- •1. Поняття екологічного права, його функції і місце в системі права України.
- •2. Екологічні функції держави та права.
- •3. Основні напрями державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних об’єктів та забезпечення екологічної безпеки, їх нормативне закріплення.
- •4. Зміст і види та характеристика суспільних відносин, що регулюються екологічним правом.
- •5. Об’єкти та суб’єкти екологічного права.
- •6. Методи правового регулювання екологічних правовідносин.
- •7. Принципи екологічного права, їх законодавче закріплення.
- •8. Система екологічного права.
- •9. Взаємозв’язок екологічних правовідносин з цивільно-правовими, управлінськими, фінансовими та іншими правовідносинами. Міжгалузеві інститути в системі екологічного законодавства.
- •10. Поняття та система джерел екологічного права.
- •11. Конституційні засади екологічного права.
- •12. Конституційні засади права на безпечне довкілля. Право на екологічну інформацію.
- •Місце міжнародно-правових документів в системі джерел національного екологічного права.
- •15. Еколого-правові нормативні акти, що видаються Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України.
- •17. Уніфікація та диференціація джерел екологічного права. Проблеми кодифікації екологічного законодавства України.
- •18. Право власності на природні об’єкти за Конституцією України.
- •19. Поняття, зміст права власності на природні об’єкти та форми власності на них: їх законодавче закріплення.
- •21.Право власності Українського народу на природні об’єкти.
- •22. Право державної та комунальної власності на природні об’єкти.
- •23. Право приватної власності на природні об’єкти.
- •24. Виникнення, зміна та припинення права власності на природні об’єкти.
- •25. Поняття, зміст і принципи права природокористування
- •26. Об’єкти та суб’єкти права природокористування
- •27. Користування природними ресурсами на умовах оренди
- •28. Права та обов»язки природокористувачів, їх законодавче закріплення
- •29. Виникнення, зміна та припинення права природокористування
- •30. Поняття та види угод з природними об’єктами
- •31.Платність природокористування та правове регулювання оподаткування за забруднення довкілля.
- •32. Відповідальність за протизаконні угоди з природними об’єктами та правові наслідки їх самовільного використання.
- •33. Система та повноваження органів загальної та спеціальної компетенції в галузі екології.
- •34. Екологічні функції органів доходів та зборів.
- •35. Правове регулювання екологічного прогнозування та планування. Правове забезпечення екологічного моніторингу.
- •36. Облік природних ресурсів і ведення природноресурсових кадастрів.
- •37. Правове забезпечення екологічного контролю.
- •39. Екологічні права та обов’язки громадян.
- •40. Правові форми участі громадськості в охороні навколишнього природного середовища.
- •41. Право громадян та юридичних осіб на отримання екологічної інформації.
- •42. Правове забезпечення екологічної безпеки.
- •43. Загальна характеристика економіко-правового механізму в галузі екології.
- •44. Правова характеристика зони надзвичайної екологічної ситуації.
- •45. Юридична відповідальність за екологічним законодавством України.
- •49.Система земельного права та законодавства.
- •50. Поняття та види земельних правовідносин, їх об’єкти та суб’єкти.
- •51. Суб'єкти права власності на землю: їх права, обов'язки. Захист права власності на землю.
- •52. Право приватної власності на землю. Порядок і умови отримання землі у приватну власність.
- •53. Позбавлення права власності на землю і права користування землею.
- •54. Плата за землю.
- •55. Порядок надання земельних ділянок.
- •61. Правове регулювання оренди землі.
- •62. Право земельного сервітуту. Юридичне значення та зміст правил добросусідства.
- •64. Загальна характеристика права водокористування.
- •65. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти.
- •Глава 14 вк визначає умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.
- •66. Права та обов’язки водокористувачів
- •67. Правове регулювання використання водойм в Україні. Оренда водних об’єктів.
- •68. Правова охорона вод від засмічення, забруднення та виснаження.
- •69. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •70. Правове регулювання використання надр в Україні.
- •71. Надання надр у користування, права і обов'язки користувачів надр Стаття 13. Користувачі надр
- •Стаття 14. Види користування надрами
- •Стаття 15. Строки користування надрами
- •Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування надрами
- •Стаття 17. Гірничий відвід
- •Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами
- •Стаття 19. Надання надр у користування
- •Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей
- •Стаття 24. Права та обов'язки користувачів надр
- •72. . Правове регулювання добування корисних копалин. Плата за користування надрами.
- •Стаття 28. Плата за користування надрами
- •Стаття 30. Порядок справляння платежів за користування надрами
- •Стаття 31. Розподіл платежів за користування надрами
- •Стаття 32. Форми внесення плати за користування надрами
- •Стаття 33. Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
- •Стаття 34. Збір за видачу спеціальних дозволів
- •Стаття 35. Акцизний збір
- •Стаття 36. Знижка за вичерпання надр
- •73. Особливості користування природними ресурсами континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
- •75. Правова характеристика охорони та використання рослинного світу. Зелена книга України.
