7. Готовність до педагогічної діяльності в галузі адаптивної фізичної культури

У педагогіці сукупність професійно-обумовлених вимог до викладача визначається готовністю до педагогічної діяльності. Готовність – це цілісне інтегративне утворення особистості, що характеризує її емоційно-когнітивну та вольову вибіркову прогнозуючу мобілізаційність у момент її включення в діяльність певної спрямованості. Готовність виникає внаслідок навчання і досвіду людини, який ґрунтується на формуванні позитивного ставлення до діяльності, усвідомлення мотивів і потреб у ній, об’єктивізації її предмета і способів взаємодії з ним. Структуру готовності фахівця з АФК до роботи із особами з обмеженими фізичними можливостями можна розглядати як сукупність ціннісного, мотиваційного, когнітивного й особистісного компонентів, які взаємообумовлені та пов’язані між собою.

В адаптивній фізичній культурі педагог, що використовує традиційні методи педагогічних впливів без належного урахування всієї життєдіяльності людини, її психологічних особливостей, часто працює не досягаючи бажаного ефекту. При роботі з особами з обмеженими фізичними можливостями педагог повинен добре усвідомлювати, що його професійна діяльність може виявитися неефективною, якщо вона не буде побудована відповідно до особистісно-орієнтованої концепції ціннісного ставлення до осіб зі стійкими відхиленнями у стані здоров’я. Тому у майбутніх фахівців з АФК необхідно формувати ціннісний компонент готовності до реалізації завдань професійної діяльності.

Мотиваційний компонент готовності виражає усвідомлене ставлення викладача кафедри фізичного виховання до роботи з особами з обмеженими фізичними можливостями. Цей компонент є базою, на якій конструюються основні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує викладач свою готовність до роботи, залежать досягнуті результати у навчанні і вихованні людей з інвалідністю.

Когнітивний компонент готовності педагога до роботи з особами з обмеженими фізичними можливостями об’єднує сукупність знань педагога про суть і специфіку цієї роботи. Цей компонент є результатом пізнавальної діяльності, його характеризують обсяг знань, умінь і навичок викладача.

Як зазначає Р. В. Чудна, великого значення набувають професійно важливі якості особистості фахівця, тобто особистісний компонент готовності до професійної діяльності. Більшість вчених, що працюють над цією проблемою, до таких відносять сумлінність, емоційну стабільність і психологічну стійкість. В АФК педагогу необхідний сильний характер: твердість, витримка, терпіння, уміння задовольнятися невеликими успіхами, стриманість у прояві емоцій, у рухах і поведінці. Велике виховне значення мають зразкова поведінка, справедливе неупереджене ставлення до всіх членів колективу. При цьому абсолютно неприпустимим є висміювання будь-чиїх слабкостей і резонерство з боку викладача. Важливо імпонувати учням і керувати ними. Це можливо при живому захопленні своєю працею і вмінні ним ділитися.

У роботі фахівця з АФК велике значення має систематична послідовність, проте необхідно знати, що учні, які звикають до прийомів викладача, перестають відгукуватися навіть на найефективніші з них, але якими вже неодноразово користувалися. У процесі навчання учні вивчають викладача і, виконуючи його завдання, намагаються вгадати критерії оцінки. В АФК особливо важлива похвала, але слід пам’ятати, що вона повинна бути завжди щирою та своєчасною, краще хвалити дію, вчинок, ніж особистість.

Велику виховну дію справляє зовнішній вигляд викладача: чистота, охайність, вишуканий стиль одягу, манери.

Практична робота в АФВ пов’язана з необхідністю адаптації вчителя (тренера) до учня з особливими потребами.

Відмінна особливість АФК – максимальне залучення до навчального процесу добровільних помічників та учасників: батьків або родичів учнів, старших учнів, усіх бажаючих. Таке збільшення тренерської команди одночасно полегшує проведення заняття, робить його цікавішим і водночас підвищує вимоги до викладача як до організатора. У зв’язку з цим викладачеві необхідно вирішувати ряд завдань: вибір волонтера, його інструктування, демонстрація волонтерові навчального матеріалу, надання йому можливості брати участь у виховному процесі, делегування відповідальності, натхнення волонтера на працю і творчість.

Важливі вимоги при виборі волонтера – доброзичливість, здібність до співпереживання, відчуття відповідальності, наявність часу для участі у заняттях, готовність до роботи, до самонавчання. Інструктуючи волонтера, необхідно чітко, ясно й однозначно викладати мету, завдання та вимоги занять. Помічники-волонтери у свою чергу потребують підтримки керівника занять – викладача, який повинен передати їм свої професійні знання і досвід, навчити кожного волонтера методів навчання інших. Навчання має бути неформальним, спонтанним.

Контрольні запитання та завдання

1. Розкажіть про історію виникнення адаптивної фізичної культури за етапами.

2. Назвіть науковців і основні їхні роботи щодо вивчення історії АФК.

3. Дайте характеристику сучасного адаптивного фізичного виховання в Україні.

4. Розкажіть про систему корекційної педагогіки в АФВ.

5. Перерахуйте нормативні документи, згідно яких відбувається процес АФК.

6. Розкажіть про навчально-виховний процес учнів у спеціальній школі.

7. Дайте визначення поняттю «інклюзія».

8. Дайте визначення поняттю «інклюзивне навчання».

9. Перерахуйте позитивні сторони інклюзивних процесів.

10. Розкажіть про фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів.

11. Розкажіть, що входить до завдань викладача адаптивного фізичного виховання.

12. Що розуміє під собою алгоритм роботи викладача (тренера)?

13. Що вивчає кібернетика?

14. Розкажіть про процес управління педагогічною діяльністю.

15. Поясніть психолого-педагогічні відмінності у діяльності професіонала з фізичної культури й адаптивної фізичної культури.

16. Перерахуйте професійно важливі якості особистості професіонала з АФК.

17. Дайте пояснення визначення готовності викладача до педагогічної діяльності.