- •1. Практична робота. Аналіз та службове призначення поверхонь деталі при розробці технологічного процесу її виготовлення
- •1.2. Теоретичні відомості про службове призначення поверхонь
- •1.3. Приклад аналізу призначення вал-шестерні
- •1.3.1. Службове призначення та умови роботи
- •1.3.2. Систематизація поверхонь
- •Характеристика поверхонь деталі «Вал-шестерня»
- •1.3.3. Аналіз технічних вимог деталі
- •2.3. Приклад оброблення зовнішньої поверхні
- •Зміст завдання для оброблення зовнішньої поверхні
- •2.4. Приклад оброблення внутрішньої поверхні
- •2.5. Порядок виконання роботи
- •2.6. Контрольні запитання
- •3. Практична робота. Розрахунок припусків на механічне оброблення
- •3.2. Теоретичні відомості про розрахунок припусків
- •3.3. Стакан підшипника, приклад
- •3.3.1. Зовнішній діаметр ø270-0,21 мм
- •3.3.2. Торець «б» (розмір 125-0,063 мм)
- •3.3.3. Зовнішній діаметр ø230-0,46 мм
- •3.4. Порядок виконання
- •3.5. Контрольні запитання
- •4. Практична робота. Нормування механічного оброблення деталей
- •4.2. Теоретичні відомості про методику нормування механічної обробки
- •4.2.1. Розрахунок режимів різання і основного часу
- •4.2.2. Визначення норми штучного часу
- •4.3. Нормування при багатоінструментальній обробці колодки гальма на свердлильному верстаті, приклад
- •4.3.1. Розрахунок режимів різання і машинного часу
- •4.4. Порядок виконання
- •4.5. Контрольні запитання
- •5 Практична робота. Вибір обладнання, різального, допоміжного та вимірювального інструменту
- •5.2 Теоретичні відомості про основні правила підбору технічного обладнання при механічній обробці
- •5.3. Порядок виконання
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Практична робота. Розрахунок похибки базування заготовки у пристрої
- •6.2. Теоретичні відомості про визначення похибки базування
- •6.3. Оброблення зовнішньої поверхні втулки на оправці, приклад
- •7.3. Ступінчастий вал, приклад.
- •8.3. Розрахунок розмірного ланцюга ступені редуктора, приклад
- •10.3. Порядок виконання
- •10.3.1. Приклад виконання
- •10.4. Контрольні запитання.
- •11. Практична робота. Математичне визначення показників законів розподілу відмов
- •11.2. Теоретичні відомості про математичні показники надійності
- •11.3. Порядок виконання
- •11.3.1. Приклад виконання.
- •11.4. Контрольні запитання
- •12. Практична робота. Використання інформаційних технологій для розрахунків показників надійності виробів
- •12.2. Хід виконання роботи
- •13. Практична робота. Розрахунок надійності технічних систем
- •13.2. Теоретичні відомості про технічні системи та їх розрахунок
- •13.3. Порядок виконання
- •13.4. Приклад виконання. Структурна схема постачання повітря підприємства харчової технології.
- •13.5. Контрольні запитання
- •14. Практична робота. Визначення показників довговічності та безвідмовності за критеріями корозії та зношування, вибір та обґрунтування способів підвищення довговічності
- •14.2. Теоретичні відомості про визначення показників за критеріями корозії та зношування
- •14.3. Порядок виконання
- •14.5. Контрольні запитання
5.3. Порядок виконання
1) Згідно номера варіанта (табл. Д.1.4.) необхідно вибрати для кожної оброблюваної поверхні деталі обладнання, різальний інструмент, допоміжний інструмент і засоби контролю.
2) Отримані результати представити в табличному вигляді (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Обладнання, різальний, допоміжний інструмент та засоби контролю
Оброблю-вана поверхня |
Параметри точності |
Значення параметрів |
Перелік технологічних переходів |
Модель верстата |
Різальний інструмент |
Допо-міжний інстру-мент |
Вимірю-вальний інструмент |
У таблиці потрібно обов’язково вказати вид різального інструменту, його геометричні розміри, основні характеристики та матеріал різальної частини з обов’язковим посиланням на літературне джерело. Обраний різальний інструмент потрібно зобразити в таблиці будь-яким способом (накреслити, виконати сканування зображення тощо).
Для вимірювального інструменту потрібно вказати його основні характеристики (точність та діапазон вимірювання) (табл. Д.5.1).
5.4. Контрольні запитання
1) Якими чинниками слід керуватися при виборі обладнання?
2) Від яких факторів залежить вибір різального інструменту?
3) Для чого використовують допоміжний інструмент?
4) Які типи пристроїв використовують для закріплення заготовок в умовах дрібносерійного і одиничного виробництва?
5) Які фактори враховують при призначенні типу та конструкції вимірювального інструменту?
6. Практична робота. Розрахунок похибки базування заготовки у пристрої
6.1. Завдання. Виконати розрахунок параметрів точності базування заготовки у процесі її оброблення з використання спеціальних пристроїв.
6.2. Теоретичні відомості про визначення похибки базування
При установці заготовок у спеціальні пристрої виникають відхилення в просторовому розташуванні заготовок щодо інструмента. Це призводить до відповідних похибок оброблення.
Похибка базування – виникає при несумісності вимірювальної і технологічної баз і є різницею граничних відстаней вимірювальної бази відносно встановленого на розмір інструмента. Вона виникає при обробці партії заготовок на настроєних верстатах, коли оброблювана заготовка й інструмент установлюються в необхідне вихідне положення, яке не змінюється при обробці всієї партії заготовок. Обробка настроєним на розмір інструментом є основою методу автоматичного одержання розміру.
На оправку, як правило, базують шестерні, втулки й інші деталі. При цьому оброблювана заготовка перед механічною обробкою може напресовуватися на оправку (базування без зазору) або встановлюватися на неї із зазором (рис. 6.1). Оброблювана заготовка 2 (втулка) надівається центральним отвором на оправку 1. Фреза 3 настроюється на розмір С = const, після чого фрезерують площину (жирна лінія). Похибка базування для розміру А1
, (6.1)
де Smax – максимальний зазор у з’єднанні втулка – оправка.
Похибка базування для розміру А2
, (6.2)
де Td допуск на діаметр d, витриманий на попередній операції.
З (6.1) і (6.2) випливає, що похибка базування залежить від величини максимального зазору Smax й допуску Td. Якщо базування втулки здійснюється на оправці без зазору, то з формул (6.1) і (6.2) слід виключити Smax, тоді
, (6.3)
(6.4)
Для базування заготовок без зазору застосовують різні розтискні оправки або втулки перед обробкою напресовують на оправку.
Рис. 6.1. Базування заготовки на оправці із зазором
