- •1. Поняття екологічного права, його функції і місце в системі права України.
- •2. Екологічні функції держави та права.
- •3. Основні напрями державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних об’єктів та забезпечення екологічної безпеки, їх нормативне закріплення.
- •4. Зміст і види та характеристика суспільних відносин, що регулюються екологічним правом.
- •5. Об’єкти та суб’єкти екологічного права.
- •6. Методи правового регулювання екологічних правовідносин.
- •7. Принципи екологічного права, їх законодавче закріплення.
- •8. Система екологічного права.
- •9. Взаємозв’язок екологічних правовідносин з цивільно-правовими, управлінськими, фінансовими та іншими правовідносинами. Міжгалузеві інститути в системі екологічного законодавства.
- •10. Поняття та система джерел екологічного права.
- •11. Конституційні засади екологічного права.
- •12. Конституційні засади права на безпечне довкілля. Право на екологічну інформацію.
- •Місце міжнародно-правових документів в системі джерел національного екологічного права.
- •15. Еколого-правові нормативні акти, що видаються Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України.
- •17. Уніфікація та диференціація джерел екологічного права. Проблеми кодифікації екологічного законодавства України.
- •18. Право власності на природні об’єкти за Конституцією України.
- •19. Поняття, зміст права власності на природні об’єкти та форми власності на них: їх законодавче закріплення.
- •21.Право власності Українського народу на природні об’єкти.
- •22. Право державної та комунальної власності на природні об’єкти.
- •23. Право приватної власності на природні об’єкти.
- •24. Виникнення, зміна та припинення права власності на природні об’єкти.
- •25. Поняття, зміст і принципи права природокористування
- •26. Об’єкти та суб’єкти права природокористування
- •27. Користування природними ресурсами на умовах оренди
- •28. Права та обов»язки природокористувачів, їх законодавче закріплення
- •29. Виникнення, зміна та припинення права природокористування
- •30. Поняття та види угод з природними об’єктами
- •31.Платність природокористування та правове регулювання оподаткування за забруднення довкілля.
- •32. Відповідальність за протизаконні угоди з природними об’єктами та правові наслідки їх самовільного використання.
- •33. Система та повноваження органів загальної та спеціальної компетенції в галузі екології.
- •34. Екологічні функції органів доходів та зборів.
- •35. Правове регулювання екологічного прогнозування та планування. Правове забезпечення екологічного моніторингу.
- •36. Облік природних ресурсів і ведення природноресурсових кадастрів.
- •37. Правове забезпечення екологічного контролю.
- •39. Екологічні права та обов’язки громадян.
- •40. Правові форми участі громадськості в охороні навколишнього природного середовища.
- •41. Право громадян та юридичних осіб на отримання екологічної інформації.
- •42. Правове забезпечення екологічної безпеки.
- •43. Загальна характеристика економіко-правового механізму в галузі екології.
- •44. Правова характеристика зони надзвичайної екологічної ситуації.
- •45. Юридична відповідальність за екологічним законодавством України.
- •49.Система земельного права та законодавства.
- •50. Поняття та види земельних правовідносин, їх об’єкти та суб’єкти.
- •51. Суб'єкти права власності на землю: їх права, обов'язки. Захист права власності на землю.
- •52. Право приватної власності на землю. Порядок і умови отримання землі у приватну власність.
- •53. Позбавлення права власності на землю і права користування землею.
- •54. Плата за землю.
- •55. Порядок надання земельних ділянок.
- •61. Правове регулювання оренди землі.
- •62. Право земельного сервітуту. Юридичне значення та зміст правил добросусідства.
- •64. Загальна характеристика права водокористування.
- •65. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти.
- •Глава 14 вк визначає умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.
- •66. Права та обов’язки водокористувачів
- •67. Правове регулювання використання водойм в Україні. Оренда водних об’єктів.
- •68. Правова охорона вод від засмічення, забруднення та виснаження.
- •69. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •70. Правове регулювання використання надр в Україні.
- •71. Надання надр у користування, права і обов'язки користувачів надр Стаття 13. Користувачі надр
- •Стаття 14. Види користування надрами
- •Стаття 15. Строки користування надрами
- •Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування надрами
- •Стаття 17. Гірничий відвід
- •Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами
- •Стаття 19. Надання надр у користування
- •Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей
- •Стаття 24. Права та обов'язки користувачів надр
- •72. . Правове регулювання добування корисних копалин. Плата за користування надрами.
