- •Загальні положення
- •1 Вивчення пакета ewb для моделювання електронних схем
- •Мета роботи
- •Методичні вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •Аналіз та застосування лінійки логічних елементів пакета ewb
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2 Синтез логічних схем
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Стислі теоретичні відомості
- •2.3 Завдання до роботи
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Дослідження rs–тригерів
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Стислі теоретичні відомості
- •3.2.3 Двотактний синхронний rs–тригер
- •3.3 Методичні вказівки з виконання лабораторної роботи
- •3.3.1 Дослідити асинхронний rs–тригер
- •3.3.2 Дослідити синхронний rs–тригер.
- •3.3.3 Дослідити двотактний синхронний rs–тригер.
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Дослідження тригерів
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Стислі теоретичні відомості
- •4.2.2 Двотактний d–тригер
- •4.2.3 Рахунковий тригер (т–тригер)
- •4.2.4 Універсальний тригер (jk–тригер)
- •4.2.5 Двотактний jk–тригер
- •4.3 Методичні вказівки з виконання лабораторної роботи
- •4.3.1 Дослідити синхронний d–тригер.
- •4.3.2 Дослідити рахунковий тригер
- •4.3.3 Дослідити універсальний тригер (jk–тригер)
- •4.3.4 Дослідити двотактний jk–тригер
- •4.5 Контрольні запитання та завдання
- •5 Дослідження двійкових лічильників
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Стислі теоретичні відомості
- •5.2.1 Найпростіший підсумовуючий асинхронний лічильник
- •5.2.2 Найпростіший асинхронний лічильник, що відраховує
- •5.2.3 Лічильник з довільним модулем рахунку
- •5.3 Завдання до роботи
- •5.3.1 Дослідження підсумовуючого лічильника
- •5.3.2 Дослідження лічильника, що відраховує
- •5.3.3 Дослідження лічильника з довільним модулем рахунку
- •5.5 Контрольні запитання та завдання
- •Перелік посилань
2.5 Контрольні запитання
1) Що таке ДДНФ?
2) Що таке ДКНФ?
3) Як записати ДДНФ, використовуючи таблицю істинності пристрою?
4) Як записати ДКНФ, використовуючи таблицю істинності пристрою?
5) Як розробити схему логічного пристрою, використовуючи ДДНФ?
6) Як розробити схему логічного пристрою, використовуючи ДКНФ?
7) Як краще синтезувати логічний пристрій (на основі ДДНФ або ДКНФ), якщо значення функції в таблиці істинності має більше нулів, ніж одиниць?
8) Як розробити логічний пристрій, якщо він має кілька виходів?
9) Що таке мінімізація логічного вираження?
10) Запишіть основні закони алгебри логіки.
11) Розкажіть, як визначити таблицю істинності логічного пристрою експериментально, використовуючи лабораторний стенд.
3 Дослідження rs–тригерів
3.1 Мета роботи
Експериментальне дослідження працездатності асинхронних і синхронних, однотактних і двотактних RS–тригерів, способів їх побудови та аналіз якості роботи.
3.2 Стислі теоретичні відомості
Тригери призначені для запам'ятовування двійкової інформації. Використання тригерів дозволяє реалізовувати пристрої оперативної пам'яті (тобто пам'яті, інформація в якій зберігається тільки на час обчислень). Однак тригери можуть використовуватися й для побудови деяких цифрових пристроїв із пам'яттю, таких як лічильники, перетворювачі послідовного коду в паралельній або цифрові лінії затримки.
3.2.1 RS–тригер
Основним тригером, на якому базуються всі інші тригери є RS–тригер. RS–тригер має два логічні входи:
• R – установка 0 ( від слова reset);
• S – установка 1 ( від слова set).
RS–тригер має два виходи:
• Q – прямий;
•
– зворотній (інверсний).
Стан тригера визначається станом прямого виходу. Найпростіший RS–тригер складається із двох логічних елементів, охоплених перехресним позитивним зворотним зв'язком (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Схема найпростішого RS–тригера
Розглянемо роботу тригера:
Нехай R=0, S=1. Нижній логічний елемент виконує логічну функцію АБО-НЕ, тобто 1 на будь-якому його вході призводить до того, що на його виході буде логічний нуль Q=0. На виході буде 1 ( =1), тому що на обидва входи верхнього елемента подані нулі (один нуль – із входу R, інший – з виходу). Тригер перебуває в одиничному стані. Якщо тепер прибрати сигнал установки (R=0, S=0), на виході ситуація не зміниться, тому що незважаючи на те, що на нижній вхід нижнього логічного елемента надходитиме 0, на його верхній вхід надходить 1 з виходу верхнього логічного елемента. Тригер перебуватиме в одиничному стані, поки на вхід R не надійде сигнал скидання. Нехай тепер R=1, S=0. Тоді =0, а Q=1. Тригер переключився в "0". Якщо після цього прибрати сигнал скидання (R=0, S=0), то однаково тригер не змінить свого стану.
Для опису роботи тригера використовують таблицю станів (переходів).
Позначимо:
• Q(t) – стан тригера до надходження керуючих сигналів (зміни на входах R і S);
• Q(t+1) – стан тригера після зміни на входах R і S.
Таблиця 2.1 – Таблиця переходів RS–тригера в базисі АБО-НЕ
R |
S |
Q(t) |
Q(t+1) |
Пояснення |
0 |
0 |
0 |
0 |
Режим зберігання інформації R=S=0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
1 |
Режим установки одиниці S=1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
Режим установки нуля R=1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
* |
R=S=1 заборонена комбінація |
1 |
1 |
1 |
* |
RS–тригер можна побудувати й на елементах "І-НЕ" (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 – Схема RS–тригера, побудованого на схемах "І-НЕ"
Входи R і S інверсні (активний рівень "0"). Перехід (переключення) цього тригера з одного стану в інший відбувається при установці на одному із входів "0". Комбінація R=S=0 є забороненою.
Таблиця 2.2 – Таблиця переходів RS–тригера в базисі "І-НЕ"
R |
S |
Q(t) |
Q(t+1) |
Пояснення |
0 |
0 |
0 |
* |
R=S=0 заборонена комбінація |
0 |
0 |
1 |
* |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
Режим установки нуля R=0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
Режим установки одиниці S=0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
Режим зберігання інформації R=S=1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3.2.2 Синхронний RS–тригер
Принципова схема синхронного RS тригера наведена на рис. 2.3.
Рисунок 2.3 – Схема синхронного RS–тригера
Таблиця 2.3 – Таблиця переходів синхронного RS–тригера
R |
S |
C |
Q(t) |
Q(t+1) |
Пояснення |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
Режим зберігання інформації R = S = 0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
Режим установки одиниці S =1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
Режим установки нуля R=1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
1 |
1 |
0 |
* |
R = S = 1 заборонена комбінація |
1 |
1 |
1 |
1 |
* |
У таблиці 2.3 під сигналом С розуміють синхроімпульс. Без синхроімпульсу синхронний RS–тригер зберігає свій стан.
