50. Сутність та поняття інформаційних систем. Класифікація інформаційних систем.

Інформаційна система — це система, яка здійснює або в якій відбув-ся інформац процеси. Загалом поняття ІС - означає систему, яка організовує нагромадження, перетворення і зберігання інформації щодо певної сфери людської діяльності. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

- задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

- задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

- задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).

В ІС можуть відбуватися один, два чи кілька процесів. До інформац процесів належать пошук, збирання, зберігання, передавання, опрацювання інформації тощо.

ІС включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утв-ють внутрішню інформац основу:

- засоби фіксації і збору інформації; - засоби передачі відповідних даних та повідомлень; - засоби збереження інформації; - засоби аналізу, обробки і представлення інформації.

Причини, що спонукають підприємства впроваджувати ІС в сфері б/о, з одного боку обумовлені прагненням керівництва збільшити продуктивність повсякденних робіт або усунути їх повторне проведення, а з іншого боку – бажанням підвищити ефективність управління діяльністю п-ва за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень.

Інформаційна система обліку (ІСО) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, обробки, накопичення і обробки інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень.

ІС б/о хар-ся наявністю функціональної і забезпезпечуючої частини, що утворюють структуру інформаційної системи.

Функціональною частиною або предметною областю ІС назив сфера людської діяльності, в якій розробляється, впроваджується й експлуатується ІС, наприклад, п-во, установа, компанія тощо. Комплекси функціональних задач містять окремі функціональні задачі, наприклад, комплекс задач по обліку розрахунків можна поділити на такі задачі: облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, облік розрахунків з покупцями, та замовниками, розрахунки з персоналом, з підзвітними особами, з бюджетом тощо. В кожній функціональній задачі виконується обробка даних по інформац об’єктах і процесах. Інформац об’єктом є елемент, зведення про яке передаються в ІС, наприклад, постачальники, товари, рахунки, види податків, співробітники, клієнти, тощо.

Інформаційна система бухгалтерського обліку традиційно включає наступні функціональні підсистеми: - облік ОЗ та НА; - облік матер цінностей; - облік праці та з/п; - облік готової продукції та її реалізації; - облік фінансово-розрахункових операцій; - облік витрат на виробництво; - зведений облік та складання звітності.

Забезпечувальна частина ІС містить сукупність осн та прикладних компонентів, що забезпеч функціонування ІС. Дана частина системи склад з технічного, програмного (технологічного), інформаційного, правового, лінгвістичного та інших видів забезпечення.

Технічне забезпечення – це комплекс технічних засобів, що використов в ІС. До даного виду забезпечення належать засоби комп’ютерної техніки; периферійне обладнання; засоби оргтехніки; обладнання мереж та інші технічні засоби зв’язку тощо.

Програмне забезпечення містить комплекс програм для управління технічними засобами та вирішення функціональних задач ІС. До складу ПЗ входять загальносистемні та спеціальні програми.

До загальносистемного ПЗ належать програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв’язання задач оброблення інформації, які часто зустрічаються.

Спеціальне ПЗ — це сукупність програм, які розробляються для створення інформац технологій конкретного функціонального призначення. Охоплює пакети прикладних програм (ППП), які здійснюють організацію даних і їх оброблення у процесі розв’язання функціональних задач.

Інформаційне забезпечення містить сукупність інформації, що зберігається, використовується та обробляється в інформаційній системі. До складу інформаційного забезпечення належить позамашинна та машинна інформаційні бази. Позамашинна інформаційна база включає систему первісних, довідкових, нормативних та вихідних документів; систему класифікації та кодування; технічну документацію. Машинна інформаційна база об’єднує комп’ютерну базу даних; електронні документи; екранну допомогу.

Лінгвістичне забезпечення – це засоби інтерфейсу між користувачем та програмними засобами ІС. Лінгвістичне забезпечення поділяють на: командний інтерфейс – коли в якості взаємодії між користувачем і системою ви користуються команди та відповіді; графічний інтерфейс користувача – коли засобом взаємодії є візуальні об’єкти (меню, панелі інструментів, діалогові вікна, тощо).

Правове забезпечення – сукупність нормативних документів, що регламентують створення та експлуатацію ІС. Правове забезпечення на етапі розроблення автоматизованих ІС та інформац технологій охоплює нормативні акти, пов’язані з договірними взаєминами розробника й замовника у процесі створення ІС та інформац технологій, із правовим регулюванням різних відхилень у ході цього процесу, а також зумовлені потребою забезпечення процесу розроблення інформац технологій різними видами ресурсів.

Комп’ютерні ІС б/о мають задовольнити всі вимоги облікової політики п-ва та відповідати МСБО. Нині існує велика кількість різних програмних засобів автоматизації б/о, при цьому у більшості вони мають модульну архітектуру, яка дозволяє автономно використовувати окремі функціональні блоки.

В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи. Ручні ІС – хар-ся тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною. Автоматизовані ІС - частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною. Автоматичні ІС - усі функції керування й опрацювання даних здійсн технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технолог процесами).

За масштабністю інформаційні системи поділяються на такі групи:

Одиничні ІС реалізуються, як правило, на автономному персональному комп'ютері без використання комп'ютерної мережі. Наприклад, "ІС: Бухгалтерія", АРМ.

Групові ІС орієнтовані на колективне використання інформації і найчастіше будуються на базі локальної обчислювальної мережі. Серед найбільш відомих таких серверів є Oracle.

Корпоративні ІС призначені для великих компаній і можуть підтримувати територіально віддалені вузли і мережі. Найбільш поширеними є сервери Oracle.

Глобальні ІС охоплюють територію держави чи континенту. Прикладом такої інформаційної системи є глобальна мережа Інтернет.

За сферою застосування інформаційні системи можна умовно поділити на чотири групи:

o системи обробки трансакцій (операцій з базою даних) - призначені для ефективного відображення предметної області в будь-який момент часу;

o системи підтримки прийняття рішень - за допомогою комплексу запитів здійснюється аналіз даних в різних аспектах: часових, просторових, і т.п.;

o інформаційно-довідкові системи базуються на гіпертекстових документах і мультимедійних засобах. Найбільший розвиток такі системи отримали в мережі Інтернет;

o офісні інформаційні системи - призначені для перетворення паперових документів в електронні, автоматизації діловодства і управління документообігом.

За способом організації автоматизовані ІС можуть бути класифіковані наступним чином: на основі архітектури файл-сервер; на основі архітектури клієнт-сервер; на основі багаторівневої архітектури; на основі Інтранет-технологій.

За рівнем або сферою діяльності: o державні; o територіальні (регіональні); o галузеві; oпідприємств або установ; o технологічних процесів.

Державні ІС призначені для вирішення господ проблем країни на базі використання обчислювальних комплексів та ЕММ. На центр рівні здійсн об'єднання обласних мереж у глобальну мережу статистики України; збирання та аналіз даних, які надходять з обласних управлінь статистики, формуються відповідні інформац сховища для зберігання статист даних і постачання їх в органи центр управління. На обласному рівні здійсн збір та аналіз даних, які надходять з районних відділів статистики та від інших джерел, їх передача каналами зв'язку на держ рівень, а також в керівні органи регіону. На районному рівні проводиться збір даних від первинних об'єктів статистичного обліку, їх аналіз і передавання як на обласний рівень, так і місцевим органам влади.