Лекція 3

Тема 10. Маркетингова політика розподілу

10.1. Сутність маркетингової політики розподілу.

Маркетингова політика розподілу – це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобу­тку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей.

Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забез­печенні: своєчасного пропонування товару (корисність часу), над­ходження товарів до місць попиту (корисність місця), змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності).

Ключовий момент маркетингової політики розподілу – конс­труювання каналів розподілу.

10.2 . Канали розподілу та їх формування

Канали розподілу – це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послугу або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача.

Функції каналів розподілу можна об'єднати в такі групи;

а) функції, пов'язані з угодами;

б) логістичні функції;

в) функції обслуговування.

Рис. 25. Два базисні типи каналів розподілу

Існують канали розподілу прямого (від виробників до спожи­вачів) і зворотного (від споживачів до виробників) ходу. Останні використовуються для розподілу ділових відходів, зворотної та­ри, некондиційної продукції та ін.

Основними характеристиками є їхня довжина, ширина та типи суб’єктів.

Довжина каналу розподілу – це кількість наявних у ньому проміжних рівнів. Ширина каналу розподілу – це кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

Чинники, що характеризують ефективність каналу розподілу:

1. здатність до оперативної поставки товару, швидкого виконання завдань;

2. коефіцієнт вирішення завдань;

3. здатність реалізувати товар;

4. підтримання товарних запасів;

5. особливості номенклатури товарів;

6. методи реалізації товарів;

7. кваліфікація торгових агентів посередника;

кредитоздатність.

Рис.26. Суб’єкти каналів розподілу

Причини залучення посередників:

1. у значній частині виробників бракує фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу;

2. посередники можуть забезпечити покупцям необхідний асортимент товарів і високу якість обслуговування, використовуючи свої контакти, досвід, кваліфікацію;

3. навіть якщо виробник спроможний створити власні канали збуту, то в багатьох ситуаціях це не є вигідно, тому що ефективніше вкласти кошти в основний бізнес;

4. чимале зменшення витрат на реалізацію товарів через посередників досягають внаслідок скорочення кількості прямих контактів із споживачами.

Переваги посередницьких послуг:

1. посередник має підготовлений торговий персонал;

2. посередник сприяє скороченню числа контактів зі споживачем;

3. посередник надає технічну підтримку, пропонує сервісне обслуговування;

4. посередник може виконувати рекламну функцію;

5. закуповуючи товар у великій кількості, посередник знижує транспортні витрати;

6. посередник надає фінансову підтримку виробнику, так як оплата товару відбувається в період поставки, а не продаж.