- •Поняття та правова природа авторського права
- •Форми правового регулювання авторського права
- •Суб’єкти авторського права
- •Фізична особа як первинний суб’єкт, якому належить авторське право.
- •Презумпція авторства
- •Співавторство: поняття та види
- •Правонаступники, перекладачі та автори інших похідних творів
- •Об’єкти авторського права: ознаки, види.
- •Твори, які не є об’єктами авторського права
- •Виникнення та здійснення авторського права
- •Особисті немайнові права автора твору
- •Майнові права автора твору. Форми використання твору.
- •Підстави та порядок вільного використання творів
- •Право слідування в авторському праві
- •Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.
- •Перехід творів у суспільне надбання
- •Особливості набуття та здійснення авторських прав на окремі об’єкти.
- •Авторське право на службовий твір
- •Авторське право на комп’ютерні програми
- •Авторське право на компіляції даних (бази даних)
- •Авторське право на збірники та інші складені твори
- •Управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав.
- •Поняття та сутність суміжних прав
- •Об’єкти суміжних прав.
- •Суб’єкти суміжних прав.
- •Зміст та порядок здійснення суміжних прав:
- •Права виконавців
- •Права виробників фонограм та виробників відеограм
- •Права організацій мовлення
- •Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення
- •Винахід та корисна модель як об’єкти інтелектуального права.
- •Умови надання правової охорони винаходу (корисній моделі).
- •Промисловий зразок як об’єкт інтелектуального права.
- •Умови надання правової охорони промисловому зразку.
- •Патент на винахід (корисну модель): поняття, правова природа та види.
- •Право на одержання патенту на винахід.
- •Право на одержання патенту на корисну модель. 37!!
- •Право на одержання патенту на промисловий зразок.
- •Експертизи заявки на винахід (корисну модель), промисловий зразок.
- •Реєстрація і видача патенту на винахід (корисну модель)
- •Особливості правової охорони секретних винаходів (корисних моделей)
- •Особливості правової охорони службових винаходів (корисних моделей)
- •Права власника патенту.
- •Дії, які не визнаються порушенням прав власника патенту.
- •Припинення дії патенту та визнання його недійсним
- •Охорона прав на торговельну марку.
- •Поняття, ознаки та види торговельних марок. Функції торговельних марок
- •Умови надання правової охорони торговельним маркам
- •Порядок оформлення прав на торговельну марку
- •Права та обов’язки власника свідоцтва на торговельну марку
- •Припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг; визнання свідоцтва недійсним.
- •Поняття комерційного найменування та вимоги до нього. Співвідношення з найменуванням юридичної особи.
- •Суб’єкти права на комерційне (фірмове) найменування.
- •Виникнення права на комерційне (фірмове) найменування, зміст прав.
- •Загальна характеристика зазначення походження товарів.
- •Умови та порядок надання правової охорони зазначенню походження товару.
- •Право на реєстрацію зазначення походження товару, порядок подання заявки на реєстрацію.
- •Права, що випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на його використання.
- •Порядок припинення правової охорони кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання цього зазначення
- •Міжнародна заявка та пріоритет на винахід.
Презумпція авторства
Презумпція авторства — норма в авторському праві, згідно з якою авторство визнається юридично достовірним доти, поки не буде доведено зворотне. В основі презумпції лежить ідея про те, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Найбільш раннім юридичним документом, що містить принцип презумпції авторства є Бернська конвенція 1886 року, яка ввела принцип як загальнообов'язкову правову норму. У ті роки, задовго до появи цифрових технологій, з прийняттям конвенції у світову юридичну практику увійшло, що за відсутності доказів зворотного, автором вважався той, чиє ім'я або псевдонім були вказані на обкладинці книги (для творів літератури та наукових праць) або на звороті полотна (для творів образотворчого мистецтва)
Співавторство: поняття та види
Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.
Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.
Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.
Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.
Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.
Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла. Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.
Закон виділяє два види співавторства:
Нероздільне співавторство – твір, створений двома або більше співавторами, є єдиним цілим, його частини не мають самостійного значення. Авторські права належать усім співавторам і можуть здійснюватися тільки спільно. Співавтори не можуть розпоряджатися твором особисто.
Роздільне співавторство – твір є єдиним цілим, однак його частини мають самостійне значення і при цьому відомо, ким зі співавторів створені ці частини (наприклад, підручник, монографія, в яких вказуються автори окремих глав, розділів). Розпорядження таким твором як єдиним цілим здійснюється усіма співавторами спільно, однак кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.
Співавторством є також авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його проводила (журналіст). Опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка його дала.