- •Стаття 28. Плата за користування надрами
- •Стаття 30. Порядок справляння платежів за користування надрами
- •Стаття 31. Розподіл платежів за користування надрами
- •Стаття 32. Форми внесення плати за користування надрами
- •Стаття 33. Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
- •Стаття 34. Збір за видачу спеціальних дозволів
- •Стаття 35. Акцизний збір
- •Стаття 36. Знижка за вичерпання надр
- •73. Особливості користування природними ресурсами континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
- •75. Правова характеристика охорони та використання рослинного світу. Зелена книга України.
- •76. Правове регулювання використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісогосподарського призначення.
- •77. Правове регулювання заготівлі деревини та побічних лісних користувань.
- •78. Відповідальність фізичних і юридичних осіб за шкоду, заподіяну лісовому господарству, її компенсація та відшкодування.
- •80. Право користування тваринним світом, його об’єкти та суб’єкти.
- •81. Правове регулювання полювання і мисливського господарства
- •82. Правове регулювання рибальства і рибного господарства
- •1.Правове регулювання рибальства і рибного господарства
- •84. Правова охорона тваринного світу. Червона книга України
- •85. Правове регулювання відносин у галузі охорони та використання атмосферного повітря.
- •86.Правове регулювання стандартизації і нормування у галузі охорони атмосферного повітря
- •87.Правове регулювання захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та інших шкідливих впливів, відшкодування завданої шкоди.
- •88. Атмосферне повітря як об’єкт адміністративно-правової та кримінально-правової охорони.
- •89. Правовий режим об’єктів і територій природно-заповідного фонду.
- •90. Правове, економічне, наукове та організаційне забезпечення функціонування національної екологічної мережі.
- •91. Правова охорона довкілля від забруднення промисловими, побутовими та радіаційними відходами.
- •92. Правова охорона довкілля в населених пунктах.
- •93. Екологічна безпека транспортних засобів. Програма забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів.
- •94. Міжнародно-правова охорона довкілля. Значення міжнародних конвенцій.
- •95. Принципи міжнародного екологічного права та їх співвідношення із принципами сталого розвитку.
- •96 Міжнародна відповідальність у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •98. Міжнародні форми співробітництва в галузі охорони довкілля.
- •99. Міжнародні конференції по охороні навколишнього природного середовища та їх рішення.
93. Екологічна безпека транспортних засобів. Програма забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів.
Підприємства, установи, організації, що здійснюють проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування автомобілів, літаків, суден, інших пересувних засобів, установок та виробництво і постачання пального, зобов'язані розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у відпрацьованих газах та скидах транспортних засобів, переходу на менш токсичні види енергії й пального, додержання режиму експлуатації транспортних засобів та інші заходи, спрямовані на запобігання й зменшення викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин та додержання встановлених рівнів фізичних впливів.
Виробництво і експлуатація транспортних та інших пересувних засобів та установок, у викидах та скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи, не допускається.
Екологічна безпека транспортних засобів — додержання правил, лімітів, нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин, які забезпечують екобезпеку всіх видів транспорту (автомобільного, повітряного, трубопровідного тощо).
Виходячи з масштабів шкідливого впливу і наслідків аварій і катастроф в конкретній місцевості, можна виокремити зовнішню і внутрішню екологічну безпеку. Під внутрішньою розуміють діяльність працівників підприємств, установ, організацій, які виконують роботи, пов'язані з джерелом підвищеної небезпеки, та завідомо йдуть на екологічний ризик, ставлять себе в залежність від негативного екологічного впливу. Для населення територій, на яких розташовуються об'єкти підвищеної небезпеки, останні є джерелом зовнішньої екологічної небезпеки.
Програма забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів
Загальна частина
Внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП) суспільству завдаються непоправні збитки. За останні п'ять років в Україні зареєстровано 204195 ДТП, в яких загинуло 35171 і травмовано 222342 чоловіки. При цьому в 1997 році кількість загиблих на 100 травмованих становила 15 чоловік, а матеріальні збитки - майже 500 млн. гривень.
Тільки у 1997 році зареєстровано майже 30 тис. наїздів на пішоходів, зіткнень та перевертань транспортних засобів, що становить 78 відсотків усіх ДТП. Через недотримання дітьми Правил дорожнього руху сталося 5973 наїзди на них, при цьому загинуло 386 та травмовано 5994 дитини. 522 автотранспортні пригоди сталися з вини водіїв автобусів, в яких загинуло 93 і травмовано 709 чоловік.
На теперішній час зареєстровано 5,6 тис. місць концентрації ДТП, з яких 1800 - на регульованих перехрестях, де мають місце надмірні затримки автотранспорту, що спричиняє перевищення допустимих рівнів викидів забруднюючих речовин у довкілля.
