- •Міністерство освіти і науки України університет митної справи та фінансів
- •Опорний конспект
- •Тема 1. Ціннісно-орієнтовне управління: поняття та призначення
- •1. Сутність вартісно-орієнтовного управління фінансами
- •2. Необхідність та організація оціночної діяльності в ринковій економіці.
- •3. Оціночні принципи.
- •Тема 2. Основні поняття, що застосовуються у вартісній оцінці.
- •1. Види вартості, що застосовуються при оцінці бізнесу.
- •2. Доходи та грошові потоки як результат діяльності підприємства
- •Управління грошовими потоками
- •4.3. Управління грошовими потоками від операційної діяльності
- •4.5. Управління грошовими потоками від інвестиційної і фінансової діяльності
- •4.6. Зміст та методика складання звіту про рух грошових коштів
- •Література
- •Тема 3. Підготовка інформації, необхідної для оцінки бізнесу.
- •1. Інформаційна база оцінки, її склад та структура
- •2. Процедура збору інформації
- •3. Зовнішня інформація.
- •4. Основні методи аналізу фінансової звітності
- •Тема 4. Дохідний підхід до оцінки вартості бізнесу
- •1. Сутність доходного підходу
- •2. Метод прямої капіталізації доходів
- •Розрахунок очікуваного доходу
- •Розрахунок коефіцієнта капіталізації
- •3. Метод дисконтування грошового потоку
- •Розрахунок методом ддп
- •Тема 5. Порівняльний підхід до оцінки вартості підприємства. Загальна характеристика порівняльного підходу. Основні принципи відбору підприємств-аналогів. Характеристика цінових мультиплікаторів.
- •5. Метод галузевих коефіцієнтів (метод галузевих співвідношень)
- •1. Оцінка підприємства методом компанії-аналога
- •2. Аналіз і застосування цінових мультиплікаторів
- •3. Метод аналізу продажів
- •4. Розрахунок і внесення поправок
- •5. Метод галузевих коефіцієнтів (метод галузевих співвідношень)
- •Тема 6. Витратний підхід в оцінці бізнесу.
- •1. Витратний підхід
- •Методика заміщення
- •2. Визначення вартості інтелектуальної власності і нематеріальних активів
- •3. Визначення підсумкової величини оцінки вартості бізнесу
- •Тема 7. Концептуальні основи оцінки вартості цінних паперів
- •1. Основні поняття, цілі, класифікація цінних паперів
- •Класифікації цінних паперів за ознаками
- •Класифікація видів цінних паперів
- •Пайові та боргові цінні папери
- •2. Оцінка вартості цінних паперів Вартість цінних паперів: поняття, види, чинники, цілі
- •Види вартості
- •Фактори ринкової вартості цінних паперів
- •Основні теорії оцінки цінних паперів
- •Принципи оцінки вартості цінних паперів
- •Процедура оцінки вартості цінних паперів
- •3. Оцінка вартості акцій Концепції і підходи оцінки пайових цінних паперів (акцій)
- •Оціночний витратний підхід
- •Оціночний дохідний підхід
- •Оцінка вартості привілейованих акцій
- •Оцінка вартості звичайних акцій
- •Модель нескінченного (постійного) зростання вартості звичайних акцій
- •Порівняльний підхід
- •Концепція вартості акцій на фондовому ринку
- •4. Оцінка вартості облігацій, векселів, чеків, коносаментів Оцінка вартості облігацій різних видів. Боргові цінні папери
- •Ринкова ціна облігації
- •Ставка приміщення
- •Оцінка вартості векселів різних видів
- •Оцінка вартості чеків, коносаментів
- •Оцінка вартості сертифікатів
- •5. Оцінка вартості опціонів і ф’ючерсів
- •Короткострокові процентні ф'ючерси
- •Ф'ючерсний контракт на індекс фондового ринку
- •Довгостроковий процентний ф'ючерс
3. Метод аналізу продажів
Оцінку власності цим методом проводять в декілька етапів.
