- •Автоматичне повторне вмикання (апв)
- •1.1. Призначення апв
- •1.2. Класифікація апв. Основні вимоги до пристроїв апв
- •1.3. Трифазне автоматичне повторне вмикання
- •1.4. Автоматичне повторне вмикання ліній електропересилання з одностороннім живленням
- •1.4.1. Трифазне автоматичне повторне вмикання з прискоренням дії захисту після автоматичного повторного вмикання
- •1.4.2. Трифазне автоматичне повторне вмикання з прискоренням дії захисту до автоматичного повторного вмикання
- •1.5. Вибір уставок апв однократної дії для лінії з одностороннім живленням
- •1.6. Почергове апв
- •1.7. Двократне апв
- •1.8. Трифазне апв на лініях із двостороннім живленням
- •1.8.1. Несинхронне апв
- •1.8.2. Швидкодіюче апв
- •1.8.3. Апв з очікуванням синхронізму
- •1.8.4. Апв з уловлюванням синхронізму
1.5. Вибір уставок апв однократної дії для лінії з одностороннім живленням
Витримка часу АПВ на повторне ввімкнення вимикача визначається двома умовами:
1) витримка часу повинна бути більше часу готовності привода вимикача:
|
(1.1) |
де
–
час готовності привода, що може змінюватися
в межах 0,2 – 1 с для різних типів приводів;
– час запасу, що враховує відхилення
часу готовності привола
і
похибку реле часу АПВ; приймається
рівної 0.3 – 0.5 с;
2) для того щоб повторне ввімкнення було успішним, необхідно, щоб за час від моменту вимкнення лінії до моменту повторного ввімкнення і подачі напруги не тільки згасла електрична дуга в місці КЗ, але і відновилися ізоляційні властивості повітря. Процес відновлення ізоляційних властивостей, називається деіонізацією. Цей процес вимагає деякого часу. Отже, витримка часу АПВ на повторне вімкнення повинна бути більшою за час деіонізації, тобто:
|
(1.2) |
де
– час
деіонізації, що складає 0,1 – 0,3 с.
При
виборі уставок приймається більше
значення
з
отриманих за виразами (1.1) і (1.2).
Слід зазначити, що друга умова, як правило, забезпечується тим, що час ввімкнення вимикачів складає 0,3 – 1 с, тобто більше часу, необхідного для деіонізації. У деяких випадках витримки часу приймаються більше визначених за виразами (1.1) і (1.2), близько 2 – 3 с, що буває доцільно для підвищення успішності дії АПВ на лініях, де найбільш часті пошкодження внаслідок накидів, падінь дерев і торкань проводів пересувними механізмами.
Час повернення АПВ у вихідне положення вибирається з умови забезпечення однократності дії. Для цього за повторного увімкнення на стійке КЗ повернення АПВ у вихідне положення повинно відбуватися тільки після того, як вимикач, повторно увімкнений від АПВ, знову вимкнеться релейним захистом, причому захистом, який має найбільшу витримку часу.
У розглянутих вище схемах АПВ із використанням реле типу РПВ–58, у яких час готовності реле АПВ до спрацьовування визначається часом заряду конденсатора, час повернення АПВ повинен бути не меншим значення, визначеного згідно виразу:
|
(1.3) |
де
– найбільша витримка часу захисту;
–
час
вимкнення вимикача.
Звичайний час заряду конденсатора пристрою РПВ–58 складає 20–25 с і, як правило, задовольняє вираз (1.3), мікропроцесорні і мікроелектронні реле, у яких є функція АПВ, мають звичайно регульований час готовності. Уставка за часом готовності також може бути прийнята біля 30 сек. При роботі лінії в зоні, де можуть бути часті короткі замикання внаслідок сильного вітру, ожеледі – цей час доцільно збільшити до 60 –90 сек. Це дозволить врятувати від ушкодження вимикач з обмеженим ресурсом вимкнень при вимкненні багаторазових КЗ
1.6. Почергове апв
Ще більш ефективним є застосування почергового АПВ. На кожній лінії встановляються неселективнв струмова відсічка, селективний захист та ПАПВ. Струмова відсічка кожної лінії повинна захищати її кінець з коефіцієнтом чутливості 1,3... ...1,5. Це означає, що відсічка захоплює й частину наступної лінії. Неселективна дія відсічки в цій зоні виправляється дією ПАПВ.
