- •Тема 1. Інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку
- •Тема 2. Сутнісна характеристика інноваційних процесів
- •2. 4 .Життєвий цикл інновацій Потенційні можливості інновації залежать від того, на якій стадії її життєвого циклу конкретне підприємство прийме рішення про її залучення у свою діяльність.
- •Тема 3. Особливості створення інновацій та формування попиту на них
- •3.1. Сутність попиту на інновації та засоби його відображення До чинників, які найбільшою мірою стимулюють фірми до залучення інновацій, належать:
- •3.3. Чинники попиту на інновації. Види попиту.
- •Тема 4. Інноваційна політика підприємства
- •4.2. Принципи формування інноваційної політики підприємства
- •4. 3. Складові інноваційної політики підприємства
- •Тема 5. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства
- •Тема 6. Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства
- •Тема 7. Система управління інноваційними процесами
- •7.1. Інноваційна діяльність як об’єкт управління Управління інноваційним процесом — (законспектувати)
- •7.2. Оперативне управління інноваційною діяльністю.
- •7.3. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю
- •Тема 8. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
- •Тема 9. Фінансування інноваційних процесів
- •Тема 10. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •Тема 11. Стимулювання інноваційної діяльності
- •Тема 12. Моніторинг інноваційної діяльності
- •Типові задачі для розв’язання
- •Користуючись даними, наведеними в таблиці:
- •2. Обчислити інтегральний рівень прогресивності технології на підприємствах і індекс його зростання за досліджуваний період.
- •Розділ 3. Тематика додаткових повідомлень
- •Розділ 4. Тематика презентацій
- •Список літератури Основна література
- •Спеціалізована література
Тема 8. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
План заняття.
8.1. Види організаційних форм інноваційних підприємств
8.2. Малі підприємства в системі інноваційного підприємництва
Основні поняття теми.
Форми реалізації циклу «наука - виробництво – реалізація». Технопарки – розробка нових технологій і продукції. Технополіс як цілісна науково-виробнича структура. Інкубатор як складний багатофункціональний комплекс. Фінансово-промислові групи. Внутрішній венчур та інжинірингові фірми.
У світовій практиці для ефективної інноваційної діяльності застосовують такі форми реалізації циклу «наука – виробництво-реалізація»: так звані технопарки, технополіси та інкубатори, різноманітні об’єднання підприємств та організацій, а також інші ефективні форми інноваційного підприємництва.
Технопарки – це (ЗАКОНСПЕКТУВАТИ)
Найбільш поширеними можуть бути технопарки: технологічні (спеціалізовані на впровадженні високих технологій), промислові (що базуються на раціональному використанні виробничого потенціалу та об’єктів інфраструктури), грюндерські (створені для надання первинної допомоги із широким спектром послуг по управлінню процесами становлення малих та середніх за розмірами підприємств), дослідно-конструкторські (спрямовані на використання прикладних науково-дослідних робіт та проектування нових виробів, серійне виробництво яких здійснюється за кордонами технопарків).
(ПРИКЛАДИ ТЕХНОПАРКІВ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ)
Інкубатор - (ЗАКОНСПЕКТУВАТИ)
Розрізняють корпоративні, суспільні, університетські, приватні інкубатори.
(ПРИКЛАДИ інкубаторів У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ)
Технополіс являє собою (ЗАКОНСПЕКТУВАТИ, НАВЕСТИ ПРИКЛАДИ)
У економічно розвинутих країнах велику національні та транснаціональні корпорації (ТНК), фінансово-промислові групи посідають господарююче положення у економіці та новітні наукомісткі галузі виробництва представлені в основному крупними корпораціями.
Подібна ситуація спостерігається у тих країнах, де великі виробничі компанії органічно взаємопов’язані із міцними фінансовими організаціями (комерційними банками, страховими, інвестиційними компаніями), транспортними, торгівельними та інформаційними структурами. Дані об’єднання створюють фінансово-промислові групи (ФПГ). Функціонування подібних фінансово-промислових груп є вираженням прогресу сучасного виробництва та одночасно й умовою його подальшого розвитку.
8.2. Малі підприємства в системі інноваційного підприємництва
Невелике підприємство не може контролювати значну частку зовнішнього середовища тому воно вимушене постійно до нього застосовуватися за допомогою різноманітних нововведень. Задоволення суспільних потреб, що швидко змінюються, краще та швидше досягається у діяльності малих підприємств.
(ЯКІ ОСНОВНІ РИСИ ПРИТАМАННІ МАЛОМУ ПІДПРИЄМСТВУ?)
Серед невеликих організаційних форм, спрямованих на інтенсифікацію інноваційних процесів, важливе значення мають інжинірингові , впроваджувальні та венчурні фірми.(ЗАКОНСПЕКТУВАТИ)
Інжинірингові фірми –
Впроваджувальні фірми –
Венчурні фірми -
Особливе значення венчурного підприємництва полягає у наступному (ЗАКОНСПЕКТУВАТИ ОСОБЛИВОСТІ)
Венчурні підприємства створюються, як правило, у двох організаційних формах: самостійні венчурні підприємства, та підрозділи, що знаходяться усередині компанії.
