- •Загальні положення
- •1 Вивчення пакета ewb для моделювання електронних схем
- •Мета роботи
- •Методичні вказівки з підготовки до виконання лабораторної роботи
- •Аналіз та застосування лінійки логічних елементів пакета ewb
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •2 Синтез логічних схем
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Стислі теоретичні відомості
- •2.3 Завдання до роботи
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Дослідження rs–тригерів
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Стислі теоретичні відомості
- •3.2.3 Двотактний синхронний rs–тригер
- •3.3 Методичні вказівки з виконання лабораторної роботи
- •3.3.1 Дослідити асинхронний rs–тригер
- •3.3.2 Дослідити синхронний rs–тригер.
- •3.3.3 Дослідити двотактний синхронний rs–тригер.
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Дослідження тригерів
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Стислі теоретичні відомості
- •4.2.2 Двотактний d–тригер
- •4.2.3 Рахунковий тригер (т–тригер)
- •4.2.4 Універсальний тригер (jk–тригер)
- •4.2.5 Двотактний jk–тригер
- •4.3 Методичні вказівки з виконання лабораторної роботи
- •4.3.1 Дослідити синхронний d–тригер.
- •4.3.2 Дослідити рахунковий тригер
- •4.3.3 Дослідити універсальний тригер (jk–тригер)
- •4.3.4 Дослідити двотактний jk–тригер
- •4.5 Контрольні запитання та завдання
- •5 Дослідження двійкових лічильників
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Стислі теоретичні відомості
- •5.2.1 Найпростіший підсумовуючий асинхронний лічильник
- •5.2.2 Найпростіший асинхронний лічильник, що відраховує
- •5.2.3 Лічильник з довільним модулем рахунку
- •5.3 Завдання до роботи
- •5.3.1 Дослідження підсумовуючого лічильника
- •5.3.2 Дослідження лічильника, що відраховує
- •5.3.3 Дослідження лічильника з довільним модулем рахунку
- •5.5 Контрольні запитання та завдання
- •Перелік посилань
5.5 Контрольні запитання та завдання
1) Пояснити принцип роботи підсумовуючого лічильника.
2) Зобразити часові діаграми роботи підсумовуючого лічильника.
3) Пояснити принцип роботи лічильника, що відраховує.
4) Зобразити часові діаграми роботи лічильника, що відраховує.
5) Пояснити принцип роботи лічильника з довільним модулем рахунку.
6) Розповісти про класифікацію лічильників.
7) Де застосовуються лічильники?
Перелік посилань
Угрюмов Е.П. Цифровая схемотехника. – СПб. : БХВ-Петербург, 2001. –528с.
Аналоговая и цифровая электроника (Полный курс) : учебник для вузов / Ю.Ф. Опадчий, О.П. Глудкин, А.И. Гуров ; под ред. О.П. Глудкина. – М. : Горячая Линия. – Телеком, 2002. – 768с.
Мікропроцесорна техніка : Підручник / Ю.І.Якименко, Т.О.Терещенко та ін. / За ред. Т.О.Терещенко. – К. : Видавництво „Політехнік”, 2003. – 440с.
Брэй Б. Микропроцессоры Intel: 8086\8088, 80186\80188, 80286, 80386, 80486, Pentium, Pentium Pro Processor, Pentium II, Pentium III, Pentium 4. Архитектура, программирование и интерфейсы. / Шестое издание : Пер. с англ. – СПб. : БХВ-Петербург, 2005. – 1328 с.
Титце У., Шенк К. Полупроводниковая схемотехника : справочник / пер. с нем. – М. : Мир, 1982.
Игумнов Д.В., Королев Г.В., Громов И.С. Основы микроэлектроники. – М. : Высш. шк., 1991.
Джонс М.Х. Электроника - практический курс. – М. : Постмаркер,1999. – 528с.
Зельдин Е.А. Цифровые интегральные микросхемы в информационно-измерительной аппаратуре. – Л. : Энергоатомиздат, 1986.
Авдеев Н.А., Наумов Ю.Е., Фролкин В.Т. Основы микроэлектроники. – М. : Радио и связь, 1991.
Гутников В.С. Интегральная электроника в измерительных устройствах : 2-е изд. – Л. : Энергоатомиздат, 1988.
Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы : Справочник / С.В. Якубовский и др. ; Под ред. С.В.Якубовского. – М. : Радио и связь, 1990.
Алексенко А.Г., Коломбет Е.А., Стародуб Г.И. Применение прецизионных аналоговых ИС. – М. : Сов. радио, 1980.
Завадский В.А. Компьютерная электроника. – К. : Век, 1996. – 386с.
Гарет П. Аналоговые устройства для микропроцессоров и миниЭВМ : пер. с англ. ; под ред. М.В. Гальперина. – М. : Мир, 1981.