Визначення небезпеки (ризику) і загальна структурна схема його реалізації

Сьогодні фактор небезпеки визнаний домінуючим надалі розвитку цивілізації. Усе говорять про проблеми виживання людства, про небезпеку. Для опису фактору небезпеки використовуються самі різні терміни: небезпечні й шкідливі фактори, небезпека, ризик, нестійкий розвиток, забруднення, руйнування гена людини і т.д.

Використовуючи ідею моделювання досліджуваних об'єктів у вигляді биосоциотехнических систем можна дати наступне загальне визначення небезпеки:

будь-які явища або процеси в БСТС, які можуть привести до відхилення від цільової функції, порушенню нормального функціонування або загибелі системи в цілому або її окремих частин слід уважати небезпекою (ризиком).

Нам представляється доцільним поряд з поняттям «небезпеки» використовувати адекватне поняття «ризик».

Рівні ризику (ступінь відхилень від нормального функціонування) можуть змінюватися від несуттєвих, які БСТС може компенсувати, до значних.

Реалізація ризиків з потенційних у реальні для БСТС будь-якого рівня проходить по одній і тій же схемі (мал. 1.4). У цій схемі можна виділити джерела ризику, фактори ризику, область нагромадження факторів ризику, ініціювання ризику, процес реалізації ризику, область реалізації ризику, результат реалізації ризику.

У якості складових схеми реалізації ризиків може виступити як БСТС у цілому, так і кожної з її елементів, а також процеси взаємодій (взаємин) між окремими елементами. Тут можливі будь-які комбінації або варіанти.

П роцес реалізації ризиків – це просторово часовий процес, який відбувається з певною швидкістю й має певні просторові й тимчасові рамки. По тимчасових рамках він може бути коротким або тривалим; по швидкості реалізації – стрімким, швидким, плавним; по просторових рамках – крапковим (локальним), місцевим, глобальним.

Увага людей притягнута, як правило, до процесу й результату реалізації ризику. Про небезпеку згадують після того, як вона реалізувалася. І зовсім природнім є те, що спочатку наука про небезпеку й уся діяльність людей у цій області була сконцентрована саме в цих сферах, а саме:

• порятунку людей і інших об'єктів БСТС у ході реалізації ризиків;

• відновленні, компенсаційних і захисних заходів після аналізу результатів реалізації ризиків.

Крім того, завдання безпеки вирішувалися окремо для кожного з елементів БСТС.

Такий підхід був цілком обґрунтованим доти, поки реалізація небезпек відбувалася в системах не занадто високої ієрархії. Справа в тому, що чим вище ієрархічний рівень БСТС, тем повільніше йде процес нагромадження факторів ризику, але тем небезпечніше результат його реалізації для системи в цілому. Крім того, у системах високої ієрархії спроби зниження ризиків в окремому елементі БСТС можуть привести до збільшення ризиків у системі в цілому; спроби зниження ризиків у БСТС певного ієрархічного рівня (масштабу) можуть привести до збільшення ризиків у БСТС більш високого рівня.

У сучасній ситуації, яка характеризується проявом небезпеки в системах найвищого рівня, необхідно в якості пріоритетного в області безпеки вибрати сферу діяльності, спрямовану на джерела ризику й область нагромадження факторів ризику, тобто на запобігання реалізації ризиків.

Але для того, щоб працювати на цьому рівні, необхідно:

• виявити основні джерела (якщо можна так виразитися, «першоджерела») ризиків у БСТС, зрозуміти їхню природу;

• визначити, що таке прийнятний ризик;

• розробити такі моделі БСТС, які дозволять аналізувати тимчасову динаміку ризиків до моменту їх реалізації й уживати випереджальні реалізацію ризиків заходу.

Однак, якщо фахівцям, прямо або, що побічно займаються проблемами безпеки вже ясно, що цей напрямок повинний стати сьогодні пріоритетним, і що його потрібно дуже швидко розбудовувати, то суспільством і його соціальними інститутами така думка сприймається неоднозначно.

Існує ціле «дерево причин», що викликає те або інше негативне явище. У нашій роботі ми спробуємо виявити так звані першопричини (першоджерела, «коріння») і провести за цією ознакою класифікацію ризиків. Пропонована таксономія ризиків за класифікаційною ознакою «джерела ризику» представлена на мал. 1.5, на мал. 1.6 показана структура ризиків.

К ористуючись можливістю моделювання об'єктів навколишнього світу у вигляді биосоциотехнических систем, усе величезне різноманіття ризиків (R) можна розділити на дві групи:

• ризики, обумовлені внутрішніми властивостями елементів БСТС (Ri);

• ризики, обумовлені взаєминами в системі між її окремими елементами (Rv).