- •1. Практична робота. Аналіз та службове призначення поверхонь деталі при розробці технологічного процесу її виготовлення
- •1.2. Теоретичні відомості про службове призначення поверхонь
- •1.3. Приклад аналізу призначення вал-шестерні
- •1.3.1. Службове призначення та умови роботи
- •1.3.2. Систематизація поверхонь
- •Характеристика поверхонь деталі «Вал-шестерня»
- •1.3.3. Аналіз технічних вимог деталі
- •2.3. Приклад оброблення зовнішньої поверхні
- •Зміст завдання для оброблення зовнішньої поверхні
- •2.4. Приклад оброблення внутрішньої поверхні
- •2.5. Порядок виконання роботи
- •2.6. Контрольні запитання
- •3. Практична робота. Розрахунок припусків на механічне оброблення
- •3.2. Теоретичні відомості про розрахунок припусків
- •3.3. Стакан підшипника, приклад
- •3.3.1. Зовнішній діаметр ø270-0,21 мм
- •3.3.2. Торець «б» (розмір 125-0,063 мм)
- •3.3.3. Зовнішній діаметр ø230-0,46 мм
- •3.4. Порядок виконання
- •3.5. Контрольні запитання
- •4. Практична робота. Нормування механічного оброблення деталей
- •4.2. Теоретичні відомості про методику нормування механічної обробки
- •4.2.1. Розрахунок режимів різання і основного часу
- •4.2.2. Визначення норми штучного часу
- •4.3. Нормування при багатоінструментальній обробці колодки гальма на свердлильному верстаті, приклад
- •4.3.1. Розрахунок режимів різання і машинного часу
- •4.4. Порядок виконання
- •4.5. Контрольні запитання
- •5 Практична робота. Вибір обладнання, різального, допоміжного та вимірювального інструменту
- •5.2 Теоретичні відомості про основні правила підбору технічного обладнання при механічній обробці
- •5.3. Порядок виконання
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Практична робота. Розрахунок похибки базування заготовки у пристрої
- •6.2. Теоретичні відомості про визначення похибки базування
- •6.3. Оброблення зовнішньої поверхні втулки на оправці, приклад
- •7.3. Ступінчастий вал, приклад.
- •8.3. Розрахунок розмірного ланцюга ступені редуктора, приклад
- •10.3. Порядок виконання
- •10.3.1. Приклад виконання
- •10.4. Контрольні запитання.
- •11. Практична робота. Математичне визначення показників законів розподілу відмов
- •11.2. Теоретичні відомості про математичні показники надійності
- •11.3. Порядок виконання
- •11.3.1. Приклад виконання.
- •11.4. Контрольні запитання
- •12. Практична робота. Використання інформаційних технологій для розрахунків показників надійності виробів
- •12.2. Хід виконання роботи
- •13. Практична робота. Розрахунок надійності технічних систем
- •13.2. Теоретичні відомості про технічні системи та їх розрахунок
- •13.3. Порядок виконання
- •13.4. Приклад виконання. Структурна схема постачання повітря підприємства харчової технології.
- •13.5. Контрольні запитання
- •14. Практична робота. Визначення показників довговічності та безвідмовності за критеріями корозії та зношування, вибір та обґрунтування способів підвищення довговічності
- •14.2. Теоретичні відомості про визначення показників за критеріями корозії та зношування
- •14.3. Порядок виконання
- •14.5. Контрольні запитання
4.3. Нормування при багатоінструментальній обробці колодки гальма на свердлильному верстаті, приклад
Вихідні дані: Деталь — колодка ручного гальма (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Ескіз обробки колодки гальма
Заготовка — виливок із ковкого чавуну КЧ37-12, 130…170НВ.
Операція: обробити два отвори в лінію (див. ескіз).
1. Свердлити до D = 18,5 мм в 2-х деталях на прохід (ІІ поз.).
2. Зенкерувати до D = 19,7+0,15 мм в 2-х деталях (ІІІ поз.).
3. Розвертання до D = 20+0,033 мм в 2-х деталях на прохід (IV поз.).
Верстат — вертикально-свердлильний мод. 2С135 для спеціальних налаштувань зі 6-шпиндельною головкою. Передаточне відношення для шпинделів, які затискають свердла і зенкера, — 1,25, які затискають розвертки — 0,75. Пристрої — 4-позиційний поворотний стіл на дві деталі в кожній позиції (І поз. — завантажувальна).
Інструмент:
1) свердло Р6М5 з нормальною заточкою, D = 18,5 мм — 2 шт.;
2) зенкер Р6М5, D = 19,85 мм — 2 шт.;
3) розвертка Р6М5, D = 20Н8 мм, — 2 шт.
