- •Основні поняття математичної статистики
- •Побудова полігонів, гістограм за вибіркою з генеральної сукупності.
- •Побудова кумулятативної кривої. Знаходження числових характеристик вибірки
- •Статистична функція розподілу частот. Кумулятативна крива.
- •2.Числові характеристики вибірки (для дискретної ознаки).
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Знаходження точкових та інтервальних оцінок параметрів генеральної сукупності за вибіркою (неперервна ознака). Побудова статистичної кривої розподілу.
- •Числові характеристики вибірки (для неперервної ознаки) .
- •Статистичне оцінювання параметрів розподілу (оцінка параметрів генеральної сукупності за вибіркою)
- •Статистичні методи вивчення залежностей між випадковими величинами.
- •Знаходження параметрів вибіркового рівняння прямої лінії регресії.
- •Знаходження статистичного (вибіркового) коефіцієнта кореляції.
- •Статистична перевірка гіпотез
- •1. Статистичні гіпотези та їх різновиди.
- •Приклади статистичних гіпотез
- •2. Похибки перевірки гіпотез.
- •3. Критерії узгодження для перевірки гіпотез.
- •Якщо критичні точки симетричні відносно нуля, то маємо
- •4. Перевірка гіпотези про нормальний закон розподілу. Критерій Пірсона.
- •Хід виконання завдання
- •Звіт до лабораторної роботи (зразок оформлення)
Знаходження статистичного (вибіркового) коефіцієнта кореляції.
Розглянемо другу задачу теорії кореляції.
Величиною,
що виражає прямолінійну залежність між
ознаками
та
,
є коефіцієнт
кореляції,
який обчислюється за формулою
.
Властивості коефіцієнта кореляції:
,
тобто
. Якщо
, то кореляція додатня (при зростанні
значення ознаки
значення ознаки
теж зростають); якщо
, то кореляція від’ємна (із зростанням
значення ознаки
значення ознаки
спадають).Якщо
, то ознаки
та
пов’язані функціональною залежністю
(лінійною).Якщо
, то між ознаками
та
існує кореляційна залежність, при чому
цей зв’язок тим тісніший, чим ближче
до 1.Якщо
, то ознаки
та
-
незалежні, тобто не зв’язані кореляційною
залежністю.
ЗАВДАННЯ. На основі вибірки обсягу ( - задається), здійсненої з таблиці генеральної сукупності(зріст і вага учнів випускних класів), визначити і знайти форму зв’язку між заданими ознаками. Обчислити коефіцієнт кореляції, за допомогою якого зробити висновки про силу кореляційного зв’язку між ознаками.
Статистична перевірка гіпотез
Мета: Ознайомити з статистичними гіпотезами та їх різновидами, з похибками перевірки гіпотез, з критеріями узгодження для перевірки гіпотез. Навчити застосовувати критерій Пірсона для перевірки гіпотези про нормальний закон розподілу генеральної сукупності.
1. Статистичні гіпотези та їх різновиди.
Однією з основних задач математичної статистики є визначення закону розподілу генеральної сукупності або параметрів цього закону розподілу за статистичними даними. У природознавстві, техніці, економіці часто для з’ясування справедливості того чи іншого факту звертаються до висловлювання гіпотез, які можна перевірити статистично, тобто спираючись на результати спостережень у випадковій вибірці.
Метод статистичних гіпотез є одним із найважливіших і найцікавіших, з професійної точки зору, методів статистичного дослідження властивостей генеральної сукупності на основі вибірки у математичній статистиці. Універсальність цього методу полягає в тому, що він дозволяє проводити статистичне дослідження розподілів генеральної сукупності, будувати їх та знаходити точкові оцінки параметрів цих розподілів.
Історія перевірки статистичних гіпотез веде початок з XVIII ст. Самий перший приклад перевірки статистичної гіпотези з’явився в роботі, що датована 1710р. і написана Дж. Арбутнотом (1667-1735).
Статистичною гіпотезою називають будь-яке твердження про властивості ознаки генеральної сукупності, що перевіряється на основі вибірки. Статистичну гіпотезу позначають через H0. Її називають основною (нульовою) гіпотезою.
Поряд
із припущеною гіпотезою завжди можна
розглядати протилежну їй гіпотезу. Це
є альтернативна (конкуруюча) гіпотеза
H1,
яка містить твердження про ту саму
властивість ознаки генеральної
сукупності, яке відмінне від змісту
гіпотези H0.
Наприклад: якщо H0:
M(x)=6,
то H1:
M(x)
6.
Гіпотезу називають простою, якщо вона містить лише одне припущення.
Гіпотезу називають складеною, якщо вона складається із скінченної або нескінченної кількості простих гіпотез.
