11.2. Економічні реформи. Становище в соціальній сфері.

Завдання в галузі економіки.

1. Докорінно реформувати наявний в Україні економічний потенціал на ринкових засадах, сформувати багатоукладну економіку.

2. Розгорнути структурну перебудову промисловості: подолати однобічну орієнтацію на важку індустрію; ліквідувати витратним:": характер виробництва шляхом упровадження ресурсозбереження, новітніх технологій;, досягнень НГР; здійснити всебічну орієнтацію економіки на задоволення соціальних проблем

3. На ринкових засадах створити ефективну систему економічної кооперації всередині України, а також України з державами близького і далекого зарубіжжя.

Основні напрямки соціальної політики.

1. Адресна політика соціально захищених верств населення.

2. Актуальні завдання пенсійної реформи.

3. Забезпечення продуктивної зайнятості населення.

4. Прискорений розвиток житлового будівництва, доступність житла для всіх верств населення.

5. Примноження інтелектуального потенціалу суспільства.

6. Зміцнення позицій середнього класу.

11.3. Духовне життя суспільства, відродження мови.

У жовтні 1989 р. було прийнято Закон про мови в Українській РСР, спрямований на захист національної мови, забезпечення її всебічного розвитку функціонування у всіх сферах життя суспільства. Українську мову в республіці проголошено державною.

Конституція України затверджує за українською мовою статус державної мови, а також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Стан освіти.

Для забезпечення духовного і соціально-економічного розвитку держави реформується система освіти.

Освітня система стає більш демократичною, гнучкою та різноманітною. З’явилася велика кількість ліцеїв, гімназій, коледжів, профільних академій, університетських комплексів тощо. Запроваджується кредитно-модульна система навчання, вступ до вузів за результатами тестування.

Реорганізовується структура вищої і середньої спеціальної освіти. Здійснюється перехід на чотириступеневу освіту: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Поряд з державними створюються навчальні заклади інших форм власності, за рахунок чого зростає їхня кількість та якість освітніх послуг.

Нова модель освіти передбачає диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного процесу, переорієнтацію всієї сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості.

Проте загальний стан економіки обмежує фінансування освіти, що є серйозним гальмом у її розвитку. Відомо, що в Україні видатки на підготовку одного спеціаліста у вузах у 5-6 разів менші, ніж у розвинених країнах.

Наука.

Недостатнє фінансування обумовило кризові явища в науці: відтік кваліфікованих вчених із наукової сфери в інші структури і за кордон, втрата провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, відставання від Заходу за рівнем наукових розробок. За внутрішніми валовими витратами на одного науковця Україна поступається: Греції - у 8 разів, Туреччині - в 2,5 рази, США та Великобританії - в 50 разів,

Вітчизняні науковці оснащені обладнанням та інформацією в 100 разів менше, ніж їхні західні колеги, а доступом до найновішої інформації володіє лише 1 % фахівців.

Понад 90 % нових технологічних розробок не впроваджується у виробництво.

Щороку внаслідок міграції Україна втрачає до 10 тисяч дипломованих спеціалістів. Цей процес веде до катастрофічних втрат. Адже підготовка спеціаліста з вищою освітою, вченим ступенем та втрачена вигода від його використання обходиться , за розрахунками фахівців ООН, у 300 тисяч дол. А процес деградації науки може стати незворотним, якщо країну залишить 10-15 % найперспективніших молодих спеціалістів. Не менш загрозливий і внутрішній відплив умів. За останні роки понад 20 % науковців перейшли працювали в комерційні структури.

Відродження української науки покликані сприяти Українська наукова асоціація, Національна академія наук, яка залишається провідним науковим центром країни.

Художня культура.

Утвердження демократії сприяє оновленню літератури і мистецтва, гарантує плюралізм, свободу творчості, вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів.

Поступово створюються умови, які заохочують громадян України до української мови і української культури: урізноманітнюються радіо-і телепрограми, проводяться фестивалі і конкурси естрадної української музики і пісні, діють виставки нових напрямів сучасного українського мистецтва, з'являються нові фільми, створені українськими митцями. Створено ряд державних програм: "Модернізація культурно-дозвільної мережі "."Комплексна програма естетичного виховання населення України", "Концептуальні основи розвитку української культуру та інші.

Однак збереження залишкового принципу фінансування вкрай негативно позначається на культурних процесах, обумовлює руйнівні наслідки у сфері духовності.

Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріальної бази, посилення уваги усього суспільства зможуть забезпечити збереження і подальший розвиток національної культури.

Відродження релігії і церкви.

Держава спрямовує всі свої зусилля на те, щоб представники всіх конфесій та релігійних об’єднань (їх у нас 105) були повноправними учасниками громадського життя.

Свобода совісті стала важливим елементом життя незалежної України. Сотні тисяч людей повертаються до релігії, здобуваючи завдяки їй риси духовності і моралі. Головним завданням у контексті побудови вільної незалежної України є повернення людям віри в добро, справедливість, честь і порядок.

Україна за словами Папи (Іоан Павло-II відвідав Україну у 2001р.) має виразне європейське покликання , підкріплене християнськими коренями культури, і тому треба сподіватися, що ці корені допоможуть зміцнити національну єдність і далі розвивати незалежну Україну.