Практичне заняття № 2 Тема. Дидактика вищої школи

Мета: усвідомити сутність поняття «навчання» як цілісної системи, з’ясувати особливості організації навчання у ВНЗ, спираючись на загальні та спеціальні принципи навчання.

План

1. Задачі та функції дидактики.

2. Особливості організації навчального процесу у вищій школі.

3. Загальнодидактичні принципи та закономірності.

4. Мотивація навчальної діяльності студентів.

Теми рефератів

1. Історія виникнення дидактики.

2. Оптимізація навчального процесу у вищій школі у контексті Болонського процесу.

3. Типи навчання в історії людства.

4. Мотивація та формування пізнавального інтересу студентів.

Короткі відомості з теми

Дидактика – теорія навчання й освіти. Формулювання її основних функцій і законів зумовлене тісною єдністю теорії та практики науки. Основними категоріями дидактики є навчання (викладання й учіння), типи навчання, зміст освіти та навчання, методи та засоби навчання, форми організації навчально-пізнавальної діяльності та ін.

Методологічними засадами сучасної дидактики вищої школи вчені [ 2, 3, 9, 14] визнають: особистісний підхід; гуманістичний; діяльнісний; аксіологічний; системний.

Реалізація змісту освіти та змісту навчання визначає особливості (тривалість заняття, тривалість робочого дня, особливості взаємодії між суб’єктами навчального процесу, обсяг самостійної роботи, специфічні форми організації навчальної діяльності, виконання наукових і науково-дослідних робіт, моделювання, різні види практик) організації навчання.

Принципи навчання – керівні, нормативні вимоги до організації та здійснення педагогічного процесу. Вони поєднують теоретичні уявлення з педагогічною практикою. Загальнодидактичними є принципи свідомості й активності, науковості, наочності, міцності знань, доступності навчального матеріалу, систематичності та послідовності змісту навчального матеріалу, індивідуального підходу, оптимальності методів, зв’язку теорії з практикою. Особливу увагу слід звернути на характеристику групи принципів навчання, які визначають специфіку організації навчального процесу у ВНЗ:

• орієнтація вищої освіти на розвиток особистості майбутнього фахівця;

• відповідність змісту вищої освіти сучасним тенденціям розвитку науки та виробництва;

• оптимальне поєднання загальних, групових та індивідуальних форм організації навчального процесу у вищому навчальному закладі;

• раціональне застосування сучасних методів і засобів навчання на різних етапах підготовки спеціалістів;

• відповідність результатів підготовки спеціалістів вимогам, які визначені конкретною сферою професійної діяльності.

Останні роки розбудови України пов’язані з кризовими процесами в освіті. Визначальну роль у них відіграє низький рівень пізнавальної мотивації. Тому вивчення мотивації є однією з центральних проблем дидактики та педагогічної психології. У цій галузі є певні досягнення, але мінливість, рухливість, розмаїття мотивів важко звести до певних структур, окрім цього, мотиви завжди представлені у комплексі й часто не усвідомлюються ні викладачами, ні студентами. Тому питання вивчення мотивації є складним і неоднозначним. Праці Є. І. Ільїна «Мотиви і мотивація», А. К. Маркової «Пізнавальна мотивація», О. К. Дусавицького «Мотиви навчальної діяльності студентів» та 13ін. можуть допомогти у дослідженні зазначеної проблеми.

На практиці доцільним буде використання алгоритму роботи над вивченням і формуванням мотивації.

1. Визначення й уточнення мети навчання.

2. Вивчення наявної мотивації для можливості з’ясування подальших змін.

3. Вивчення 14домінуючих мотивів; з’ясування провідних мотивів навчальної діяльності особистості, групи, до якої вона належить.

4. Вивчення індивідуальних особливостей мотивації.

5. Аналіз причин зміни мотивації (недостатній рівень сформованості мотиваційної сфери; низька навченість; нерозвиненість навичок навчальної діяльності).

6. Оцінювання досягнень і планування подальших дій.

7. Формування належних мотивів. Здійснюється в ході навчального процесу в контексті розв’язання всіх інших задач.

Основними методами вивчення мотивації психологи та педагоги називають: створення нової ситуації навчання; вибір партнера навчання; незакінчені речення і твори: «Я думаю, що коли…», «Я був би радий, коли…» тренінг; опитування; анкетування; тестові методики.