Часові проміжки спрацювання ПАПВ для ліній відрізняються між собою на ступінь селективності ∆t , причому витримка часу спрацювання ПАПВ зменшується у випадку наближення до джерела живлення.
За КЗ в точці К1 (рис. 1.6) спрацьовують струмові відсічки першої та другої ліній, і вимикачі Q1 та Q2 вимикаються. Після цього спочатку діє ПАПВ першої лінії, оскільки час його спрацювання менший, і вимикач Q1 вмикається. Через інтервал часу ∆t спрацьовує ПАПВ другої лінії, і вмикається Q2. Перш ніж увімкнеться вимикач Q2, неселективна відсічка першої лінії виводиться з дії на час ∆t. Якщо КЗ стійке, то спрацьовує неселективна відсічка другої лінії і вимикається вимикач Q2.
|
Рис. 1.6. Потергове АПВ: а – розміщення пристрою РЗ та АПВ; б– до відлагодження неселективних струмових відсічок ліній |
КЗ на другій лінії поза зоной дії відсічки першої лінії вимикається селективно, тобто вимикачем Q2.
Відсічка першої лінії автоматично виводиться з дії через інтервал часу t1 після спрацювання ПАПВ, своєї лінії. Час t1 вибирають, виходячи з умови надійного вимикання відсічкою стійких КЗ на своїй лінії:
t1 = tвм1+ tрз1 + tвим1 + ∆t. |
(1.4) |
Час повернення відсічки у вихідний стан має бути більшим від циклу неуспішного АПВ наступної лінії:
tп1 = tвм2+ tрз2 + tвим2 + ∆t. |
(1.5) |
У (1.4) та (1.5) tвм і tвим– час відповідно вмикання і вимикання вимикача, tрз – час спрацювання струмової відсічки. Індексами 1 та 2 позначені лінії, які відходять від відповідних підстанцій.
За такого принципу виконання захисту, реле прискорення, безпосередньо після увімкнення вимикача залишається підтягнутим і забезпечує прискорення захисту і після увімкнення вимикача від АПВ. Потім прискорення виводиться. АПВ наступної ділянки має витримку більшу, ніж час АПВ і час, протягом якого вводиться прискорення на попередній ділянці.
|
(1.6) |
де
– час роботи АПВ першої та другої
ділянок;
– час прискорення реле;
– необхідний запас.
Прискорення захисту вводиться через час роботи АПВ і повернення реле прискорення останньої ділянки. Час, на який вводиться реле прискорення визначається з виразу:
|
(1.7) |
де
– час роботи АПВ останньої ділянки;
– час прискорення реле;
– необхідний запас.
Принцип автоматичного керування вводом та виводом з дії неселективного захисту показано на рис. 1.7. Неселективний захист вводиться в роботу контактом KL1.2. При КЗ спрацьовує неселективна відсічка і через замкнений контакт KL1.2 подається напруга на проміжне реле KL2, яке замикає контакт KL2.1 в колі вимикання вимикача. Після вимикання вимикача спрацьовує ПАПВ і запускає реле часу KT1, яке самоутримується контактом KT1.1. Через інтервал часу, достатній для вимикання неселективний захистом стійкого КЗ, замикається контакт KT1.2 до реле KL1 підводиться напруга. Реле спрацьовує, виводить з дії неселективну відсічку і самоутримується до замикання контакта KT1.З реле часу. Через інтервал часу, більший від циклу неуспішного АПВ наступної ділянки лінії, замикається контакт KT1.З, реле KL1 деблокується, втрачає живлення, і неселективний захист знову вводиться в дію.
|
Рис. 1.7. Схема керування неселективним захистом для почергового АПВ |
Почергове АПВ дозволяє без витримки часу вимикати як стійке, так і нестійке КЗ простими захистами. Його застосовують у мережах довільної конфігурації тоді, коли селективний захист неспроможний без витримки часу вимикати КЗ, які можуть спричинити зниження напруги на шинах живлення нижче 0,6 Uном.
