8. Основні компоненти (види) адаптивної фізичної культури

 

Виходячи з потреб осіб з відхиленням у стані здоров’я та інвалідів, можна виділити наступні компоненти (види) адаптивної ФК.

АФВ (освіта) – компонент (вид) АФК, задовольняє потреби індивіда з відхиленнями у стані здоров’я в його підготовці до життя, побутової і трудової діяльності; у формуванні позитивного і активного ставлення до АФК. У процесі занять АФВ у людей з відхиленням у стані здоров’я формуються комплекс спеціальних знань, життєво і професійно необхідних сенсорно-перцептивних і тільних умінь і навичок; де розвиваються основні фізичні і психічні якості: підвищуються функціональні можливості різних органів і систем; розвиваються, зберігаються і використовуються в новій якості залишилися в наявності тілесно-рухові характеристики.

Основна мета АФВ полягає у формуванні у тих, хто займаються, усвідомленого ставлення до своїх сил, твердої впевненості в них, готовності до сміливих і рішучих дій, подолання необхідних для повноцінного функціонування суб’єкта фізичних навантажень, а також потреби в систематичних заняттях фізичними вправами і в здійсненні здорового способу життя в відповідно до рекомендацій валеології.

В процесі АФВ, яке повинно починатися з моменту народження дитини або з моменту виявлення тієї чи іншої патології, першорядну увагу приділяється завданням корекції основного дефекту, супутніх захворювань і вторинних відхилень, виробленню компенсаторних механізмів здійснення життєдіяльності, якщо корекція не вдається, профілактичній роботі. Саме тут величезне значення набувають так звані міжпредметні зв’язки, коли в процесі занять фізичними вправами здійснюється освоєння розумових, сенсорно-перцептивних, рухових дій і понять, відбувається розумове, моральне, естетичне, трудове та інші види виховання.

Дуже важливий цей компонент АФК і в разі набутої патології при інвалідності, коли людині доводиться заново вчитися життєвим і професійно важливим умінням і навичкам (ходьбі на протезах, просторовій орієнтації в разі втрати зору і т.п.).

Адаптивний спорт – компонент (вид) АФК, задовольняє потреби особистості в самоактуалізації, в максимально можливій самореалізації своїх здібностей, зіставленні їх зі здібностями інших людей; потреби в комунікативній діяльності і взагалі в соціалізації.

Зміст адаптивного спорту (як базового, так і вищих досягнень) спрямовано, насамперед, на формування у інвалідів (особливо талановитої молоді) високої спортивної майстерності і досягнення ними найвищих результатів в їх різних видах змагань з людьми, що мають аналогічні проблеми зі здоров’ям. Основна мета адаптивного спорту полягає в формуванні спортивної культури інваліда, залученні його до суспільно-історичного досвіду в цій сфері, освоєнні мобілізаційних, технологічних, інтелектуальних та інших цінностей ФК.

Адаптивна рухова реакція – компонент (вид) АФК, що дозволяє задовольнити потреби людини з відхиленнями у стані здоров’я (включаючи інваліда) у відпочинку, розвазі, цікавому проведенні дозвілля, зміні виду діяльності, отриманні задоволення, в спілкуванні. Зміст її направлено на активізацію, підтримку або відновлення фізичних сил, витрачених інвалідом під час якогось виду діяльності (праця, навчання, спорт і ін.), на профілактику стомлення, розваги, цікаве проведення дозвілля і взагалі на оздоровлення, поліпшення кондиції, підвищення рівня життєстійкості через задоволення або із задоволенням.

Найбільший ефект від АРР, основна ідея якої полягає в забезпеченні психологічного комфорту і зацікавленості людини за рахунок повної свободи вибору засобів, методів і форм занять, слід очікувати в разі її доповнення оздоровчими технологіями профілактичної медицини. Основна мета АРР полягає в прищепленні особистості інваліда перевірених історичною практикою світоглядних поглядів Епікура, який проповідував філософію (принцип) гедонізму, в освоєнні інвалідами основних прийомів і способів рекреації.

Адаптивна фізична реабілітація – компонент (вид) АФК, задовольняє потребу інваліда з відхиленням у стані здоров’я в лікуванні, відновленні у нього тимчасово втрачених функцій (крім тих, які втрачені або зруйновані на тривалий термін або назавжди у зв’язку з основним захворюванням, наприклад, що є причиною інвалідності).

Основна мета АФР полягає в формуванні адекватних психічних реакцій інвалідів на те чи інше захворювання, орієнтації їх на використання природних, екологічно виправданих засобів, стимулюючих якнайшвидше відновлення організму; в навчанні їх умінням використовувати відповідні комплекси фізичних вправ, прийоми гідровібромасажу і самомасажу й т.п.

Креативні (художньо-музичні) тілесно-орієнтовані практики АФК – компонент (вид) АФК, задовольняє потреби людини з відхиленнями у стані здоров’я (включаючи інваліда) в самоактуалізації, творчому саморозвитку, самовираженні духовної сутності через рух, музику, образ (у тому числі художній), інші засоби мистецтва. Безумовно, творчий аспект присутній у всіх перерахованих компонентах (видах) АФК, проте саме тут він є головною, провідною метою, самою сутністю даного виду АФК.

Фрагменти, елементи, а іноді і добре науково-методично оформлені системи креативних тілесно-орієнтованих практик використовуються в казкотерапії, ігротерапії, антистресовій гімнастиці, руховій пластиці, психіатрії та психоаналізі, системі психосоматичної саморегуляції, ментального тренінгу, нейролінгеістічного програмування, системі цілісного руху, лікувальній релаксаційній пластиці, тілесно-орієнтованій психотехніці, психогімнастиці.

