11

Тема 7. Розвинута форма товарного виробництва. Капітал і наймана праця

1. Перетворення грошей у капітал

2. Робоча сила як товар

3. Виробництво додаткової вартості. Норма і маса додаткової вартості

4. Сутність і фактори нагромадження капіталу. Органічна будова капіталу

5. Кругооборот і оборот капіталу

6. Оборот основного капіталу, його фізичний та моральний знос. Амортизація

1. Перетворення грошей у капітал

Нова вартість, що створюється абстрактною працею, містить у собі частину вартості, необхідної для відшкодування витрат робочої сили, відповідно до закону відшкодування цих витрат, і частину вартості, що перевищує ці витрати. Конкретніше процес створення вартості може бути викладений лише при аналізі процесу створення додаткового продукту, а це припускає в товарному господарстві виникнення капіталу.

Усякий капітал спочатку з’являється в грошовій формі, що припускає аналіз процесу перетворення грошей у капітал. Гроші є кінцевим продуктом товарного обігу і першою формою появи капіталу.

Об’єктивними передумовами перетворення грошей у капітал є:

1) обов’язкова наявність товарного виробництва;

2) розвинений рівень товарного обігу.

Рух грошей і рух грошей як капіталу спочатку розрізняються тільки за формою і те тільки в зв’язку з тим, що рух грошей припускає зворотну послідовність купівлі і продажу (Т – Г – Т ) у порівнянні з їхнім рухом як капіталу (Г – Т - Г′ ). При цьому рух грошей як капіталу Г – Т - Г′ є загальною формулою капіталу, тому як будь-який капітал починає свій рух з Г і закінчує Г′.

Разом з тим рух грошей як таких і грошей як капіталу істотно відрізняється:

Т1 – Г – Т2	Г – Т – Г′
1. Ціль – одержання нової споживчої вартості; 2. Оборот вартості замкнутий; 3. Гроші витрачаються остаточно; 4. Припускає виконання вимог закону вартості.	1. Ціль – одержання грошей у збільшеному обсязі; 2. Оборот вартості відкритий; 3. Гроші авансуються; 4. Вимоги закону вартості порушуються: Г не рівні Г′, Г′ = Г + ∆Г.

∆Г – приріст грошей являє собою надлишок вартості над авансованою вартістю й у системі капіталістичного господарювання називається додатковою вартістю, позначається m.

Рух грошей як капіталу об’єктивно породжує проблему з’ясування джерела приросту грошей. Якщо здійснюється еквівалентний обмін, то ніякого збільшення вартості не відбувається. У випадку, якщо здійснюється нееквівалентний обмін приріст вартості також не відбувається, а лише здійснюється її перерозподіл між учасниками обміну. У кінцевому рахунку ми бачимо, що збільшення грошей не відбувається в сфері обігу й одночасно здійснюється в ній. Це пов’язано з тим, що будь-яке збільшення грошей може виникнути за межами ринку, але виявитися може тільки на ринку. Це перше протиріччя загальної формули капіталу. Друге пов’язано з тим, що вона суперечить законові вартості. Раціональним варіантом цієї формули може бути лише такий варіант, що припускає придбання такого товару, продуктивне споживання якого було би джерелом вартості. Тільки в цьому випадку розв’язуються внутрішні протиріччя загальної формули капіталу, а таким товаром є товар робоча сила.