- •Вища та прикладна математика
- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій
- •Тема 1. Системи лінійних рівнянь. Метод гауса План:
- •Поняття про системи лінійних рівнянь. Сумісні і несумісні системи рівнянь. Визначені і невизначені системи рівнянь
- •1.2. Розв'язування системи лінійних рівнянь методом послідовного виключення невідомих (метод Гауса)
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Визначники, їх властивості. Правило крамера План:
- •2.1. Визначники другого і третього порядків. Визначники п- го порядку
- •Тема 3. Матриці. Дії з матрицями План:
- •3.1. Матриці. Види матриць. Елементарні перетворення матриці
- •3.2. Ранг матриці. Теорема Кронекера-Капеллі
- •3.3. Множення матриць. Додавання матриць. Множення матриць на число
- •3.5. Застосування матричної алгебри в економіці
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Вектори, лінійні операції над векторами. Скалярний, векторний та мішаний добутки План:
- •Скалярні та векторні величини. Вектори, лінійні операції над ними. Лінійна залежність векторів. Умови колінеарності та компланарності векторів
- •Визначення положення точки радіусом-вектором. Координати на прямій. Координати на площині. Координати у просторі
- •Координати точки поділу. Координати вектора, що заданий двома точками. Ознака колінерності двох векторів. Ознака компланарності трьох векторів
- •Координати середини відрізка :
- •Скалярний, векторний добутки двох векторів, мішаний добуток трьох векторів та їх властивості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Пряма на площині План:
- •Пряма як лінія першого порядку. Загальне рівняння
- •Рівняння прямої у відрізках на осях. Параметричні і канонічні рівняння прямої. Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки:
- •Параметричні рівняння прямої:
- •Рівняння прямої у відрізках на осях:
- •Кут між двома прямими. Умови перпендикулярності і паралельності двох прямих
- •Нормальне рівняння прямої. Відстань точки від прямої Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Графічний метод розвязування задач лінійного програмування План:
- •Основи лінійного опуклого програмування
- •Загальна економіко-математична модель задачі лінійного програмування (злп)
- •Основні поняття
- •Форми запису задач лінійного програмування
- •Побудова опуклості допустимих розв’язків
- •Пошук оптимального плану Алгоритм пошуку оптимального плану злп графічним методом
- •При розв’язуванні злп можливі такі випадки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Симплекс-метод знаходження розв'язку основної задачі лінійного програмування План:
- •7.1. Початковий опорний план
- •7.2. Перехід від одного опорного плану до іншого
- •7.3. Оптимальний розв’язок. Критерій оптимальності плану
- •7.4. Розв’язування задачі лінійного програмування симплексним методом Алгоритм розв’язування
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Спряженість у лінійному програмуванні (двоїстість)
- •8.1. Економічна інтерпретація прямої та двоїстої задач лінійного програмування
- •8.2. Правила побудови двоїстих задач
- •8.3. Основні теореми двоїстості та їх економічний зміст
- •Теорема (друга теорема двоїстості для симетричних задач)
- •4. Приклад побудови двоїстої задачі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Транспортна задача План:
- •9.1. Транспортна задача, як задача лінійного програмування. Постановка транспортної задачі за критерієм мінімальних витрат на перевезення.
- •9.2. Необхідна і достатня умови існування розв’язку транспортної задачі. Знаходження опорного розв’язку задачі методом північно-західного кута та методом мінімального елемента.
- •Метод потенціалів. Потенціальність – ознака оптимальності плану перевезень.
- •Алгоритм методу потенціалів:
- •Визначення типу транспортної задачі (відкрита чи закрита). За необхідності слід звести задачу до закритого типу.
- •Побудова першого опорного плану транспортної задачі одним із методів.
- •Перевірка опорного плану задачі на виродженість. За необхідності вводять нульові постачання.
