4. Господарські процеси як об’єкти обліку

Господарський процес - це сукупність близьких за економічним змістом господарських операцій. Основні господарські процеси: придбання виробничих і товарних запасів; виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг; реалізація товарів, готової продукції (робіт, послуг).

Процес постачання (придбання) - сукупність господарських операцій, пов'язаних з придбанням товарів, сировини і різних матеріалів. Основними господарськими операціями є: оплата постачальникам за придбані цінності за діючими цінами, оплата витрат, пов'язаних із доставкою, завантаженням, вивантаженням, так званих транспортно-заготівельних витрат. Основним завданням бухгалтерського обліку на цьому етапі є обчислення собівартості одиниці придбаних цінностей за їх видами і якісними параметрами (сорт, модифікація і т.д.). Це необхідно для оцінки витрачених на виробництво сировини і матеріалів, а також реалізованих запасів.

Процес виробництва є основною стадією, на якій створюються матеріальні блага. Відбувається поєднання робочої сили із засобами виробництва, виготовляється новий продукт, що має натуральну форму і собівартість.

З погляду бухгалтерського обліку процес виробництва - це сукупність господарських операцій, пов'язаних з виробництвом готової продукції, виконанням робіт і наданням послуг. Основне завдання бухгалтерського обліку процесу виробництва - визначення витрат і обчислення собівартості одиниці продукції для оцінки реалізованої її частини, що надалі використовується для визначення фінансового результату.

Процес реалізації - сукупність господарських операцій, пов'язаних з реалізацією готової продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг. Основним завданням бухгалтерського обліку процесу реалізації є відображення собівартості реалізованих продукції, робіт, послуг, визначення чистого доходу і фінансових результатів.

 

Господарські процеси характеризують кругообіг засобів підприємства, відображають його діяльність і є найважливішим об'єктом бухгалтерського обліку.

1. Метод бухгалтерського обліку та його елементи.

2. Бухгалтерський баланс як елемент методу. Зміст і побудова балансу.

3.  Характеристика статей активу і пасиву балансу.

4.  Типи господарських операцій та їх вплив на структуру та валюту балансу.

 

1. Метод бухгалтерського обліку та його елементи

Метод бухгалтерського обліку — система способів безперервного відображення та узагальнення об'єктів обліку за якісно однорідними ознаками.

Основними елементами методу бухгалтерського обліку є:

—документація;

—інвентаризація;

—калькуляція;

—оцінка;

—рахунки;

—подвійний запис;

—баланс;

—звітність.

Документування - це спосіб відображення об'єктів бухгалтерського обліку (господарських засобів, коштів, джерел їх утворення та господарських процесів) у первинних бухгалтерських документах після або в момент завершення операцій з ними.

Документування господарських операцій у первинних документах надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

При розв'язанні конфліктів між господарюючими суб'єктами чи особами в судових органах правильно оформлені документи набувають доказово-правового значення.

До обліку приймають лише правильно оформлені документи, складені згідно з вимогами Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Форми первинних документів затверджують Міністерство фінансів України і Міністерство статистики України.

Показники, що характеризують господарські операції, фіксуються в документі й надають йому юридичної сили, мають назву «реквізити».

Обов'язковими реквізитами документів є: найменування документа (рахунок, накладна, касовий ордер); дата його складення (місяць зазначають буквами); опис змісту господарської операції (в натуральному та вартісному вираженні), підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій і правильність оформлення документів.

Інвентаризація — перевірка відповідності фактичної наявності засобів з даними бухгалтерського обліку, виявлення необлікованих цінностей, розкрадань.

Принцип інвентаризації: «Прийшов, побачив, записав».

Інвентаризацію проводять в обов'язковому порядку в строки, передбачені законодавством; за зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ); за встановлення фактів крадіжок, після стихійних лих тощо відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків.

Калькулювання (з латинської - обчислення) - це метод обчислення собівартості виготовлення одиниці товарно-матеріальних цінностей або одиниці виконаних робіт.

Суть методу полягає у тому, що обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькування (виробу, процесу, замовлення тощо).

В процесі постачання визначається собівартість придбання (постачання, закупівлі), виробництва - виробнича собівартість, збуту - собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Оцінка — спосіб вартісного вимірювання господарських явищ, що обліковуються.

У діяльності підприємства виділяють:

1)купівельну вартість — вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

2)продажну вартість — вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар;

3)собівартість готової продукції або послуг — суму виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві.

Обов'язковою умовою під час оформлення первинних бухгалтерських документів є відображення вартості господарської операції. Лише таким чином оформлені документи можна записати на рахунки.

Рахунки — засіб групування та поточного обліку наявності й використання активів, зобов'язань і капіталу.

Процес відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку здійснюють за допомогою подвійного запису.

Господарські операції регіструються на рахунках подвійним записом - одночасним і взаємопов'язаним відображенням кожної операції у двох рахунках.

Подвійний запис - це відображення у бухгалтерському обліку кожної господарської операції  у дебеті одного та одночасно у кредиті іншого рахунку на одну й ту саму суму.

Подвійний запис дає змогу контролювати правильність і законність використання господарських засобів і джерел їх формування

Баланс — метод групування та відображення у грошовій формі активів, зобов'язань і капіталу на відповідну дату.

Звітність –сукупність затверджених у встановленому порядку звітних форм, що характеризують виробничу та фінансового господарську діяльність підприємства за відповідний період.