Глобальні взаємодії
Функціонування БСТС будь-якого рівня відбувається за рахунок обміну матерією й енергією між елементами системи й за рахунок їх внутрішнього перетворення для своїх потреб. У процесі життєдіяльності людина споживає матеріальні й енергетичні ресурси природи. Створена розумом і руками людину техносфера й існуючі в її рамках технології, а також соціальна організація діяльності дозволяють людині інтенсифікувати як процеси споживання й перетворення, так і процеси віддачі природі «відпрацьованих» матерії й енергії.
Процес споживання й перетворення іноді умовно називають «результатом +» (позитивним результатом), тому що він спрямований прямо на задоволення потреби. Процесу віддачі «відпрацьованої» матерії й енергії привласнюють умовно негативний знак («результат – », негативний результат), тому що це щось непотрібне людині, до того ж зухвале збої в роботі БСТС у цілому або в її окремих елементах.
Але кругообіг матерії й енергії в БСТС – це один загальний процес. І занадто більші енергетичний^-енергетичні-матеріально-енергетичні «скидання» обумовлені занадто інтенсивним у рамках даної системи «споживанням».
Небезпека інтенсифікації процесів обміну або «результат – » зводиться до наступного:
зміні якості компонентів відсталого середовища (ґрунту, води, повітря) у результаті нагромадження хімічних елементів відомих природі (природа не встигає переробляти, розчиняти) або появи «не відомих» природі синтетичних хімічних елементів (не «уміє» розчиняти);
концентруванню хімічних речовин у біоті в процесі обміну речовиною по харчових ланцюгах і, як наслідок, до деградації біоти й зміні якості продуктів харчування рослинного й тваринного походження для людини, що коштує на самому верху харчового ланцюга ( при цьому в особливо небезпечних умовах виявляються діти, що харчуються грудним молоком матері, тому що для них виникає ще один додатковий перехід у харчовому ланцюзі);
зміні енергетичних характеристик навколишнього середовища (радіаційного поля, електромагнітного поля, виброакустического поля). На сьогоднішній день цей аспект небезпеки є самим маловивченим, тат як не до кінця досліджена й понята взаємозв'язок життєдіяльності людину, та й функціонування всієї БСТС із рівнем і структурою енергетичного компонента середовища;
погрозі вичерпання окремих матеріальних компонентів середовища, що є базовою основою для функціонування техносфери (нафти, вугілля, і т.п.) і, як наслідок, – зниженню рівня стабільності функціонування БСТС;
територіальному витисненню людиною інших видів біоти й, як наслідок, зниженню стабільності функціонування БСТС у цілому.
Локальні взаємодії
На практиці існує тільки комплексна взаємодія елементів БСТС, обумовлене глобальним обміном матерії й енергії в системі. Однак корисно й заелементний розгляд проблеми, як з метою навчання, так і при розв'язку ряду приватних завдань.
Людина – техносфера (традиційна модель «людей – машина»). У самому загальному виді проблема даного виду локальних взаємодій (джерело ризику) зводиться до невідповідності параметрів елементів даної системи один одному.
З одного боку, об'єкти техносфери мають такі властивості, що їх спільне з людиною функціонування можливе тільки при деяких «обмеженнях воль людину», а саме: для забезпечення своєї безпеки людей повинен дотримувати певних правил поведінки при взаємодії з технічними системами.
З іншого боку, людей з ряду причин здатний на навмисне або ненавмисну небезпечну поведінку стосовно об'єктів техносфери, а саме: людей може навмисно або в результаті незнання або помилки зруйнувати (зіпсувати, зламати…) об'єкти техносфери.
Людина – природа (людей – середовище). Фактори природного середовища є визначальними в створенні необхідних і достатніх умов для забезпечення нормальної життєдіяльності людину (сприятливий клімат, достатні для людської популяції розміри території й площі родючих земель, наявність якісних і достатніх за обсягом джерел питної води, і т.п.).
Людей, у свою чергу, забираючи із природного середовища необхідні для нього ресурси, перетворить і змінює природне середовище, як у сприятливу, так і несприятливу для себе сторону.
Джерелом ризику на цьому рівні локальних взаємодій виступає невідповідність між необхідними для нормальної життєдіяльності людини й наявними факторами природного середовища, які сформувалися як природнім шляхом, так і під впливом діяльності людину.
Людина – соціум. В основі ризиків, що проявляються на цьому рівні локальних взаємодій, виступає протиріччя між особистими інтересами окремих людей і інтересами людей, об'єднаних у різні соціальні інститути (структури): трудовий колектив, підприємство, місто, регіон, держава і т.д.
Техносфера – природа. Джерелом проблем на цьому рівні локальних взаємодій є здатність даних елементів системи взаємно впливати один на одного.
Об'єкти техносфери здатні змінювати параметри природного середовища. Мова йде не тільки про негативне, небажаній зміні, але й про позитивну зміну, що поліпшують якість середовища як для об'єктів техносфери, так і для людини.
У свою чергу, фактори природного середовища можуть суттєво змінювати строк «життя» об'єктів техносфери.
Соціум – техносфера. Принцип соціальної організації, прийнятий у тієї або інший БСТС, істотно впливає на можливості функціонування й розвитку техносфери. Функціонування й правильне обрані шляхи розвитку техносфери забезпечують стійке існування соціуму.
Соціум – природа. Джерелом проблем на цьому рівні локальних взаємодій є принципова взаємозалежність і здатність даних елементів системи взаємно впливати один на одного. Соціум може існувати тільки за рахунок використання й перетворення потенційних ресурсів з навколишнього природного середовища. Природне середовище може бути збережена тільки при такій організації соціуму, яка зможе забезпечити раціональне й ефективне використання природних ресурсів з умовою збереження природи, як фундаментальної основи функціонування БСТС. У конкурентних відносинах різних варіантів організації соціуму життєздатним (переможцем) виявиться саме той, хто зуміє розв'язати завдання подібним чином.