7. Оцінка доказів у кримінальному провадженні.

У коментованій статті закріплено засаду вільної оцінки доказів. Серед головних умов вільної оцінки доказів, яка носить обов'язковий характер для всіх суб'єктів оцінки, що ведуть процес, законодавець називає такі:

• необхідність формування внутрішнього переконання;

• необхідність всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності;

• необхідність керуватись законом;

• ніякі докази не мають для суб'єкта оцінки наперед встановленої сили.

Внутрішнє переконання доцільно розглядати як мету (результат) оцінки доказів у разі прийняття будь-якого процесуального рішення. Внутрішнє переконання - це такий стан свідомості суб'єкта оцінки, коли він вважає, що зібрані й перевірені у справі докази є достатніми для вирішення питання щодо наявності чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування, або інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і впевнений у правильності свого висновку та готовий до практичних дій відповідно до отриманих знань.

Закономірна присутність психологічного компоненту у формуванні внутрішнього переконання суб'єкта оцінки зумовлює неминучий вплив його почуттів на результати оцінки доказів і якість рішень, що приймаються. На внутрішнє переконання впливають також морально-етичні, ситуативні, цілеспрямувальні, соціальні чинники. Це не означає, що суб'єкт оцінки вправі приймати процесуальні рішення лише за наявності у нього внутрішнього переконання: саме по собі внутрішнє переконання не має правового значення. Стаття 94 КПК вимагає, щоб ця впевненість ґрунтувалась на "всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності" у відповідності з вимогами закону, тобто закон вимагає, щоб внутрішнє переконання було обгрунтованим. Вимоги закону щодо розгляду обставин справи слід розглядати і як вимоги щодо оцінки відповідних доказів. Це пов'язано з тим, що процесуальне рішення приймається на підставі всебічної, повної і об'єктивної оцінки зібраних і перевірених на поточний момент доказів, а не обставин справи. Тому внутрішнє переконання, до якого приходять суб'єкти оцінки, перш за все грунтується саме на такому всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх доказів у їх сукупності. Шлях внутрішнього переконання повинен відображуватись через мотивування висновків. Це дозволяє його перевірити і дійти висновку про правильність або помилковість.

Питання для самоконтролю

1. Що таке предмет доказування у кримінальному провадженні?

Теор 1

2. Які елементи складають структуру предмету доказування у кримінальному провадженні?

Теор 1

3. Які особливості предмету доказування у провадженнях щодо неповнолітніх?

Теор 1

4. Що собою становить "подія кримінального правопорушення" як обставина, що підлягає доказуванню?

Теор 1

5. Які вимоги кримінально-процесуального закону щодо встановлення (доказування) суб'єкта і суб'єктивної сторони кримінального правопорушення?

Вимога закону про те, що підлягають доказуванню винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його вчинення (п. 2 ст. 91 КПК), передбачає необхідність встановлення суб'єкта та суб'єктивної сторони злочину (умисел чи необережність, їх форма, мотив і мета).

6. Яка за своїм характером може бути заподіяна кримінальним правопорушенням шкода?

Фізична, майнова, моральна.

7. Що таке процесуальні витрати і для чого потрібно встановлювати їх розмір?

Стаття 118. Види процесуальних витрат

1. Процесуальні витрати складаються із:

1) витрат на правову допомогу;

2) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3) витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

8. З якою метою закон вимагає встановлення обставин, які характеризують підозрюваного (обвинуваченого) як особистість?

9. В якому законі закріплені пом'якшуючі і обтяжуючі кримінальне покарання обставини? Назвіть їх.

Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

2-¹) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;

3) вчинення злочину неповнолітнім;

4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28);

3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

10. Які обставини виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження?

• Стаття 36. Необхідна оборона

• Стаття 37. Уявна оборона

• Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин

• Стаття 39. Крайня необхідність

• Стаття 40. Фізичний або психічний примус

• Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

• Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком

• Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

11. Які обставини є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання?

• Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності

• Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям

• Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

• Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

• Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

• Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності

12. Які обставини є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру?

Стаття 96-³. Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру

1. Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-³,частинах першій і другій статті 368-⁴, статтях 369 і 369-² цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-³, частинах першій і другій статті 368-⁴, статтях 369 і 369-²цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-258-⁵ цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-¹, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.

13. Які обставини мають бути встановлені для застосування «спеціальної конфіскації»?

Стаття 96-¹. Спеціальна конфіскація

1. Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першоюстатті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-¹, частиною першою статті 190,статтею 192, частиною першою статей 204, 209-¹, 210, частинами першою і другою статей 212,212-¹, частиною першою статей 222, 229, 239-¹, 239-², частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-¹, 364-¹, 365-²цього Кодексу.

14. Що слід розуміти під доказом в кримінальному провадженні? В якій статті КПК України визначено поняття доказу?

Теор 2

15. Які є джерела доказів у кримінальному процесі? В якій статті КПК наведено їх перелік?

Теор 2

16. Що таке "належність доказу"?

Теор 3

17. Що слід розуміти під "допустимістю доказу"? Які виділяють правила допустимості доказів?

Теор 3

18. Які докази вважаються недопустимими?

Теор 3

19. У яких випадках суд обов’язково визнає докази недопустимими?

Ст. 87-88 КПК

20. У чому полягає недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого?

Теор 3

21. У яких випадках такі докази та відомості можуть бути визнані допустимими?

Теор 3

22. Які наслідки визнання доказів недопустимими?

Ст. 89 КПК

23. Як в теорії доказів прийнято класифікувати (групувати) докази та їх джерела?

Теор 4

24. Чи однакове доказове значення мають первинні і похідні докази та їх джерела?

Теор 4

25. Що виступає критерієм (підставою) поділу доказів на прямі і непрямі?

Теор 4

26. Як класифікуються докази залежно від механізму їх формування?

Теор 4

27. Які докази вважаються обвинувальними, а які виправдувальними?

Теор 4

28. Що собою являє доказування як діяльність суб'єктів кримінального процесу?

Теор 5

29. Якими способами здійснюється збирання доказів стороною обвинувачення?

Теор 5

30. Які слідчі дії проводяться для збирання доказів?

Допит, пред’явлення особи речей трупа для впізнання, обшук, огляд, слід експеримент.

31. Які негласні слідчі дії проводяться для збирання доказів?