Складність забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони довкілля обумовлюється насамперед нескоординованістю роботи відомчих служб безпеки дорожнього руху, незабезпеченістю належного фінансування проведення навчання населення Правил дорожнього руху та медичного огляду водіїв, необхідністю посилення контролю за експлуатаційним станом автомобілів і удосконалення організації дорожнього руху, а також відсутністю коштів на проведення непершочергових заходів.
Всупереч Закону України "Про дорожній рух" ліквідуються служби безпеки руху в автогосподарствах. Недотримуються терміни проведення міжремонтних робіт на дорогах і вулицях, не виконуються вимоги державного стандарту щодо обов'язкового нанесення на них у повному обсязі ліній розмітки. Майже на 80 відсотках перехресть не замінено апаратуру світлофорного регулювання, термін експлуатації якої вичерпався.
Крім того, більшість професійно-технічних закладів та загальноосвітніх шкіл не має належної матеріально-технічної бази для поглибленого засвоєння дітьми Правил дорожнього руху та підготовки водіїв.
Відбірні комісії медичних закладів не мають необхідних приладів та апаратури для проведення медичного огляду водіїв транспортних засобів. Медичні заклади, розташовані поблизу доріг, не оснащено належним чином обладнанням і транспортом для термінового надання першої медичної допомоги потерпілим у ДТП.
Враховуючи ситуацію, яка склалася із забезпеченням безпеки дорожнього руху, та вимоги статті 4 Закону України "Про дорожній рух" розроблена зазначена Програма, яка передбачає розроблення і впровадження організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення збереження життя і майна громадян, поліпшення умов руху.
Мета та головні напрями Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів
Метою Програми є забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, дотримання екологічних вимог експлуатації транспортних засобів та поглиблення інтеграції в транспортну мережу Європейського співтовариства шляхом здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів за такими напрямами:
1) створення органів управління у сфері безпеки дорожнього руху;
2) удосконалення профілактичної та освітньої діяльності у сфері безпеки дорожнього руху;
3) удосконалення конструкції транспортних засобів, засобів технологічного зв'язку, поліпшення стану доріг, вулиць і залізничних переїздів;
4) медичне забезпечення безпеки дорожнього руху та удосконалення системи збереження життя і здоров'я потерпілих у ДТП;
5) забезпечення розроблення, виробництва, проведення науково-дослідних випробувань і впровадження технічних засобів та апаратури автоматизованих систем гнучкого керування дорожнім рухом, контролю швидкісних режимів та екологічного стану довкілля;
6) інформаційне, науково-технічне і нормативно-правове забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів.
Удосконалення профілактичної та освітньої діяльності у сфері безпеки дорожнього руху Основна мета цього напряму полягає у формуванні у різних груп учасників дорожнього руху усвідомлення необхідності дотримання належної дисципліни та в удосконаленні процесу навчання правил поведінки на дорогах і підготовки водіїв, підвищення рівня їх кваліфікації на оновленій матеріально - освітній базі та за допомогою сучасних навчально-методичних матеріалів. Профілактична діяльність спрямовуватиметься переважно на підготовку та випуск цільових спеціалізованих інформаційних програм на базі використання існуючих систем радіотрансляції і телебачення, видання та розповсюдження літератури та іншої друкованої продукції з питань безпеки дорожнього руху тощо. Удосконалення конструкції транспортних засобів, засобів технологічного зв'язку і приладів контролю за рівнем викидів забруднюючих речовин у довкілля, поліпшення стану доріг, вулиць і залізничних переїздів Метою цього напряму є створення досконалих конструкцій транспортних засобів, приладів контролю за рівнем викидів забруднюючих речовин у довкілля та засобів технологічного зв'язку, приведення у належний стан доріг, вулиць, залізничних переїздів.Програмою передбачається розроблення експериментальних схем розвитку магістральної вулично-дорожньої мережі з елементами удосконалення організації руху транспорту і пішоходів у містах з населенням від 100 тис. чоловік і більше.
Дійовими заходами забезпечення безпечних та комфортних умов руху на дорогах загального користування буде проведення на аварійно-небезпечних ділянках і в місцях концентрації ДТП дорожніх робіт для нанесення шорсткого покриття на 53 тис. км доріг, встановлення та заміна майже 350 тис. дорожніх знаків, нанесення ліній дорожньої розмітки з використанням високоякісних матеріалів на всіх дорогах державного значення та на 25 відсотках інших доріг, заміна і поновлення 550 км транспортних та пішохідних огороджень, влаштування і ремонт 750 км тротуарів та велодоріжок уздовж доріг загального користування в населених пунктах, поновлення функціонування електроосвітлення та технологічного зв'язку.
