Запитання для самоконтролю

1. Назвіть причини виникнення козацтва.

2. Де оселялися козаки?

3. Де і коли виникла Запорозька Січ?

4. Охарактеризуйте адміністративний устрій Запорозької Січі.

5. Охарактеризуйте Січ як козацьку республіку.

6. Чи можна вважати Січ торговельним центром? Відповідь обґрунтуйте.

7. З якою метою і коли польський уряд уперше провів реєстрацію козаків?

8. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання кінця XVI-початку XVII ст. і зробіть висновок про їх історичне значення.

9. Назвіть причини, мету Української національної революції і визначте її періоди.

10. Назвіть основні битви проти поляків у ході війни.

11. Яке значення мав Зборівський договір?

12. Хто був союзником Б. Хмельницького у війні проти Польщі?

13. Назвіть умови Білоцерківського миру?

14. Назвіть етапи укладення Українсько-Московської держаної угоди, її зміст і визначте, в чому вона була оформлена неясно.

15. З якою метою Б. Хмельницький здійснив західний похід?

16. Як ви оцінюєте недопущення української делегації на зустріч великих послів Польщі і Росії у Вільно 24 жовтня 1656 р.?

17. Якою була українська держава, витворена в перші роки революції?

18. Які вживались терміни в офіційних документах щодо назви Української держави?

19. Визначте роки, коли відбулася еволюція поглядів Б. Хмельницького від республіканської форми правління до монархічної.

20. У чому полягає значення Української національної революції? Порівняйте її з іншими тогочасними європейськими революціями.

Тема 5. Боротьба за збереження української автономії. Поділ україни на правобережжя і лівобережжя. Ліквідація української державності. (друга половина хvіі-хvііі ст.) План

5.1. Руїна

5.2. Запорізька Січ у другій половині хvіі ст.

5.3.Козацько-гетьманська держава (середина хvіі – кінець хvііі ст.)

Руїна – період в історії України (60-70 рр. 17 ст.) що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.

Після смерті Богдана Хмельницького гетьманом стає колишній генеральний писар І. Виговський – „поки змужніє” Юрій Хмельницький. Усунення династії Хмельницьких від влади й скасування попередньої форми правління розглядається як державний переворот, який зруйнував єдину перепону розгортання боротьби за владу, що й стало однією з причин Руїни Української держави.

Основні напрямки політики І. Виговського:

Внутрішня політика: придушення заворушень у війську наприкінці 1657 р.; нехтування традиційними „свободами і вільностями козацтва”; спроба відновити шляхетське землеволодіння.

Зовнішня політика: курс на відновлення союзу з Кримом І Портою; договір зі Швецією; врегулювання взаємин з Р. Посполитою; поступки Москві (прибуття воєвод до міст та ін.); 16 вересня 1658 р. І. Виговський укладає в м. Гадячі договір з Польщею, що передбачав перетворення козацької України на Руське князівство; війна з Росією, оскільки Росія не визнала Гадяцький договір і розпочала війну.

Дворічне гетьманування І. Виговського, не позбавленого талантів державного діяча, закінчилось різким загостренням соціально-політичної боротьби. Більшість старшини і рядове козацтво виступило проти змісту Гадяцького договору і Політики І. Виговського. Тому навіть перемога над росіянами 9 липня 1569 р. під Конотопом не зміцнила його становища. У жовтні 1659 р. Чорна рада передала булаву Ю. Хмельницькому.

Україна в 1659-1663 рр.

• Вдавшись до шантажу, підробивши договір Б.Хмельницького 1654 р., російські воєводи у Переяславі нав’язали Ю.Хмельницькому новий Переяславський договір 1659 р., який позбавляв козацьку Україну внутрішнього суверенітету й перетворював її на автономну одиницю Росії.

• У 1660 р. Московська держава і Польща починають війну, в ході якої руські війська зазнають поразки під Чудновом.

• Восени 1660 р. Ю. Хмельницький порвав з Московією і уклав з Р. Посполитою 18 жовтня 1660 р. Слободищенський трактат.

• У січні 1663 р. Ю. Хмельницький відмовляється від влади й постригається у ченці. Щодо його долі: гетьманом обирався ще два рази під Султанським протекторам. Був страчений за наказом у Кам’янці-Подільському у 1685 р.

Події 1663 р. лише підтвердили історичну реальність – територіальна єдність України була порушена. Лівобережжя перебувало в складі Московії. Правобережжя знову відійшло до Польщі. Але це був лише один з епізодів нескінченної зміни гетьманів на обох берегах Дніпра та їхньої боротьби за цю найвищу в козацькій державі посаду.

Правобережна Україна в 1663-1665 рр.

• У 1663 р. гетьманом Правобережної України було обрано Павла Тетерю.

• Гетьман Тетеря намагався відвоювати Лівобережну Україну в союзі з Польщею, але зазнав поразки.

• Гетьман не перешкодив Розміщеному на правобережжі польському війську грабувати і нищити місцеве населення.

• Польська армія і магнати паплюжили святині українського народу, православні храми, могилу Б. Хмельницького.

• Проти гетьмана Тетері спалахнуло повстання, яке змусило його втекти в Польщу, де він помер в 1670 р.

