53. Методики та техніки підготовки управлінської бухгалтерської звітності. Критерії оцінки ефективності управлінської бухгалтерської звітності.

Методика підготовки економічної інформації і формування управлінської звітності:

1.Етап.Планування (визнання) потрібної інформації – визначення основних параметрів діяльності, суб’єктів та об’єктів управління

2. Етап.Збір інформації – формування каналів надходження інформації

3. Етап.Обробка інформації – визначення засобів та алгоритмів обробки інформації

4. Етап.Систематизація інформації – побудова узагальнення моделі

5. Етап.Аналіз інформації – дослідження чутливості моделі

6. Етап.Контроль інформації (основних параметрів) – контроль результатів на кожному етапі та в цілому

7. Етап.Корекція параметрів інформації (показників) – доповнення, зміна основних параметрів одержаної інформації (повтор циклу)

Підготовка управлінської бухгалтерської звітності базується на наступному наборі дій:

1) постановка цілей і завдань, які покликана вирішувати обліково-аналітична інформація управлінської бухгалтерської звітності;

2) визначення каналів постачання інформації для формування на її основі управлінської бухгалтерської звітності. При цьому господарська діяльність підприємства є системою з наявністю входів і виходів, які дозволяють обмінюватися інформацією із зовнішнім середовищем;

3) розробка засобів представлення результатів фінансово-господарської діяльності як системи обліково-аналітичної інформації, яка характеризує зовнішнє та внутрішнє середовище;

4) побудова множини моделей, які характеризують визначені аспекти функціонування підприємства і дозволяють визначити внутрішні зв’язки між основними елементами досліджуваної системи – господарської діяльності підприємства;

5) побудова загальної моделі фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою використання обліково-аналітичної інформації управлінської бухгалтерської звітності;

6) дослідження чуттєвості моделі фінансово-господарської діяльності до змін складових її параметрів внутрішнього та зовнішнього середовища;

7) оцінка внутрішніх зв’язків між параметрами, які визначають загальні результати фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінка ступеня відповідності запланованих результатів і фактично досягнутих цілей;

8) здійснення контролю за основними параметрами на кожному із перелічених етапів.

Серед основних критеріїв – доречність. Якісна характеристика доречності (значимості) притаманна управлінській і фінансовій звітності. Інформація звітності є доречною або відноситься до справи, якщо вона впливає на економічні рішення користувачів і допомагає їм оцінювати минулі, справжні або майбутні події, підтверджувати або виправляти минулі оцінки.

Інформація може вплинути на ухвалення рішень, якщо вона має прогнозну цінність і заснована на зворотному зв’язку. Прогнозна цінність інформації визначає її корисність при складанні планів. Зворотній зв’язок передбачає, що інформація містить відомості про те, наскільки вірними виявилися попередні очікування.

Достовірність (правдиве подання) – якість управлінської та фінансової звітності, що забезпечує впевненість у розумності її припущень щодо помилок і тенденційності, а також істин-ності намірів представити всі явища і факти в неспотвореному вигляді.

Водночас з доречністю розглядається питання надійності, тобто на скільки ми маємо надію на позитивний розвиток подій у майбутніх періодах. Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, щоб бути достовірною, інформація повинна задовольняти низка якісних характеристик: правдиве уявлення (істинність); переважання сутності над формою; нейтральність; обачність (консерватизм); повноту.

У загальному значенні істинність відображення – це відповідність між показником або описом і реальним явищем, яке воно прагне відобразити. правдиве уявлення в загальному вигляді можна визначити як відповідність або узгодженість між фактом господарської діяльності або подією, з одного боку, і його кваліфікацією і оцінкою в бухгалтерській звітності, з іншого боку.

Вимога пріоритету економічного змісту перед формою означає, що звітність повинна правдиво представляти операції та інші події, враховувати їх відповідно до сутності та економічної реальності.

Нейтральність – це відсутність упередженості, спрямованої на досягнення заздалегідь визначеного результату або спонукання обрати певний спосіб поведінки.

Повнота припускає, що управлінська звітність повинна містити максимум того, що необхідно знати зацікавленим особам, і охоплювати всі необхідні коментарі, щоб не дезорієнтувати того, хто буде нею користуватися.

Суттєвість – ступінь важливості різних допущень або похибок облікової інформації, яка з урахуванням навколишнього середовища робить можливим вплив цих допущень або похибок на висновки і судження під час прийняття управлінських рішень.

Важливим атрибутом якості інформації, що подається в управлінській звітності, є її доступність для розуміння користувачем, який має достатні знання в сфері ділової та економічної діяльності, бухгалтерського обліку та бажання безперервно навчатись для постійного відчуття змін швидкоплинних економічних процесів.

Своєчасність інформації є іншим фактором, здатним обмежити доречність і надійність управлінської звітності. Своєчасність – надходження управлінської звітності до користувача в потрібний час, тобто, не сприяє затримці в прийнятті адекватних управлінських рішень.