I етап. Збирається інформація про правочини з продажу порівнянних об'єктів на тому ж ринку, на якому знаходиться об'єкт оцінки, а також на близьких територіальних чи галузевих ринках за період часу, протягом якого можливий аналіз зіставлення. Аналізується обсяг і достовірність інформації про угоди, визначається потреба в додатковій інформації.
Відзначаються відмінності економічних умов попередніх продажів порівняно з умовами продажу оцінюваного об'єкта. Визначається та обґрунтовується необхідність коригувальних поправок.
ІІ етап. Визначаються і обґрунтовуються характеристики, за якими будуть порівнювати компанії-аналоги і оцінювану компанію. На підставі доступності та достовірності цих характеристик формується список компаній-аналогів.
ІІІ етап. Проводиться коригування вартості порівнянних об'єктів внесенням поправок у їх характеристики таким чином, щоб вони відповідали характеристикам оцінюваного об'єкта. Ця скоригована вартість порівнянних об'єктів і приймається як вартість об'єкта оцінки.
Вся зібрана інформація про угоди, обрані характеристики, коригувальні поправки, їх обґрунтування, всі розрахунки і кінцеві результати фіксуються у звіті про оцінку.
Економічні умови продажу визначаються:
- часом продажу (знос, часткова втрата зовнішньої привабливості тощо);
- макроекономічними умовами (темп інфляції, кредитна політика Банку Росії, динаміка тощо);
- географічним розташуванням об'єктів;
- специфічними умовами галузі, ринку або об'єкта (унікальне виробництво тощо);
- обсягом переданих прав;
- способом фінансування.
Характеристики для порівняння (одиниці порівняння):
- виробничі (кількість постів обслуговування автомобілів в САЦ, пропускна здатність мийки, обсяг машинопарка, кількість посадкових місць тощо);
- фізичні (вимірювальні: 1 м2, 1 га, 1 л, 1 т і т. д.).
На підставі аналізу продажів визначають залежність
вартості (ціни) проданого об'єкта від сто характеристик в даних економічних умовах (ціна за 1 м2 в даному місці на дату оцінки і т. д), потім вводять поправки, змінюючи характеристики і відповідно вартість (ціну) об'єкта.
Класифікація поправок заснована на обліку різних способів розрахунку та внесення коригувань на відмінності між оцінюваним об'єктом і порівнянним аналогом.
Поправки можуть бути процентні та вартісні.
Процентні поправки - це співвідношення значень характеристик об'єкта-аналога і оцінюваного об'єкта, що показує ступінь їх відмінності.
Ця різниця враховується у вартості оцінюваного об'єкта. Ціна продажу порівнянного об'єкта (одиниця порівняння) множиться на це співвідношення (процентні поправки). Якщо оцінюваний об'єкт краще близького аналога, то його ціна збільшується, якщо гірше - знижується (поправки на знос, інфляцію і тощо).
Процентні поправки розраховують двома способами:
1) незалежним - відмінність кожної характеристики об'єктів розраховується окремо від інших характеристик;
2) кумулятивним - відмінність кожної характеристики об'єктів акумулюється в загальну величину, яка вказує на відмінність у вартості. Процентна поправка визначається перемножуванням коригуючої поправки кожної характеристики (статистичний метод).
Вартісні поправки - поправки в грошовому вираженні, що показують розходження у вартості одиниці порівняння або всього об'єкта. Для цього:
- змінюють ціну одиниці порівняння (1 га, одиниця густини, 1 сотка) проданого об'єкта-аналога на грошову величину, на яку оцінюється відмінність характеристики об'єктів (аналога і оцінюваної).
До грошових поправкам, внесеним до одиниці порівняння, можна віднести поправки на якісні характеристики, а також поправки, розраховані статистичними методами;
- змінюють ціну проданого об'єкта-аналога в цілому на грошову величину, в яку оцінюється відмінність характеристик об'єктів (аналога і оцінюваної).
До грошових поправкам, внесеним до ціни проданого об'єкта-аналога в цілому, слід віднести поправки на наявність або відсутність додаткових поліпшень (складських приміщень, під'їздів і стоянок автотранспорту тощо).
Якщо оцінюваний об'єкт краще порівнянного, то поправка позитивна, якщо гірше - негативна.