Основні властивості внутрішнього венчурна – це (ЗАКОНСПЕКТУВАТИ)
Завдання для самостійної перевірки знань (тести)
8.1. До сучасних організаційних форм інноваційного підприємництва належать:
а) технопарки, корпорації, концерни, венчурні фірми, технополіси;
б) технопарки, інкубатори, технополіси, венчурні фірми;
в) технопарки, холдинги, технополіси, венчурні фірми;
г) інкубатори, технопарки, технополіси.
8.2.Технопарки бувають:
а) технологічні, промислові, «грюндерські», дослідно-конструкторські;
б)корпоративні, суспільні, університетські, приватні;
в) національні, регіональні, місцеві;
г) усі відповіді правильні.
8.3 Інкубатори бувають:
а) технологічні, промислові, «грюндерські», дослідно-конструкторські;
б)корпоративні, суспільні, університетські, приватні;
в) національні, регіональні, місцеві;
г) усі відповіді правильні.
8.4. Технополіс – це….:
а) цілісна науково-виробнича структура, створена, як правило, на території окремого міста або географічного регіону;
б) невелика організація, до складу якої входять спеціалісти та експерти;
в) організація, що спеціалізується на виробництві нової продукції та технологій;
г) усі відповіді правильні.
8.5. Інжинірингові фірми – це….:
а) цілісна науково-виробнича структура, створена, як правило, на території окремого міста або географічного регіону;
б) невелика організація, до складу якої входять спеціалісти та експерти;
в) організація, що спеціалізується на виробництві нової продукції та технологій;
г) усі відповіді правильні.
8.6. Технопарк – це:
а) цілісна науково-виробнича структура, створена, як правило, на території окремого міста або географічного регіону;
б) невелика організація, до складу якої входять спеціалісти та експерти;
в) організація, що спеціалізується на виробництві нової продукції та технологій;
г) усі відповіді правильні.
8.7. Венчурна фірма – це…:
а) цілісна науково-виробнича структура, створена, як правило, на території окремого міста або географічного регіону;
б) невелика, але досить гнучка та ефективна організація, яка створюється з метою апробації, доопрацювання та доведення до промислового виробництва інновацій;
в) організація, що спеціалізується на виробництві нової продукції та технологій;
г) усі відповіді правильні.
8.8. Набір правил та прийомів, необхідних для розробки моделі поведінки підприємства високого технічного та технологічного рівня у постійно змінних умовах зовнішнього та внутрішнього середовища для досягнення основних цілей його розвитку – це:
а) науково-технічна політика підприємства;
б) інноваційна діяльність підприємства;
в) інноваційна стратегія підприємства;
г) інноваційна програма підприємства.
8.9. Категорії підприємств-учасників, необхідних для існуванні інкубаторів - це:
виробники нової продукції
інноваційні підприємства, що розробляють нові науково-технічні ідеї
представники сфери ділових послуг
усі відповіді правильні
8.10. Із наведених нижче видів не належать до технопарків такі:
університетські;
промислові;
грюндерські;
технологічні.
8.11. Головним завданням інкубаторів є:
розробка інноваційної продукції і технології та вихід їх на ринок;
підтримка малого інноваційного підприємництва;
створення умов розвитку середнього бізнесу;
правильної відповіді немає.
8.12. Зазвичай штат працівників на інкубаторах:
до 10 осіб;
від 10 до 25 осіб;
не більше 30 осіб;
не більше 50 осіб;
8.13. З точки зору дослідників, в Україні доцільніше розміщувати технополіси:
у центрі країни;
неподалік від джерел сировини;
у найбільших розвинених науково-технічних центрах;
подалі від густо населених територій.
8.14. Стимулювання розвитку фінансово-промислових груп свідчить про:
прогрес сучасного виробництва;
високий рівень розвиненості економіки;
високий рівень інвестиційної привабливості;
високий рівень розвитку інноваційної діяльності.
8.15. Структура, що спеціалізується на створенні сприятливих умов для виникнення та ефективної діяльності малих інноваційних фірм, має назву:
а) науково-промисловий комплекс;
б) бізнес-«інкубатор»;
в) технопарк;
г) технополіс.
8.16. Угода між корпораціями в межах стратегічного альянсу про довгостроковий та двосторонній обмін взаємодоповнюючими технологіями, інформацією і «ноу-хау» називається:
а) спільна науково-технічна і виробнича діяльність;
б) консорціум;
в) спільне підприємство;
г) асоціація.
8.17. Венчурні підприємства створюються шляхом:
об’єднання капіталів юридичних та фізичних осіб;
об’єднання капіталів юридичних осіб та держави;
вливання іноземних інвестицій;
інвестування власних коштів громадян.
