4.3.3 Дослідити універсальний тригер (jk–тригер)
З лінійки елементів цифрових схем вибрати асинхронні RS–тригери, на цій базі за допомогою простих логічних елементів побудувати універсальний JK–тригер.
Перевірити працездатність JK–тригера й відповідність таблиці переходів, показанням індикаторів і часовим діаграмам логічного аналізатора.
4.3.4 Дослідити двотактний jk–тригер
З лінійки логічних елементів вибрати елементарні двовхідні елементи И-НЕ, на них побудувати синхронний двотактний JK-тригер.
Подаючи на вхід тригера, за допомогою генератора слів, кодову комбінацію відповідно до таблиці переходів, установити тригер у вихідний стан.
Перевірити працездатність двотактного JК-тригера й відповідність таблиці переходів, показанням індикаторів і тимчасовим діаграмам логічного аналізатора.
4.4 Зміст звіту
1) Мета роботи.
2) Схеми дослідження тригерів.
3) навести умовні графічні позначення досліджуваних тригерів.
4) Таблиця переходів досліджуваних тригерів.
5) Висновки за кожним завданням.
4.5 Контрольні запитання та завдання
1) Пояснити загальну форму позначення тригерів.
2) Накреслити схему D–тригера на логічних елементах "АБО-НЕ" і пояснити принцип його роботи.
3) Чому JK–тригер називається універсальним?
4) Пояснити за таблицею переходів роботу T–тригера.
5) Якою характерною рисою володіє періодична послідовність імпульсів на вході T–тригера?
6) Якою перевагою має двоступінчастий тригер.
5 Дослідження двійкових лічильників
5.1 Мета роботи
Вивчення універсального двійкового лічильника й набуття навичок у побудові й експериментальному дослідженні лічильників.
5.2 Стислі теоретичні відомості
Лічильник – пристрій для підрахунку числа вхідних імпульсів.
Параметри лічильника:
• модуль рахунку М – число стійких станів;
• місткість Е – максимальне число, яке може бути записане в лічильник (Е=М-1);
• швидкодія (швидкість переходу зі стану «усі 1» у стан «усі 0» і навпаки).
Класифікація:
1 За направленням рахунку:
• підсумовуючі;
• що відраховують;
• реверсивні;
2 За способом побудови ланцюга переносу:
• з послідовним переносом;
• з паралельним переносом;
• з комбінованим переносом;
3 За способом переключення тригера:
• синхронні;
• асинхронні.
5.2.1 Найпростіший підсумовуючий асинхронний лічильник
Лічильник становить декілька послідовно включених рахункових тригерів. По кожному вхідному імпульсу рахунковий тригер змінює свій стан на протилежний. Схема лічильника з послідовним перенесенням на базі асинхронного Т–тригера наведений на рис. 5.1. Із надходженням кожного вхідного імпульсу число в лічильнику збільшується на одиницю. Якщо в даному розряді присутня 1, то під впливом перепаду, що надходить від попереднього, він обнуляється, і одиниця переноситься в наступний розряд. Якщо ж у даному розряді 0, то в нього записується 1.
Рисунок 5.1 – Найпростіший підсумовуючий асинхронний лічильник
Якщо вхід синхроімпульсу тригера відзначений як «\», то перекидання тригера відбувається по задньому фронту, якщо як «/» – то по передньому.
Пристрій двійкового підсумовуючого лічильника, виконаного на базі JK–тригерів, показано на рисунку 2.2
Рисунок 5.2 – Підсумовуючий асинхронний лічильник на JK–тригерах
Рисунок 5.3 – Часова діаграма роботи підсумовуючого асинхронного лічильника
Таблиця 5.1 – Зміна рівнів на виході підсумовуючого двійкового лічильника під час надходження на його вхід імпульсів
Номер вхідного імпульсу |
Q2 |
Q1 |
Q0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
2 |
0 |
1 |
0 |
3 |
0 |
1 |
1 |
4 |
1 |
0 |
0 |
5 |
1 |
0 |
1 |
6 |
1 |
1 |
0 |
7 |
1 |
1 |
1 |
8 |
0 |
0 |
0 |
Проаналізувавши часову діаграму, можна визначити, що на виходах наведеної схеми лічильника послідовно з'являються цифри від 0 до 7. Ці цифри записані у двійковому виді. Під час надходження на рахунковий вхід лічильника чергового імпульсу, вміст його тригерів збільшується на 1. Тому такі лічильники отримали назву підсумовуючих двійкових лічильників. Якщо інформацію знімати з інверсних виходів тригерів, то вийде лічильник, що відраховує.