5.2. Конкуренція: її функції, види та методи

Для здійснення підприємницької діяльності необхідний економічний порядок, який будується на основі конкуренції. В перекладі з латинської мови конкуренція (competition) означає «зіштовхуватися» чи «стикатися». У ринковій економіці конкуренція – це змагальність, суперництво, боротьба між суб’єктами господарювання за кращі, економічно вигідні умови виробництва, реалізації та купівлі товарів і послуг. Конкурентна поведінка виникає в умовах суперництва та боротьби економічних агентів за обмежені блага (ресурси, товари чи гроші). Обмеженість ресурсів спонукає раціональну поведінку виробників, оскільки вони повинні робити вибір між конкуруючими цілями їх використання. Водночас споживачі мають вибір між конкуруючими напрямами використання грошей, що змушує продавців вступати в конкурентну боротьбу за гроші споживачів.

Конкуренція на ринку виконує певні функції. Так, функція регулювання вимагає виготовляти ті товари чи послуги, які необхідні споживачеві. Тому фактори виробництва під впливом цін прямують в ті галузі, де формуються більш сприятливі умови для одержання прибутку. Розподільча функція дає змогу розподіляти доходи серед підприємств та фірм залежно від результатів їхньої діяльності. Водночас конкуренція формує певні пропорції виробництві (галузеві, міжгалузеві), сприяючи переливу капіталу між сферами виробництва. Функція мотивування означає, що основний інтерес підприємця спрямований на отримання прибутку, що пов’язано із ризиком його діяльності. Всі підприємці поділяються на тих, хто ставиться до ризику негативно (вони орієнтуються на традиційні види діяльності та на середній розмір прибутку), нейтрально (вони спроможні до більш ризикованих видів діяльності, а значить і більший розмір прибутку) та позитивно (для них існують переваги в розвитку інноваційних видів діяльності, або вони можуть перейти до незаконних дій, що буде компенсуватися більш високим рівнем прибутковості). Стимулююча функція примушує виробників шукати вигідні сфери виробництва, збільшувати нагромадження капіталу, розширювати обсяги виробництва, що може привести до появи монополізму, який підриває і руйнує саму конкуренцію.

Залежно від сфери суперництва конкуренція розділяється на внутрішньогалузеву й міжгалузеву. Перша форма конкуренції здійснюється між підприємцями однієї галузі, що призводить до встановлення ринкових цін на однорідну продукцію. Боротьба між підприємцями однієї галузі може відбуватися по-різному. Предметна конкуренція означає суперництво на ринку однакових видів продукції (приміром, цукерок) різними виробниками. Видова конкуренція – це боротьба однорідних видів продукту подібного споживання, але з різними характеристиками (скажімо, спортивне взуття з різними ознаками та призначенням). Функціональна конкуренція має місце, коли різні товари задовольняють однакову потребу чи мають однакове призначення (наприклад, виробництво товарів для відпочинку – велосипедів, лиж, скайтів та ін.). В міжгалузевій конкуренції підприємця змагаються за найвигідніші умови отримання прибутку, що призводить до переливу капіталів з однієї галузі (де менша норма прибутку) до іншої (де можна отримати більшу норму прибутку).

Залежно від механізму боротьби чи суперництва розрізняють цінову та нецінову конкуренцію. Цінова конкуренція (price competition) визначає активну роль ціни для досягнення кращих економічних умов виробництва, реалізації та завоювання ринку. Використання цінового механізму включає систему різноманітних цінових знижок, проведення цінових акцій тощо. Цінова конкуренція стимулює виробників скорочувати витрати виробництва завдяки використанню більш ефективних інноваційних технологій. Нецінова конкуренція (nonprice competition) передбачає застосування будь-яких інших засобів боротьби: розширення асортименту, покращення якісних характеристик товарів або послуг, використання реклами, надання додаткових послуг (гарантій), покращення дизайну, упаковки, тари, придбання торгової марки, надання споживчого кредиту для придбання необхідних товарів та ін.

Конкуренція може існувати в цивілізованій та нецивілізованій формі. Нецивілізована конкуренція спрямована на одержання вигоди та забезпечення домінуючого становища на ринку шляхом застосування жорстоких, руйнівних методів, які націлені на знищення конкурентів (дискримінація споживачів, ціновий демпінг, війна цін, вбивства, погрози та ін.). Деякі способи нецивілізованої конкуренції підпадають під дії кримінального кодексу. Цивілізована конкуренція не передбачає знищення конкурентів, але вона може бути добросовісною, коли виробники діють у створеному державою правовому полі, або недобросовісною, якщо вона суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. У недобросовісній конкуренції використовують як цінові (продаж товарів за цінами нижче за собівартість), так і нецінові (дезінформація споживачів, економічне, технологічне та фінансове шпигунство, підробка продукції відомої фірми, використання її торговельної марки, махінації з діловими звітами, переманювання та підкуп кращих фахівців, тиск на конкурентів через державні органи та ін.) методи.

На основі конкуренції формуються різні моделі ринку, які характеризуються такими ознаками: кількість фірм, що діють на ринку, їх вплив на ціни, характер продукту, що виробляється, доступ до ринкової інформації, особливості вступу та виходу з ринку, своєрідність принципів підприємництва (ставлення до інновацій, рекламі, стратегії господарювання). Відповідно до цих рис розрізняють досконалу і недосконалу конкуренцію.