4. Сутність і фактори нагромадження капіталу. Органічна будова капіталу

Безперервність суспільного виробництва припускає відтворення, що являє собою суспільний процес виробництва, узятий у безперервному зв’язку і безперервному потоці свого поновлення. Реально відтворення існує як просте і розширене.

Просте відтворення – повторення процесу виробництва в незмінних масштабах. Розширене відтворення – повторення процесу виробництва в зростаючих масштабах. Розширене відтворення об’єктивно припускає наявність визначених матеріальних передумов до яких відносяться:

1) додаткова кількість засобів виробництва;

2) наявність додаткової робочої сили;

3) додаткова кількість предметів споживання для відтворення додаткової робочої сили. Отже, розширене відтворення припускає процес нагромадження капіталу.

Нагромадження капіталу являє собою процес перетворення частини додаткової вартості в елементи продуктивного капіталу. У цьому зв’язку додаткова вартість завжди поділяється на дві функціональні форми:

1) на прибуток, що споживається підприємцем для задоволення власних потреб;

2) на частину, що капіталізується, тобто яка перетворюється в капітал.

80с + 20v + 20m = 120;

20m поділяється на дві частини по 10 одиниць і ми отрумуємо:

88c + 22v + 22m = 132 і т.д.

Темпи і масштаби нагромадження залежать від ряду факторів:

1) від величини додаткової вартості: М = m′ V n,

де m′ - норма додаткової вартості,

V – авансований змінний капітал,

N –кількість оборотів капіталу на рік;

2) від пропорції, у якій додаткова вартість поділяється на накопичену і споживану частини;

3) від росту продуктивності праці, що обумовлює здешевлення засобів виробництва і робочої сили;

4) від економії на постійному капіталі;

5) від різниці між капіталом що споживається і капіталом що застосовується.

Капітал, що застосовується – це авансований капітал, достатній для забезпечення нормального функціонування підприємства. Та частина капіталу, що застосовується, яка щорічно зношується називається капіталом, що споживається. Таким чином, капітал, що споживається у часі росте, і в якийсь момент збігається з величиною капіталу, що застосовується. Але чим менше різниця між ними, тим у більшому ступені капітал, що застосовується служить для підприємця як дарована, природна, нічого йому не коштуюча сила.

Органічна будова капіталу. Збільшення капіталу здійснюється на основі його концентрації і централізації.

Концентрація – процес збільшення капіталу за рахунок власних нагромаджень. У цьому випадку росте і величина індивідуальних капіталів і величина суспільного капіталу.

Централізація капіталу – процес – об’єднання дрібних капіталів між собою, у результаті чого утворюється великий капітал. У цьому випадку росте кількість великих капіталів за рахунок зменшення дрібних, але величина суспільного капіталу залишається незмінною.

Концентрація і централізація є економічною основою для нагромадження капіталу в натуральній формі. Це нагромадження має місце в процесі технічного удосконалення виробництва. У цьому зв’язку існує поняття органічної будови капіталу, що являє собою відношення с :v.

Органічна будова капіталу показує в якому ступені жива праця (робоча сила) озброєна уречевленою працею (засобами виробництва) з розвитком науково-технічного прогресу росте продуктивність праці, що відображується в рості органічної будови капіталу.