- •76. Правове регулювання використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісогосподарського призначення.
- •77. Правове регулювання заготівлі деревини та побічних лісних користувань.
- •78. Відповідальність фізичних і юридичних осіб за шкоду, заподіяну лісовому господарству, її компенсація та відшкодування.
- •80. Право користування тваринним світом, його об’єкти та суб’єкти.
- •81. Правове регулювання полювання і мисливського господарства
- •82. Правове регулювання рибальства і рибного господарства
- •1.Правове регулювання рибальства і рибного господарства
- •84. Правова охорона тваринного світу. Червона книга України
- •85. Правове регулювання відносин у галузі охорони та використання атмосферного повітря.
- •86.Правове регулювання стандартизації і нормування у галузі охорони атмосферного повітря
- •87.Правове регулювання захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та інших шкідливих впливів, відшкодування завданої шкоди.
- •88. Атмосферне повітря як об’єкт адміністративно-правової та кримінально-правової охорони.
- •89. Правовий режим об’єктів і територій природно-заповідного фонду.
- •90. Правове, економічне, наукове та організаційне забезпечення функціонування національної екологічної мережі.
- •91. Правова охорона довкілля від забруднення промисловими, побутовими та радіаційними відходами.
- •92. Правова охорона довкілля в населених пунктах.
- •93. Екологічна безпека транспортних засобів. Програма забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів.
- •94. Міжнародно-правова охорона довкілля. Значення міжнародних конвенцій.
- •95. Принципи міжнародного екологічного права та їх співвідношення із принципами сталого розвитку.
- •96 Міжнародна відповідальність у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •98. Міжнародні форми співробітництва в галузі охорони довкілля.
- •99. Міжнародні конференції по охороні навколишнього природного середовища та їх рішення.
91. Правова охорона довкілля від забруднення промисловими, побутовими та радіаційними відходами.
Розрив між обсягами накопичення відходів та обсяга-ми їх утилізації і знешкодження поглиблює екологічнукризу. Водночас відбувається невпинне зростання витратна одержання первинної сировини для промислового ви-робництва. Останнім часом до цих факторів додається про-блема ресурсної залежності України від зовнішніх джерелбагатьох видів сировини. Все це свідчить про важливістьвторинного використання ресурсів.
Тому проблему відходів слід розглядати у рамкахєдиного підходу до соціально-екологічних та ресурсно-технологічних і ресурсозберігаючих аспектів як сукупністьтрьох складових (проблемних аспектів):
ресурсного (розвиток вторинного ресурсокористування);
екологічного (досягнення екологічної безпеки);
методико-організаційного (науково-методичне, інфор-маційно- аналітичне, організаційно-правове забезпе-чення вирішення та регулювання).
Ресурсний та екологічний аспекти проблеми відходівмають як незалежні, так і спільні, інтегральні цілі. Окре-мим напрямом є розробка засобів та методів розв'язаннязазначеної проблеми. Як сировинний потенціал відходизначною мірою можуть замінити первинні ресурсні джере-ла, зменшуючи таким чином загальне ресурсоспоживання.На сьогодні переважна більшість відходів або взагалі не ви-користовується, або використовується за найпростішимитехнологічними схемами, які не забезпечують повної реалі-зації їхнього ресурсного потенціалу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відходи» від 5 бе-резня 1998 року № 187/98-ВР[156] відходи - це будь-які ре-човини, матеріали і предмети, що утворюються у процесілюдської діяльності і не мають подальшого використання замісцем утворення чи виявлення та яких їх власник повиненпозбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні від-ходи - це відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічнічи інші небезпечні властивості, які створюють або можутьстворити значну небезпеку для навколишнього природногосередовища і здоров'я людини та які потребують спеціаль-них методів і засобів поводження з ними.
Правова охорона довкілля від забруднення відходамизабезпечується законами України «Про охорону навко-лишнього природного середовища», «Про забезпечення са-нітарного та епідемічного благополуччя населення», «Проповодження з радіоактивними відходами», «Про метало-брухт», «Про відходи», Кодексом України про надра, та ін-шими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відходи»суб'єктами права власності на відходи є громадяни Укра-їни, іноземці, особи без громадянства, підприємства, уста-нови та організації усіх форм власності, територіальні гро-мади, Автономна Республіка Крим і держава.
Територіальні громади є власниками відходів, що утво-рюються на об'єктах комунальної власності чи знаходятьсяна їх території і не мають власника або власник яких неві-домий (безхазяйні відходи).
Держава є власником відходів, що утворюються наоб'єктах державної власності чи знаходяться на територіїУкраїни і не мають власника або власник яких невідомий,а також в інших випадках, передбачених законом. Від іменідержави управління відходами, що є державною власністю,здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно дозакону.
Суб'єкти права власності володіють, користуються ірозпоряджаються відходами в межах, визначених законом.
