дітей у спiльнiй діяльності під час експериментування.

На думку П.І. Підкасистого, є три компоненти пізнавальної діяльності:

1. Змістовна сторона (дитина одержує знання, виражені в поняттях або образних сприйманнях та уявленнях).

2. Оперативна (дитина засвоює різноманітні дії, оперує набутими вміннями, навичками, прийомами).

3. Результативна (на основі одержаних знань у дитини виникають нові рішення, розвиваються здібності, прояви творчості) [16].

Є.М. Водовозова, Є.І. Тихєєва великого значення надавали проведенню дослідів, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостiйнi висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослiдiв повинно бути приділено значну увагу.

Н.В. Лисенко дає визначення пошуково-дослідницької діяльності дітей у такій інтерпретації; пошуково-дослідницька діяльність – це організована педагогом діяльність дітей, у якій вони шляхом самостійного відкриття природи, розв’язання проблемних завдань, практичного перетворювальних дій одночасно оволодівають новими знаннями, а також вміннями та навичками їх подальшого самостійного набуття [20].

Для того, щоб виховати в дітей гуманне ставлення до природи, важливі не лише знання, а й виховання гуманних почуттів, позитивного досвіду в спілкуванні з природою.

Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників.

Досліди цінні тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов, у дошкільному навчальному закладі проводяться такі види дослідів:

1. Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам проводить дослід, а діти лише спостерігають, всі разом роблять висновки);

2. Навчальний (діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).

Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень.

У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна отримувати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників. Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холодним предметом, упадуть крапельками.

Безпосередні спостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть педагогічно ціннішими порівняно зі словесною інформацією, яку діти отримали на кількох заняттях у приміщенні.

Досліди сприяють формуванню в дітей пізнавального інтересу до природи. Розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідкових зв’язків. Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох – чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень та складних умовиводів.