Питання для самоконтролю:

1. В який час відбулося формування риторики в Україні?

2. Що Вам відомо про богословських ораторів?

3. Що Вам відомо про проповідницьку літературу?

4. Яка роль братських шкіл в історії риторики на території України?

5. Якою є концепція риторики Ф.Прокоповича?

6. Як характеризується розвиток риторики в Україні 19- початку 20 ст.?

7. Чому початок 20 ст. для історії риторики є трагічною епохою?

ТЕМА 4

Лекція 4: Інвенція – мистецтво задуму промови, пошук і знаходження конструктивних ідей.

«Багато говорити і багато сказати не є те саме» (Софокл)

ПЛАН

1. Поняття інвенції в риториці.

2. Етапи інвенції:

2.1 Робота над вибором теми промови;

2.2. Мета промови;

2.3. Коло питань. Формування змісту промови;

2.4. Систематизація матеріалу.

Література: 1, 3, 6, 7, 9, 19,25,26, 29,33

Поняття і терміни: винайдення, процес інвенції, коло інтересів, мета промови, метод запитань, денотатний граф, етапи інвенції, емпіричний матеріал, енциклопедичний матеріал.

1. Поняття інвенції в риториці.

Із самого початку свого існування та розвитку риторика взяла на себе місію всебічно описати характер взаємозвʼязку між світом речей, предметів і словом. Загалом риторика і демонструє цей перехід – трансформацію предмета в слово і контролює ці етапи трансформації в основоположних розділах інвенція, диспозиція та елокуція.

Поняття інвенції має ряд цікавих визначень, а також характеристик основних етапів-дій оратора. Розглянемо визначення із сучасних підручників і посібників.

Винайдення (inventio – «винайти, що сказати») – процедура «попередньої рефлексії», тобто визначення теми і мети майбутнього виступу, розробки концепції, відбору матеріалу для промови. Інвенція відповідає вимозі змістовності ораторської промови.

Інвенція – це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу.

Інвенція – перший розділ класичної риторики, в якому педантично розглядалася процедура відбору матеріалу для майбутньої промови. Йшлося передусім не про «мовний матеріал» – йшлося про предмети реальної дійсності, частину яких пропонувалося відібрати з усього предметного розмаїття світу, а відібравши, відмежувати від інших, щоб у подальшому перейти до їх вивчення як цілого: по-перше, стосовно інших предметів, по-друге, зсередини. Інвенція пропонувала мовцеві систематизувати власні знання щодо відібраних ним предметів, зіставити їх із наявними на цей момент знаннями інших і визначити, які з них і в якій кількості мають бути висвітлені в майбутньому повідомленні (промові). Інакше кажучи, інвенція як розділ риторики, зробивши пріоритетом предмет, забезпечувала, таким чином, якість предметного змісту промови.

Отже, що говорити, предмет розмови – основна передумова гарного і правильного мовлення. У процесі підготовки публічного виступу саме процедура інвенції (пошуку і попередньої систематизації матеріалу) забезпечує змістовність промови. У процесі інвенції оратор має відповісти на пʼять запитань.

1. Про що розказати (тобто визначити предмет, тему виступу)?

2. Для чого про це розповідати (визначити мету виступу)?

3. Що саме про це розповісти (визначити коло питань промови)?

4. Що на цю тему сказали інші (зібрати матеріал з різних джерел, зіставити, поєднати його зі своїм матеріалом)?

5. Чим цікавий власне мій виступ (у процесі аналізу матеріалу зʼясувати особливості промови)?