3. Вимірники, що застосовуються в господарському обліку

 

Для визначення і вимірювання змін, які відбулися в господарській діяльності суб'єкта господарювання під впливом певних господарських операцій, а також для визначення величини об'єкта обліку використовують кількісні та якісні вимірники:

•             кількісні -  це показники діяльності суб'єкта господарювання, за допомогою яких визначають обсяг виконаних операцій, процесів та величину облікових об'єктів

•             якісні - це такі показники, що характеризують економічну ефективність здійснених господарських процесів і відповідних операцій, та результатів зміни облікових об'єктів

Кількісні облікові вимірники поділяють на види:

•             натуральні;

•             трудові;

•             Вартісні.

Натуральні вимірники використовуються для вираження об'єктів обліку в одиницях ваги, об'єму, довжини, площі, потужності та ін.

Об'єкти обліку відображаються за кількістю (штуки, місця та ін.), за довжиною і площею (сантиметри, метри, гектари т.д.), за вагою (кілограми, центнери, тонни та ін.), за об'ємом (літри, кубічні метри і т.д.), за потужністю (Ват) тощо.

Облік у таких одиницях виміру називається натуральним обліком.

Натуральні вимірники застосовуються для відображення в обліку однорідних за якісними і технічними характеристиками предметів.

Трудові вимірники використовуються в обліку для відображення кількості відпрацьованого робочого часу і виражаються в одиницях часу - днях, годинах, хвилинах.

Трудові вимірники часто застосовується в поєднанні з натуральними для визначення виробітку робітниками за одиницю часу (людино-години, людино-дні і т.д.).

За допомогою трудових вимірників проводиться нарахування заробітної плати працівникам підприємства, обчислюються показники продуктивності праці.

Вартісні (грошові) вимірники слугують для узагальненого відображення об'єктів обліку в єдиній грошовій оцінці.

Основою вартісного вимірника є грошова одиниця країни (в Україні - це гривня і її частки - копійки).

Тільки за допомогою вартісного вимірника отримують узагальненні показники про наявність та рух різнорідних господарських засобів, здійснені господарські процеси для визначення результатів діяльності.

Вартісні вимірники застосовують в обліку водночас із натуральними і трудовими, а грошову оцінку облікових об'єктів здійснюють на їх основі.

До змісту

4. Державне регулювання обліку в Україні

Регулювання бухгалтерського  обліку здійснюють:

•             закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, які регулюють питання ведення бухгалтерського обліку у всіх суб'єктів господарської діяльності

•             нормативні документи Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України, Національного банку України та інших органів управління. Ці документи реєструються в Міністерстві юстиції України і є обов'язковими для виконання, але вони не повинні суперечити документам першого рівня

•             нормативні акти, інструкції, методичні рекомендації, вказівки, листи міністерств і відомств, що виконують переважно роль роз'яснень або деталізації суті нормативних документів вищих рівнів

•             на підприємстві формують облікову політику, враховуючи вимоги вищих рівнів управління та конкретні умови діяльності.

На сучасному етапі вивчення бухгалтерського обліку слід розпочинати з ознайомлення таких термінів, як:

Стандарт обліку – облікові правила, що стосуються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розроблені відповідними професійними організаціями.

Міжнародні стандарти – це документи, що носять характер рекомендацій.

Бухгалтерський стандарт – це стандартні вимоги до методів і процедур ведення бухгалтерського обліку.

Основними документами, які регламентують систему бухгалтерського обліку є:

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 – ХІV;

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій підприємств і організацій та інструкція по його застосуванню, затверджені наказом Мінфіну України від 30 листопада 1999 р. № 291 (зі змінами і доповненнями;

До змісту