«Команда» Гетьмана Скоропадського
Володимир Вернадський Панас Саксаганський Лесь Курбас
Військова справа
початок творення української регулярної армії (65 тис. осіб);
спроба відновлення українського козацтва. (16 жовтня 1918 р.)
Влітку 1918 року в армії Української держави були введені погони і військові звання, затверджений текст присяги гетьмана, заборонена політична діяльність у військах, складено реєстр кінних і піхотних полків, сформована система навчання військових кадрів (кадетський корпус - юнацька військова школа - Академія Генерального штабу). За гетьманату в Україні з дозволу влади активно формувалися і діяли російські добровольчі організації. Зокрема, була створена Київська офіцерська добровольча дружина генерала Кирпичова, що стала основою Зведеного корпусу Національної гвардії гетьманату
Зовнішня політика П. Скоропадського.
Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:
союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;
Украинская держава была признана 30 государствами:
в Киеве располагались постоянные представительства 10 государств:
сама держава имела дипломатические миссии в 23 странах (на уровне послов: Германия, Турция, Болгария, Швейцария, Швеция, Норвегия; дипломатических представителей Грузия, Азербайджан, Финляндия).
підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);
дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася анексувати (захопити) східно-галицькі землі та Холмщину;
було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.
Але Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» Росії, не визнала Гетьманську державу.
Как пишет историк Орест Субтельный, к осени 1918 года неминуемое поражение Центральных держав в Первой мировой войне стало очевидным. В этих условиях гетман Скоропадский 14 ноября 1918 года назначил новый кабинет, почти полностью состоящий из русских монархистов и провозгласил Акт Федерации, по которому обязался объединить Украину с будущим небольшевистским российским государством в федерацию
Підсумки перебування у влади П. Скоропадського.
У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці.
Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазію відштовхувати від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. Крім того, опора на німецьку військову адміністрацію не виправдала сподівань П. Скоропадського, тому що Німеччина програвала війну й на її території зріла революція.
Починаючи з літа 1918 р. опозиція режиму П. Скоропадського підсилилася. Очолив її Український національний союз, головою якого з 18 вересня 1918 р. став В.Винниченко. У боротьбі проти гетьманату українські соціалісти пішли навіть на укладання союзу з більшовиками. 14грудня 1918 р. П. Скоропадський відрікся від влади. Незабаром війська, що підтримували опозиційний гетьманату Український національний союз, увійшли до Києва.
Основні причини падіння гетьманату. Основними причинами падіння гетьманату були:
- відсутність численної дієздатної регулярної української армії;
- посилення впливу в Українській державі російських консервативних кіл;
- відновлення в державі поміщицького землеволодіння;
- вузька соціальна база, на яку спирався гетьман (буржуазія, поміщики, заможні селяни)
- підкорення соціально-економічної політики інтересам панівних верств та окупаційної влади;
- скрутне становище трудящих;
- наростання напруженості у суспільстві та формування організованої опозиції;
- поразка Німеччини та її союзників у Першій світовій війні (німці та австрійці вивели свої війська з території України – гетьман утратив військової підтримки).
За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято більше 300 законопроектів.
Був створений Генеральний штаб, штабні структури у 8 територіальних корпусах. До армії залучили 202 генералів, були введені погони і військові звання, затверджено текст урочистої присяги на вірність гетьману, заборонена політична діяльність у військах, забезпечено перехід до схеми підготовки офіцерів: кадетський корпус — загальна козача військова школа — Академія Генерального штабу. Була сформована 60-тисячна регулярна армія.