4.3.1. Розрахунок режимів різання і машинного часу
Режими різання вибираються по довіднику [11]. Розрахунок відбувається в 6 етапів.
І етап — визначення довжини робочого ходу головки. Величина робочого ходу головки призначається виходячи з довжини Lp.x., розрахованої для окремих інструментів (таблиця Д. 4.1) [11]:
.
Довжина
різання є спільною для всіх інструментів
мм. Спільною для всіх інструментів є і
додаткова довжина (
мм) холостого ходу інструментів,
викликаного особливістю конфігурації
деталі. Довжина підведення, врізання і
перебігу свердел, зенкерів і розверток
різна і у відповідності з таблицею Д.
4.2 рівна: для свердел — 8 мм; для зенкерів
— 4 мм і для розверток — 17 мм. Таким
чином,
має максимальне значення (109 мм) при
розвертанні отворів. Це значення і
приймаємо в якості
головки.
ІІ етап — призначення подачі.
1. Визначаємо нормативні значення подачі: для свердел SO норм = 0,5 мм/об; для зенкерів SO норм = 0,6 мм/об; для розверток SO норм = 1,2 мм/об (табл. Д. 4.3, Д. 4.4).
2. Визначаємо розрахункові значення подачі головки за один оберт шпинделя верстата:
. (4.8)
Таким
чином, значення
,
розраховане:
по
свердлам
мм/об;
по
зенкерам
мм/об;
по
розверткам
мм/об.
Уточнюємо
за паспортом верстата подачу, обираючи
таку, яка не перевищує всі три подачі
(
мм/об).
Згідно
розраховуємо подачі на оберт
для різних інструментів:
для
свердел і зенкерів
мм/об;
для
розверток
мм/об.
ІІІ
етап —
визначення періоду стійкості інструментів
налагодження. Період стійкості Тр
в хвилинах часу різання згідно [11]
дорівнює Тм·𝝀.
Для даного прикладу
,
а Тм
= 170 хв.
Отже, Тр = 170 · 0,31 = 52,7 хв.
За цією стійкістю і розраховується швидкість різання при свердлінні та зенкеруванні. При розвертанны швидкість різання обирається виходячи із технологічних факторів.
IV етап — розрахунок швидкостей різання, кількостей обертів інструментів і хвилинної подачі головки. Рекомендовані нормативами [11, 10] значення швидкості різання: для свердел (табл. Д. 4.5—Д. 4.8):
м/хв;
для зенкерів
м/хв;
для розверток
м/хв.
Відповідні цим значенням швидкостей різання кількості обертів інструментів дорівнюють:
для свердел — 337 об/хв.;
для зенкерів — 689 об/хв.;
для розверток — 191 об/хв.
Хвилинна
подача головки (
),
відповідна розрахованим кількостям
обертів, дорівнює:
по
свердлам
мм/хв.;
по
зенкерам
мм/хв.;
по
розверткам
мм/хв.
Найменшому
значенню хвилинної подачі
мм/хв відповідає кількість обертів
шпинделя верстата
об/хв.
Приймаємо
найближчу за паспортом верстата кількість
обертів шпинделя верстата
об/хв. Таким чином, встановлена кількість
обертів шпинделя верстата і визначена
подача за оберт шпинделя верстата
мм/об. На основі цих результатів розрахунку
уточнюємо значення кількостей обертів
інструментальних шпинделів, швидкості
різання і хвилинні подачі.
Кількість
обертів інструментальних шпинделів
(
)
для
свердел
об/хв;
для зенкерів об/хв;
для
розверток
об/хв.
Відповідно цим кількостям обертів швидкості різання рівні:
для свердел 17,4 м/хв;
для зенкерів 18,6 м/хв;
для розверток 11,3 м/хв.
Значення хвилинної подачі головки
мм/об.
V етап — визначення машинного часу.
хв.
Так як за 0,80 хв на кожній позиції обробляється по 2 деталі, машинний час на одну деталь дорівнює 0,80/2 = 0,4 хв.
VI
етап —
перевірочні розрахунки по осьовій силі
й потужності верстата. Значення осьової
сили різання для одного свердла
кг (табл. Д.4.9).
Значення
осьової сили різання для одного зенкера
кг ([50], табл. Д.4.9).
З
врахуванням того, що в роботі одночасно
знаходяться 2 свердла і 2 зенкера,
кг. Це менше сили різання, яка допускається
верстатом (
кг). Потужність різання для одного
свердла
кВт (табл. Д.4.10), для одного свердла
кВт (табл. Д.4.10). Для 2-х одночасно
працюючих свердел (2 шт.) сумарна потужність
різання складає
кВт. Отже, потужність привода верстата,
кВт, достатня для виконання розглядуваної
операції.