- •Перевірка плану транспортної задачі на оптимальність.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10. Теорія границь. Неперервність функції План:
- •10.1. Поняття про функцію. Область визначення функції. Способи задання функції. Властивості функції
- •Нескінченно малі і нескінченно великі величини, зв'язок між ними
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Похідна функції однієї змінної План:
- •11.1. Означення похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Зв’язок між неперервністю та диференційованістю функції
- •11.2. Похідна складної функції. Основні правила диференціювання. Таблиця похідних елементарних функцій
- •11.3. Похідна оберненої функції. Похідна неявної, степенево-показникової та параметричної функцій. Похідні вищих порядків
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Диференціал функції однієї змінної
- •Тема 13. Основні теореми диференціального числення
- •Правило Лопіталля. Формула Тейлора
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 14. Дослідження функцій за допомогою похідних План:
- •14.1. Умови зростання і спадання функції. Екстремум функції. Необхідна та достатні умови екстремуму функції. Найбільше та найменше значення функції на проміжку
- •Тема 15. Застосування похідної в економічних розрахунках План:
- •Властивості еластичності функції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 16. Невизначений інтеграл План:
- •Властивості невизначеного інтеграла. Таблиця інтегралів
- •Тема 17. Визначений інтеграл
- •Тема 18. Наближене обчислення та застосування визначеного інтеграла
- •18.1 Наближене обчислення визначеного інтеграла: формули прямокутників, трапецій, парабол
- •Формула прямокутників
- •Формула трапецій
- •Метод парабол (Сімпсона)
- •18.2 Геометричні застосування визначеного інтеграла: обчислення довжин дуг кривих, об‘ємів та площ поверхонь тіл обертання
- •Розрахунок Об’єму тіла обертання
- •Обчислення довжини дуги плоскою кривої
- •18.3 Поняття про невласні інтеграли та їх обчислення
- •Економічний зміст визначеного інтеграла
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 19. Диференціальні рівняння першого порядку План:
- •Тема 20. Диференціальні рівняння другого порядку План:
- •Основні поняття. Загальний розв’язок та загальний інтеграл диференціального рівняння другого порядку. Частинний розв’язок та частинний інтеграл диференціального рівняння другого порядку
- •Диференціальні рівняння другого порядку, що дозволяють знизити порядок Диференціальні рівняння другого порядку:
- •Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 21. Числові ряди План:
- •Числовий ряд. Частинні суми ряду. Сума ряду. Збіжні та розбіжні ряди. Геометрична прогресія
- •Ряди з доданими членами. Умова збіжності доданого ряду. Теореми порівняння рядів з додатними членами
- •Достатні ознаки збіжності рядів з додатним членами: д’Аламбера, Коші, інтегральна ознака Маклорена-Коші
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів. Знакопереміжні ряди. Теорема Лейбниця
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 22. Степеневі ряди План:
- •Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус та інтервал збіжності степеневого ряду
- •Властивості степеневих рядів
- •Ряди Тейлора та Маклорена
- •Ряд Тейлора:
- •Список рекомендованих джерел
18.1 Наближене обчислення визначеного інтеграла: формули прямокутників, трапецій, парабол
У багатьох випадках розв'язування прикладних задач доводиться мати справу з інтегралами, для яких не можливо виразити первісні функцій за допомогою елементарних функцій. У цих випадках використовують формули наближеного обчислення визначених інтегралів.
.
Розглянемо
функцію f(x),
що визначена на відрізку [a,b].
Формула прямокутників
Розглянемо
геометричний зміст визначеного
інтегралу: якщо f(x)>0,
то
дорівнює
площі фігури, обмеженої графіком
функції, віссю абсцис і прямими і х=а
і х=в.
Чисельне
інтегрування засноване
на
тому, що відрізок інтегрування [a,b] розбивають
на n менших
відрізків [xi-1,
xi ]
, кожен з яких є основою геометричної
фігури, площу якої знаходять наближено
як Si,
а значення інтегралу І визначають
як суму таких площ Si,
тобто
.
Найпростіший
метод наближеного обчислення інтеграла
є метод прямокутників, суть якого
зводиться до знаходження визначеного
інтегралу як суми площ N
прямокутників
(з висотою f(x)),
отриманих шляхом розбиття відрізка
інтегрування [а,
b] на N рівних
частин. В
цьому випадку розділити на прямокутники
можна або зліва на право,
тоді отримаємо формулу
лівих прямокутників,
або справа наліво ,
тоді
отримаємо формулу
правих прямокутників
:
Формула трапецій
Суть методу трапецій полягає в тому, що інтеграл обчислюється таким чином: відрізок інтегрування [а, b] поділяється на N рівних відрізків, в середині яких підінтегральна крива f(x) замінюється кусково-лінійною функцією, отриманою стягуванням ординат N відрізків [xi-1, xi ] хордами.
Інтеграл знаходиться як сума площ Si прямокутних трапецій.
Відповідно
на всьому відрізку інтегрування [а,
b] площа
фігури, яка визначається як сума площин
всіх таких трапецій, визначається
формулою:
Метод парабол (Сімпсона)
Тоді, сума всіх криволінійних трапецій визначається як
або
,
де
,
тобто кількість відрізків повинна бути
парною.
18.2 Геометричні застосування визначеного інтеграла: обчислення довжин дуг кривих, об‘ємів та площ поверхонь тіл обертання
Нехай
дана неперервна функція
.
Побудуємо криволінійну трапецію
,
обмежену графіком
віссю Ох
і двома прямими х=а
і
і будемо обертати її навколо своєї осі
Ох.
Отримане при цьому тіло називається
тілом обертання
Розрахунок Об’єму тіла обертання
.
Тоді
об'єм отриманого тіла обертання
знаходиться
за формулою
,
де
Якщо
вважати, що крива
обертається навколо осі Оу,
то формула для знаходження об’єму тіла
обертання має вигляд
де
.
,
Якщо
функція y=f(x)
у кожній внутрішній точці відрізку
[а;в] має неперервну похідну f''(х),
то площа поверхні, яка отримується при
обертанні графіка функції y=f(x)
(а≤х≤в) навколо осі Ох визначається
за формулою: S=2
dx.
