5.2.2 Найпростіший асинхронний лічильник, що відраховує

Умови для зміни станів тригерів лічильників, що відраховують, аналогічні умовам для підсумовуючих лічильників з відмінністю, що вони повинні “опиратися” на значення інверсних, а не прямих виходів тригерів. Отже, розглянутий вище лічильник можна перетворити в лічильник, що відраховує, просто перемкнувши входи “С” тригерів з виходів Q на виходи . По входах S у розряди лічильника може заноситися двійкове число, з якого потрібно відняти число, що подається кількістю вхідних імпульсів. У ході побудови такого лічильника реалізується закономірність вирахування одиниці із двійкового числа: перша одиниця, що зустрілася при перегляді цього числа праворуч ліворуч, змінюється на нуль, а всі попередні нулі змінюються на одиниці.

Рисунок 5.4 – Лічильник, що відраховує на базі RS–тригерів

Коли як розрядні тригери використовуються D–тригери, що синхронізуються переднім фронтом синхроімпульсів, для одержання лічильника, що відраховує, (асинхронного) входи “С” наступних тригерів з'єднуються із прямими виходами попередніх, також як у лічильнику прямого рахунку, побудованого на JK–тригерах. Розглянемо схему лічильника на тригерах вхідних імпульсів, що перекидаються по передньому фронту, рис. 5.4.

З часової діаграми бачимо, що вийшов лічильник, що відраховує. Якщо інформацію знімати з інверсних виходів тригерів, то вийде підсумовуючий лічильник. Лічильник, що відраховує, який перекидається по передньому фронту вхідних імпульсів на D–тригерах наведений на рис. 5.5.

Рисунок 5.5 – Лічильник, що відраховує, на базі Т–тригерів

Рисунок 5.6 – Часова діаграма

Рисунок 5.7 – Лічильник, що відраховує, на D–тригерах

5.2.3 Лічильник з довільним модулем рахунку

Для побудови такого лічильника можна використовувати двійковий лічильник, у якого модуль рахунку М має бути більше модуля рахунку розроблювального лічильника з довільним модулем рахунку. При цьому користуються наступним правилом. Задавшись коефіцієнтом ділення N (коефіцієнт перерахування), потрібно знайти – мінімальне число тригерів, у яких може зберігатися число відповідно до коефіцієнта перерахування. Потім за формулою визначити ємність лічильника. Подати коефіцієнт перерахування N по ступенях 2 і ввести у відповідні тригери зворотний зв'язок по входу R. Наприклад, для побудови дільника на 10 необхідно ( ) чотири тригери. Тепер подамо коефіцієнт перерахування 10 по ступенях 2, маємо 10 = 2³ + 2¹ . Введемо у відповідні тригери зворотний зв'язок, отримаємо схему, наведену на рис. 5.8.

Рисунок 5.8 – Лічильник з модулем рахунку М=10

Число 10 у двійковій системі числення представляється 1010. Коли на виходах лічильника буде код 1010, на виході елемента «І» з'явиться логічна одиниця, яка запустить схему гасіння. Тривалість імпульсу на виході схеми гасіння має бути достатня для надійного скидання всіх тригерів лічильника в "0". Розряди числа 1010, рівні 1, подаються на схему «І» із прямих виходів тригерів, а рівні 0 – з інверсних. Таким чином, як тільки лічильник дорахує до десяти, відбудеться обнуління всіх тригерів і рахунок продовжиться з коду 0000.