Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТОМ-прак.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6.23 Mб
Скачать

3.4. Порядок виконання

1) Згідно обраного варіанта визначити величину складових припуску, значення допусків за всіма операціями (переходами) і розрахувати за формулами міжопераційні значення припусків.

2) Визначити величину розрахункових і граничних розмірів заготовки для операцій технологічного процесу.

3) Розрахувати граничні значення припусків для технологічних операцій.

4) Зробити перевірку розрахунків.

5) Побудувати схему графічного розташування припусків і допусків.

3.5. Контрольні запитання

1) Назвіть методи визначення припусків на обробку. У чому переваги й недоліки кожного з них?

2) Напишіть формулу розрахунку Zmin на обробку круглих і плоских поверхонь.

3) Від яких факторів залежать величини Rz і Т?

4) Як визначається залишкова величина просторових відхилень для різних видів заготовок?

4. Практична робота. Нормування механічного оброблення деталей

4.1. Завдання. Розрахувати норми часу на виконання отвору в деталі.

4.2. Теоретичні відомості про методику нормування механічної обробки

Основною метою нормування є визначення раціональних режимів різання, що скеровані на зменшення часу оброблення і забезпечують мінімальну собівартості операції.

Вихідними даними при нормуванні є вимоги технологічного процесу, прийнята схема обробки (налаштування) та паспортні дані обладнання.

Призначення режимів різання майже в усіх випадках починаються з вибору подачі, після чого визначають стійкість інструменту, швидкість різання і при необхідності — зусилля і потужність різання. На всіх цих етапах вибору режимів різання знайдені за нормативами елементи режимів порівнюють з паспортними даними і при необхідності уточнюють.

Після визначення режимів різання виконується розрахунок основного часу То — часу, протягом якого відбувається зміна форми, розмірів і властивостей деталі.

Наступним етапом технічного нормування є визначення норми штучного часу яка розраховується за формулою:

Тшт.= То + Тд + Тоб + Тф , (4.1)

де Тшт. — норма штучного часу, хв;

То — основний (технологічний) час, хв;

Тд — допоміжний час, хв;

Тоб. — час обслуговування робочого місця, хв;

Тф — час на відпочинок і фізичні потреби, хв.

Сума основного і допоміжного часу складає оперативний час на обробку деталі

Топ.= То+ Тд. (4.2)

Сума часу обслуговування робочого місця і часу на відпочинок і фізичні потреби складає допоміжний час

Тдоп.= Тоб.+ Тф. (4.3)

В умовах серійного виробництва підраховується норма штучно-калькуляційного часу

Тшт.-к= Тшт+ Тп.з./ n, (4.4)

де Тп.з — підготовчо-заключний час на всю партію деталей, хв;

n — об’єм партії деталей в шт.

Для уточнення норми штучного часу, виявлення раціонального способу виконання операції, встановлення нормального продовження окремих річних прийомів роботи в процесі впровадження розробленого технологічного процесу у виробництво або його удосконалення проводиться хронометраж. Він полягає в замірюванні тривалості циклічно-повторних елементів операцій, тобто елементів основного і допоміжного часу з наступним редагуванням величини Тд, яка входить в Тшт. Проведення хронометражу складається з підготовки до нагляду, безпосереднього нагляду (хронометрування), обробки та аналізу результатів хронометражу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]