Громадянська війна, що коштувала життя сотень тисяч українців і привезла до спустошення й обезлюднення цілих регіонів, украй негативно позначилася на політичній свідомості еліти, серед якої зміцнилася тенденція відмови від програми створення незалежної соборної держави.

Лівобережна Україна в 1663-1665 рр.

• У 1663 р. на Чорній Раді гетьманом Лівобережної України було обрано І. Брюховецького.

• У 1665 р. він першим з українських гетьманів поїхав до Москви, де 2 жовтня підписав угоду, яка значно обмежувала автономію Лівобережної України (Московські статті). Статті передбачали: обрання гетьмана у присутності царських послів за згодою руського царя; Митрополит Української православної церкви призначався Москвою; зросла чисельність російських військ, розташованих в Україні.

Обмеження прав Української козацької держави у другій половині ХVІІ ст.

• Московські воєначальники забороняють полковникам Хмельницького приймати присягу місцевого українського населення на вірність гетьману Хмельницькому.

• Віленський мир 1656 р. між Росією і Польщею.

• Нав’язування Війську Запорізькому нових статей договору (обмеження війська до 40 тисяч чоловік, призначення воєвод в українські міста.)

• Таємні зносини Москви із Запорізькою Січчю, підкуп старшини, козацькі регалії (булаву привезено на Січ і вручено Кошовому Барабашу).

• Поширення ворожнечі і недовіри між старшиною.

• Збройний конфлікт Москви та І. Виговського. Битва під Конотопом.

• „Московські статті” 1665 року (передача московським воєводам керівництва військово-адміністративними та фінансово-господарським воєводам керівництва військово-адміністративними та фінансово-господарськими справами на Лівобережній Україні).

• Підпорядкування української церкви Московському патріархові. Київський митрополит призначається з волі московського патріархату.

• Українські міста і села – володіння монарха.

• Обмеження прав України відбулось і на міжнародному рівні – 30 січня 1667 р. в Андрусові (поблизу Смоленська) було підписано договір між Росією і Польщею про перемир’я на 13.5 років.

• „Глухівські статті” 1669 р. (реєстр – 30 тис. чоловік) і заборона зовнішніх зносин.

• Батурінський переворот.

• Договір з І. Самойловичем (обмеження влади гетьмана).

• Переяславські статті 1674 р. (підданство Москві десяти правобережних полків)

• Вічний мир 1686 р. (поділ України).

Зміст Андрусівського мирного договору.

• За цим договором Російській державі поверталися Смоленськ і Сіверська земля.

• Україна поділялася на дві частини по Дніпру – Лівобережжя залишалося у складі Росії, Правобережжя, крім Києва, знову переходило під владу Польщі.

• Київ з прилеглими містечками і селами на два роки залишався за Росією, а потім мав відійти до шляхетської Польщі. У пункті про Київ царський уряд зробив низку застережень, які давали можливість назавжди залишити це місто за Росією.

• Запорожжя, за Андрусівським договором, мало бути під владою обох держав і допомагати їм під час війни. Фактично Запорожжя підлягало лише Росії.

З 1665 року розвиток політичних подій на українських теренах значною мірою був пов’язаний з діяльністю Петра Дорошенка. Ставши гетьманом на Правобережжі, він узяв курс на об’єднання всіх українських земель у складі єдиної держави. Як основу для замирення з царським урядом він висунув вимоги про ліквідацію „Московських статей” 1665 р., Андрусівського перемир’я 1667 р. й визнання його гетьманом усієї України в 1668 р.

Внутрішня і зовнішня політика Петра Дорошенка.

• Покінчив як з отаманством старшин, так і з практикою скликання чорних рад; відновив принцип призначення полковників і, очевидно, сотників;

• Чи не єдиний серед гетьманів усвідомлював значущість існування національної церкви для утвердження самостійної України, тому всіляко підтримував зусилля київського митрополита Йосипа Тукальського у справі створення українського патріархату.

• У соціально-економічній сфері проводив політику утвердження козацького типу господарства, визнання соціальних завоювань селянства та недопущення до маєтків шляхти.

• Створює найманців (сердюків), що підпорядковувались йому особисто.

• Звертається за допомогою до Туреччини у намаганнях об’єднати Україну і визволити її як від Польщі, так і від Росії.

• Надалі спроба за допомогою Порти домогтися витворення соборної держави зазнала невдачі. Відречення його від влади (вересень 1676) збіглося з ліквідацією Правобережної Гетьманщини, що означало поразку Національної революції. Центр державного життя перемістився на Лівобережжя.

• Обмежив кількість Руських військ на Лівобережжі.

• Правобережна Україна на чолі з гетьманом Дорошенком визнавала свою залежність від турецького султана.

• Річ Посполита сплачувала Туреччині викуп і щорічну данину.

А тим часом офіційна назва держави – „Військо Запорізьке” – дедалі все частіше змінюється на „Малоросія” (Лівобережжя(чи „Україна”) Правобережжя).В укладеному в жовтні 1672 р. Турецько-польському договорі вперше у міжнародно-правових актах козацька Україна отримала назву „Українська держава”. В свідомості її населення швидко вкорінюється назва „Україна”, а відтак усе частіше воно вдається до самоназви „український народ”.