Основною метою креативних (художньо-музичних) тілесно-орієнтованих практик необхідно вважати прилучення інвалідів та осіб з відхиленням в стані здоров’я до доступних видів діяльності, здатним забезпечити їм творчий розвиток, задоволення від активності; зняття психічних напружень і, в кінцевому рахунку, залучення їх у заняття іншими видами АФК і в перспективі – в професійно-трудову діяльність.

Екстремальні види рухової активності – компоненти (види) АФК, що задовольняють потреби осіб з вадами здоров’я в ризику, підвищеній напрузі, потребі випробувати себе в незвичайних, екстремальних умовах, об’єктивно і (або) суб’єктивно небезпечних для здоров’я і навіть для життя. Важливо відзначити, що в основі таких потреб людини лежать біологічні передумови. Відомо, наприклад, що механізми потреби до отримання нового досвіду, пов’язаного з ризиком, загрозою для життя і т.п., обумовлені потребою людини в активізації своєї ендогенної системи, що виконує функції профілактики станів фрустрації, депресії. Дельтапланеризм, парашутний і гірський спорт, скелелазіння, альпінізм, серфінг, різні види висотних стрибків і пірнання викликають «гострі» відчуття, пов’язані зі станом вільного падіння в повітрі, швидкісним переміщенням і обертанням тіла, різким прискоренням і т.п., які, в свою чергу, активізують ендогенну систему, сприяють виробленню так званих ендорфінів – гормонів «щастя». При цьому подолання почуття страху призводить до значного підвищення у людини почуття самоповаги, особистісної самореалізації, до відчуття приналежності до елітарних груп соціуму.

Основною метою екстремальних видів рухової активності є подолання психологічних комплексів неповноцінності; формування потреби у значних напружених як необхідних умовах саморозвитку і самовдосконалення: профілактика станів фрустрації, депресії; створення в інвалідів та осіб з відхиленням у стані здоров’я відчуття повноцінного, повнокровного життя.

Перераховані види (компоненти) АФК, з одного боку, носять самостійний характер, так як кожен з них вирішує свої завдання, має власну структуру, форми і особливості змісту; з іншого, – тісно взаємопов’язані. Так, у процесі АФВ використовуються елементи ЛФК з метою корекції та профілактики вторинних порушень; рекреативні заняття – для розвитку, задоволення потреби в ігровій діяльності.

Багато спортсменів-інвалідів проходять послідовний шлях від фізичної реабілітації в умовах стаціонару до рекреативно-оздоровчого спорту та спорту вищих досягнень. Якщо для здорової людини рухова активність є природною потребою, яка реалізується повсякденно, то для інваліда – це спосіб існування, об’єктивні умови життєздатності. Вона дає незалежність і впевненість у своїх силах, розширює коло знань і спілкування, змінює ціннісні орієнтації, збагачує духовний світ, покращує рухові можливості, підвищує життєвий тонус, фізичне і психічне здоров’я, отже, відкриває можливості позитивної зміни біологічного та соціального статусу.

Таким чином, АФК в цілому і всі її види покликані за допомогою раціонального організованою рухової активності як природного стимулу життєдіяльності, використовуючи збережені функції, залишкове здоров’я, природні ресурси і духовні сили, максимально реалізувати можливості організму і особистості для повноцінного життя, самовияву і творчості, соціальної активності та інтеграції в суспільство здорових людей.

Контрольні запитання та завдання

1. Схарактеризуйте загальний стан інвалідності в світі.

2. Дайте визначення поняттю «інвалід».

3. Дайте визначення поняттям «адаптація» та «адаптивна фізична культура».

4. Дайте визначення поняттям «реабілітація» та «абілітація».

5. Дайте визначення поняттям «соціальна та педагогічна інтеграція».

6. Назвіть мету, завдання та предмет адаптивної фізичної культури.

7. Які критерії належать до загальних і спеціальних завдань АФК?

8. Дайте характеристику об’єктам педагогічних впливів.

9. Дайте визначення поняттю «адаптивне фізичне виховання». Назвіть його мету.

10. Дайте визначення поняттю «адаптивний спорт».

11. Дайте визначення поняттю «адаптивна рухова рекреація».

12. Дайте визначення поняттю «адаптивна фізична реабілітація».

13. Дайте визначення поняттю «креативні (художньо-музичні) тілесно-орієнтовані практики адаптивної фізичної культури».

14. Дайте визначення поняттю «екстремальні види рухової активності».

15. Розкажіть про функції АФК.

16. Що належить до соціальних принципів АФК? Дайте їм характеристику.

17. Що належить до загальних методичних принципів АФК? Дайте їм характеристику.

18. Що належить до спеціальних методичних принципів АФК? Дайте їм характеристику.

19. Розкажіть про структуру АФК.

20. Розкажіть про засоби і методи ФК.

21. Розкажіть про концепцію АФК.

22. Дайте визначення поняттю «культура».

23. Дайте визначення поняттю «фізична культура».

24. Дайте визначення поняттю «адаптивна фізична культура».

25. Що таке діяльність і потреба?

26. Розкажіть про зміст і призначення фізичної культури для інвалідів.

27. Схарактеризуйте роль АФК у вирішенні завдань соціалізації цієї категорії населення.

28. Цілі й основні установки АФК. Дайте визначення.

29. Назвіть основні компоненти (види) адаптивної фізичної культури.