- •Тема 1. Правові основи фінансової діяльності Української держави та органів місцевого самоврядування (8 год)
- •Система та основи правового статусу фінансово-контрольних органів в Україні.
- •Правовий статус та контрольно-фінансові повноваження Рахункової палати.
- •Правовий статус та контрольні повноваження органів Державної аудиторської служби України.
- •Порядок здійснення внутрішнього контролю в системі органів виконавчої влади (відомчого фінансового контролю) в Україні.
- •Внутрішньо-господарський фінансовий контроль.
- •Правове регулювання аудиторської діяльності в Україні.
- •Муніципальний фінансовий контроль.
- •Громадський фінансовий контроль.
- •Розкрийте зміст завдань та повноважень Рахункової палати України?
- •Вкажіть хто в Україні відноситься до підконтрольних об’єктів Рахункової палати та за яких умов?
- •Які заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) здійснює Рахункова палата ? Яка між ними різниця ?
- •Які завдання у сфері здійснення державного фінансового контролю стоять перед Державною аудиторською службою України? Які функції здійснюють органи Державною аудиторською службою України?
- •Назвіть повноваження органів Державної аудиторської служби України по здійсненню фінансового контролю.
- •Які основні методи фінансового контролю у своїй діяльності застосовує Державна аудиторська служба України і в чому їхня відмінність.
- •Проведіть порівняння сфер контрольної діяльності Рахункової палати та Державної аудиторської служби України за діючим законодавством України.
- •Які проблеми правового статусу Державної аудиторської служби України як центрального органу виконачої влади зумовлені останніми реформами?
- •Що таке внутрішній аудит центрального органу виконавчої влади?
- •Що таке підрозділ внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади?
- •Щодо яких суб’єктів здійснює контрольні повноваження підрозділ внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади?
- •Що є предметом контролю підрозділу внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади?
- •Як оформляється рішення про проведення контрольних заходів підрозділом внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади? Які cуб’єкти повідомляються про його прийняття?
- •Які види внутрішнього аудиту здійснюються та яка між ними різниця?
- •Що слід розуміти під внутрішньогосподарським (внутрішнім) фінансовим контролем, які суб’єкти, його здійснюють?
- •Що таке бухгалтерський облік і яке його значення для проведення фінансового контролю? Які права і обов’язки головного бухгалтера по здійсненню фінансового контролю?
- •Що таке аудит як вид незалежного фінансового контролю?
- •Які документи надають право займатися аудиторською діяльністю?
- •Як співвідносяться поняття «аудит» і «державний фінансовий аудит»?
- •Назвіть види аудиту за різними класифікаційними ознаками?
- •Які документи оформляються за результатами проведення аудиторських перевірок? Яке їхнє значення для підконтрольних суб’єктів та контролюючих органів?
- •Охарактеризуйте громадський фінансовий контроль та стан його розвитку в Україні?
Правове регулювання аудиторської діяльності в Україні.
ЗУ “ Про аудиторську діяльність “ Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту.
Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень(стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит). Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання. Аудитори(аудиторські фірми) можуть проводити перевірку іпотечного покриття відповідно до Закону України "Про іпотечні облігації" Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
Проведення аудиту є обов'язковим для: 1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічних акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, публічних акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
3) емітентів цінних паперів, які здійснюють публічне розміщення, та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.
Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону. У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. Стандартами аудиту можуть бути передбачені й інші істотні умови договору на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Залежно від внутрішніх пріоритетів щодо забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності в основі регулювання аудиторської діяльності можуть бути різні базові підходи.
Перший базовий підхід існує в тих країнах, де користувачами аудиторських висновків є перш за все представники органів державної влади, тому аудиторська діяльність знаходиться під жорстким регламентом з боку держави.
Другий базовий підхід пов'язаний з розширенням кола користувачів фінансової звітності. В такій ситуації аудит орієнтований на потреби широкого кола громадськості, а саме переважно потреб акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб. Саме тому в таких країнах аудиторська діяльність є певною мірою саморегульованою.
Враховуючи те, що історично аудит - це форма незалежного економічного контролю, а представники органів державної влади є одними з користувачів фінансової звітності та аудиторських висновків, то в першому випадку аудит залежатиме від державних структур, які регулюють аудиторську діяльність. Таким чином, другу форму регулювання аудиторської діяльності можна розглядати як більш прогресивну, яка дозволяє формувати об'єктивні зовнішні умови для незалежності аудиту.
В Україні регулювання аудиту здійснюється на базі другого (громадсько-орієнтованого) підходу.
Держава, як один із користувачів фінансової звітності, не може прямо регулювати через свої виконавчі органи аудиторську діяльність, інакше буде втрачено незалежність аудиторського контролю. Отже, аудиторська діяльність є саморегулюючою. Це означає, що держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації.
Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
