- •1. Практична робота. Аналіз та службове призначення поверхонь деталі при розробці технологічного процесу її виготовлення
- •1.2. Теоретичні відомості про службове призначення поверхонь
- •1.3. Приклад аналізу призначення вал-шестерні
- •1.3.1. Службове призначення та умови роботи
- •1.3.2. Систематизація поверхонь
- •Характеристика поверхонь деталі «Вал-шестерня»
- •1.3.3. Аналіз технічних вимог деталі
- •2.3. Приклад оброблення зовнішньої поверхні
- •Зміст завдання для оброблення зовнішньої поверхні
- •2.4. Приклад оброблення внутрішньої поверхні
- •2.5. Порядок виконання роботи
- •2.6. Контрольні запитання
- •3. Практична робота. Розрахунок припусків на механічне оброблення
- •3.2. Теоретичні відомості про розрахунок припусків
- •3.3. Стакан підшипника, приклад
- •3.3.1. Зовнішній діаметр ø270-0,21 мм
- •3.3.2. Торець «б» (розмір 125-0,063 мм)
- •3.3.3. Зовнішній діаметр ø230-0,46 мм
- •3.4. Порядок виконання
- •3.5. Контрольні запитання
- •4. Практична робота. Нормування механічного оброблення деталей
- •4.2. Теоретичні відомості про методику нормування механічної обробки
- •4.2.1. Розрахунок режимів різання і основного часу
- •4.2.2. Визначення норми штучного часу
- •4.3. Нормування при багатоінструментальній обробці колодки гальма на свердлильному верстаті, приклад
- •4.3.1. Розрахунок режимів різання і машинного часу
- •4.4. Порядок виконання
- •4.5. Контрольні запитання
- •5 Практична робота. Вибір обладнання, різального, допоміжного та вимірювального інструменту
- •5.2 Теоретичні відомості про основні правила підбору технічного обладнання при механічній обробці
- •5.3. Порядок виконання
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Практична робота. Розрахунок похибки базування заготовки у пристрої
- •6.2. Теоретичні відомості про визначення похибки базування
- •6.3. Оброблення зовнішньої поверхні втулки на оправці, приклад
- •7.3. Ступінчастий вал, приклад.
- •8.3. Розрахунок розмірного ланцюга ступені редуктора, приклад
- •10.3. Порядок виконання
- •10.3.1. Приклад виконання
- •10.4. Контрольні запитання.
- •11. Практична робота. Математичне визначення показників законів розподілу відмов
- •11.2. Теоретичні відомості про математичні показники надійності
- •11.3. Порядок виконання
- •11.3.1. Приклад виконання.
- •11.4. Контрольні запитання
- •12. Практична робота. Використання інформаційних технологій для розрахунків показників надійності виробів
- •12.2. Хід виконання роботи
- •13. Практична робота. Розрахунок надійності технічних систем
- •13.2. Теоретичні відомості про технічні системи та їх розрахунок
- •13.3. Порядок виконання
- •13.4. Приклад виконання. Структурна схема постачання повітря підприємства харчової технології.
- •13.5. Контрольні запитання
- •14. Практична робота. Визначення показників довговічності та безвідмовності за критеріями корозії та зношування, вибір та обґрунтування способів підвищення довговічності
- •14.2. Теоретичні відомості про визначення показників за критеріями корозії та зношування
- •14.3. Порядок виконання
- •14.5. Контрольні запитання
3.4. Порядок виконання
1) Згідно обраного варіанта визначити величину складових припуску, значення допусків за всіма операціями (переходами) і розрахувати за формулами міжопераційні значення припусків.
2) Визначити величину розрахункових і граничних розмірів заготовки для операцій технологічного процесу.
3) Розрахувати граничні значення припусків для технологічних операцій.
4) Зробити перевірку розрахунків.
5) Побудувати схему графічного розташування припусків і допусків.
3.5. Контрольні запитання
1) Назвіть методи визначення припусків на обробку. У чому переваги й недоліки кожного з них?
2) Напишіть формулу розрахунку Zmin на обробку круглих і плоских поверхонь.
3) Від яких факторів залежать величини Rz і Т?
4) Як визначається залишкова величина просторових відхилень для різних видів заготовок?
4. Практична робота. Нормування механічного оброблення деталей
4.1. Завдання. Розрахувати норми часу на виконання отвору в деталі.
4.2. Теоретичні відомості про методику нормування механічної обробки
Основною метою нормування є визначення раціональних режимів різання, що скеровані на зменшення часу оброблення і забезпечують мінімальну собівартості операції.
Вихідними даними при нормуванні є вимоги технологічного процесу, прийнята схема обробки (налаштування) та паспортні дані обладнання.
Призначення режимів різання майже в усіх випадках починаються з вибору подачі, після чого визначають стійкість інструменту, швидкість різання і при необхідності — зусилля і потужність різання. На всіх цих етапах вибору режимів різання знайдені за нормативами елементи режимів порівнюють з паспортними даними і при необхідності уточнюють.
Після визначення режимів різання виконується розрахунок основного часу То — часу, протягом якого відбувається зміна форми, розмірів і властивостей деталі.
Наступним етапом технічного нормування є визначення норми штучного часу яка розраховується за формулою:
Тшт.= То + Тд + Тоб + Тф , (4.1)
де Тшт. — норма штучного часу, хв;
То — основний (технологічний) час, хв;
Тд — допоміжний час, хв;
Тоб. — час обслуговування робочого місця, хв;
Тф — час на відпочинок і фізичні потреби, хв.
Сума основного і допоміжного часу складає оперативний час на обробку деталі
Топ.= То+ Тд. (4.2)
Сума часу обслуговування робочого місця і часу на відпочинок і фізичні потреби складає допоміжний час
Тдоп.= Тоб.+ Тф. (4.3)
В умовах серійного виробництва підраховується норма штучно-калькуляційного часу
Тшт.-к= Тшт+ Тп.з./ n, (4.4)
де Тп.з — підготовчо-заключний час на всю партію деталей, хв;
n — об’єм партії деталей в шт.
Для уточнення норми штучного часу, виявлення раціонального способу виконання операції, встановлення нормального продовження окремих річних прийомів роботи в процесі впровадження розробленого технологічного процесу у виробництво або його удосконалення проводиться хронометраж. Він полягає в замірюванні тривалості циклічно-повторних елементів операцій, тобто елементів основного і допоміжного часу з наступним редагуванням величини Тд, яка входить в Тшт. Проведення хронометражу складається з підготовки до нагляду, безпосереднього нагляду (хронометрування), обробки та аналізу результатів хронометражу.