МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Положення
про запобігання плагіату
та впровадження практики належного цитування
в академічних роботах студентів
Одеського національного економічного університету
\
Одеса ОНЕУ 2016
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Вченою радою ОНЕУ
Протокол №3 від 25 жовтня 2016 р.
Ректор_____________ М. І. Звєряков
Положення
про запобігання плагіату
та впровадження практики належного цитування
в академічних роботах студентів
Одеського національного економічного університету
Одеса ОНЕУ 2016
Загальна частина
Положення про запобігання плагіату та впровадження практики належного цитування в письмових роботах студентів Одеського національного економічного університету (далі – Положення) розроблено відповідно до ст. 16 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, якою на вищі навчальні заклади покладається зобов’язання забезпечити ефективну систему запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових роботах працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти, а також відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», Цивільного кодексу України, інших нормативних документів, Статуту Одеського національного економічного університету з урахуванням міжнародного досвіду запровадження заходів щодо запобігання плагіату в навчальних працях студентів.
Це Положення:
регулює застосування загальних засад та правил наукової етики в письмових роботах студентів;
визнає етику та повагу до інтелектуальних надбань і покликане сприяти впровадженню практики належного цитування через надання теоретичних знань щодо сутності поняття «плагіат», визначення його форм, методів запобігання поширенню, процедури розгляду та фіксування фактів плагіату, а також наслідків його вчинення в межах університету;
має на меті підвищення якості самостійної та індивідуальної творчої роботи та рівня дисципліни студентів під час виконання навчальних завдань у вигляді письмових робіт, покращення результативності організації навчального процесу, забезпечення дотримання студентами університету вимог щодо написання та оформлення, самостійності виконання письмових робіт, а також відповідальність за їх порушення;
передбачає запровадження заходів, зокрема через упровадження відповідних новітніх технологій щодо запобігання та виявлення академічного плагіату в письмових роботах здобувачів вищої освіти та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Студент зобов'язаний самостійно виконувати всі види навчальних завдань, зокрема письмових робіт, передбачених навчальним планом та програмою. Самостійність виконання письмових завдань є одним із вихідних понять організації навчального процесу. У процесі виконання письмових робіт студент повинен підтвердити свій рівень володіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, а також дотримуватися законодавства України, Статуту, моральних та етичних норм щодо авторських прав інших осіб.
2. Визначення плагіату та його форм
2.1. У Положенні терміни вживаються в такому значенні:
Плагіат – оприлюднення студентом, повністю або частково, чужого твору (ідеї, результатів дослідження) під своїм іменем, а також відтворення студентом у виконаній ним письмовій роботі ідей, міркувань та думок інших авторів, що опубліковані в паперовому чи електронному вигляді, без відповідного посилання на джерело інформації.
Автор – фізична особа, творчою працею якої створено твір.
Твір – письмова робота студента, інформація як результат навчальної, наукової чи літературної діяльності конкретної особи (або групи осіб – твір у співавторстві), подана на паперових носіях або в електронному вигляді в мережі Інтернет чи оприлюднена на офіційному Web-сайті університету.
Твором, що виконується студентами ОНЕУ в межах навчального процесу та підлягає перевірці на плагіат, є: курсова робота, реферат, есе, контрольна робота (для студентів ЦЗФН), тези, стаття, магістерська чи бакалаврська робота.
Цитата – порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого (оприлюдненого в електронному вигляді – інформація Інтернет-ресурсів, архіву бібліотеки ОНЕУ) твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерело цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.
Оприлюднення – подання твору викладачеві (на кафедру) або його публічна презентація.
2.2. Плагіатом вважається:
дослівне відтворення чи копіювання тексту (від фрази до набору речень) із книг, статей, Інтернет-ресурсів чи інших джерел без чіткого виокремлення копійованого тексту та посилання на автора (джерело);
перефразування частин тексту інших авторів із зміщенням слів або відтворення структури їх аргументації без зміни суті (змісту) авторської наукової праці, збереженої на електронних або паперових носіях, зокрема розміщеної в мережі Інтернет та без посилання на джерело;
видання письмових робіт, виконаних іншими авторами, за свої.
Неприпустимою є також компіляція (лат. compilatio – буквально: крадіжка, грабіж, від лат. compilo – грабую) – неоригінальний, несамостійний твір; праця, побудована на використанні інших творів; поєднання різних творів без самостійної їх обробки і власних досліджень.