На підставі ст. 55 Закону України «Про охорону навко-лишнього природного середовища» суб'єкти права влас-ності на відходи повинні вживати ефективних заходів длязменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Розміщення відходів дозволяється лише за наявнос-ті спеціального дозволу на визначених місцевими радами152територіях у межах установлених лімітів з додержаннямсанітарних і екологічних норм способом, що забезпечуєможливість їх подальшого використання як вторинної си-ровини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Державному регулюванню безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами підлягають такі види ді-яльності: ведення державного обліку радіоактивних відходів, Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів,місць їх захоронення, а також місць їх тимчасового збері-гання; проектно-пошукові роботи по вибору майданчиківдля розміщення об'єктів, призначених для поводження зрадіоактивними відходами; проектування об'єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, їх випробування, виготовлення або бу-дівництво; введення в експлуатацію, експлуатація, зняття зексплуатації об'єктів, призначених для поводження з раді-оактивними відходами, закриття сховищ для захороненнята проведення регламентних робіт по забезпеченню безпе-ки на сховищах для захоронення після їх закриття; переве-зення та складування радіоактивних відходів (ст. 9 ЗаконуУкраїни «Про поводження з радіоактивними відходами»).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про поводженняз радіоактивними відходами» зберігання та захороненнярадіоактивних відходів дозволяється тільки у спеціальнопризначених для цього сховищах радіоактивних відходів.
Під час зберігання або захоронення радіоактивних від-ходів забезпечується надійність їх ізоляції від навколиш-нього природного середовища системою природних таштучних бар'єрів.
Радіаційна безпека сховищ радіоактивних відходів узвичайних умовах забезпечується дотриманням норм, пра-вил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
Радіаційна безпека сховищ радіоактивних відходів приекстремальних природних явищах (землетруси, повені,урагани тощо) чи аварійних ситуаціях забезпечується на-уково обґрунтованими проектними рішеннями щодо мож-ливих сценаріїв подій, якими буде доведено неперевищен-ня меж, встановлених нормами, правилами і стандартамиядерної та радіаційної безпеки.
Довгоіснуючі радіоактивні відходи підлягають захо-роненню лише в твердому стані, у стабільних геологічнихформаціях, з обов'язковим переведенням їх у вибухо-, по-жежо-, ядернобезпечну форму, що гарантує локалізаціювідходів у межах гірничого відводу надр.
Захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходівв твердому стані може здійснюватись у приповерхневих іназемних сховищах радіоактивних відходів.
Відпрацьоване ядерне паливо, що не підлягає перероб-ці, після відповідної витримки зберігається у спеціальнихсховищах відпрацьованого ядерного палива, забезпеченихбагатобар'єрною системою ізоляції і захисту та обладнанихтехнічними засобами вилучення палива із цього сховища.
Протягом усього часу зберігання або захоронення раді-оактивних відходів регулярно здійснюється контроль за їхстаном, радіаційною обстановкою у сховищах радіоактив-них відходів та навколишньому природному середовищі.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про відходи» особи,винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дис-циплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальнувідповідальність за:
порушення встановленого порядку поводження з від-ходами, що призвело або може призвести до забруд-нення навколишнього природного середовища, прямо-го чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'ялюдини та економічних збитків;
самовільне розміщення чи видалення відходів;154
порушення порядку ввезення в Україну, вивезення ітранзиту через її територію відходів як вторинної си-ровини;
невиконання розпоряджень і приписів органів, що здій-снюють державний контроль та нагляд за операціямиповодження з відходами та за місцями їх видалення;
приховування, перекручення або відмову від наданняповної та достовірної інформації за запитами посадо-вих осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпекиутворення відходів та поводження з ними, в тому числіпро їх аварійні скиди та відповідні наслідки;
приховування перевищення встановлених лімітів наобсяги утворення та розміщення відходів;
змішування чи захоронення відходів, для утилізаціїяких в Україні існує відповідна технологія, без спеці-ального дозволу спеціально уповноваженого органувиконавчої влади в галузі охорони навколишньогоприродного середовища;
порушення правил ведення первинного обліку та здій-снення контролю за операціями поводження з відходами;
порушення строків подання і порядку звітності щодоутворення, використання, знешкодження та видален-ня відходів;
невиконання вимог щодо поводження з відходами (під часїх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилі-зації, знешкодження, видалення та захоронення), що при-звело до негативних екологічних, санітарно-епідемічнихнаслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;
передачу відходів з порушенням установлених правилна зберігання, оброблення або видалення підприєм-ствам чи організаціям, що не мають відповідного до-зволу на проведення цих операцій;
порушення встановлених правил і режиму експлуа-тації установок і виробництв з оброблення та утилі-
Екологічне право Українизації відходів, а також полігонів для зберігання чи за-хоронення промислових, побутових та інших відходів(сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо);
виробництво продукції з відходів чи з їх використан-ням без відповідної нормативно-технічної та техноло-гічної документації, погодженої в установленому по-рядку;
недотримання умов ввезення відходів як вторинної си-ровини на територію України;
несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів;
порушення вимог безпечного перевезення небезпеч-них відходів.
Законами України може бути встановлено відповідаль-ність і за інші порушення законодавства про відходи.
