26

ДИСЦИПЛІНА ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Лекційне заняття № 11

( теоретичне заняття - 2 години, самостійне вивчення – 2 години )

ТЕМА № 11. Провадження у справі досудового розгляду.

Мета: дати студентам чітке поняття змісту і процесуальному порядку провадження у справі досудового розгляду. Студенти повинні знати про попереднє судове засідання. Студенти повинні орієнтуватися у забезпеченні позову: поняття, підстави, види. Студенти повинні знати про об’єднання і роз’єднання позовів.

План заняття:

1. Завдання, зміст і процесуальний порядок провадження у справі досудового розгляду.

2. Попереднє судове засідання.

3. Об’єднання і роз’єднання позовів.

4. Зміни в позовному спорі. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода сторін.

Питання для самостійного вивчення:

5. Забезпечення позову: поняття, підстави, види.

6. Призначення справи до розгляду.

7. Судові виклики та повідомлення.

Рекомендована література до теми:

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%d0%ba/96-%d0 %b2 %d1%80.

2. Цивільний процесуальний кодекс України : Кодекс, Закон України від 18.03.2004 р. №1618-IV.[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2. rada.gov.ua/ laws/show/ 1618-15.

3. Цивільний кодекс України : Кодекс, Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу :  http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 435-15.

4. Сімейний кодекс України : Кодекс, Закон України від 10.01.2002 р. № 2947-III.[Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/ 2947-14.

5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України 05.07.2012 р. №5076-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 5076-17.

6. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/ 2121-14.

7. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02.06.2011 р. №3460-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/3460-17.

8. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту : Закон України від 08.07.2011 р. № 3671-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3671-17.

9. Про виконавче провадження : Закон України, Перелік від 21.04.1999 р. № 606-XIV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/606-14.

10. Про доступ до судових рішень : Закон України від 22.12.2005 р. № 3262-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/ show/3262-15.

11. Про державну таємницю : Закон України від 21.01.1994 р. № 3855-XII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/ 3855-12.

12. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя насе­лення : Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-XII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4004-12.

13. Про засади державної мовної політики : Закон України від 03.07.2012 р.№5029-VI. [Електронний ресурс].  Режим доступу :http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/5029-17.

14. Про захист населення від інфекційних хвороб : Закон України від 06.04.2000 р.  № 1645-III. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1645-14.

15. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р.  № 2657-XII. [Елек­трон­ний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.

16. Про міжнародне цивільне право: Закон України від 23.06.2005 р. №2709-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/ 2709-15.

17. Про міжнародний комерційний арбітраж : Закон України, Положення від 24.02.1994р.№ 4002-XII. [Електронний ресурс]. –Режим доступу :http://zakon5.rada.gov.ua /laws/ show/ 4002-12.

18. Про судоустрій та статус суддів : Закон України від 07.07.2010 р. №2453-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 2453-17.

19. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/ 4038-12.

20. Про судовий збір : Закон України від 08.07.2011 р. № 3674-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 3674-17.

21. Про правонаступництво України : Закон України від 12.09.1991 р. №1543-XII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 1543-12.

22. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 22.09.2011 р. № 3773-VI.  – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/3773-17.

23. Про психіатричну допомогу : Закон України від 22.02.2000 р. № 1489-III. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 1489-14.

24. Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23.12.1997 р. № 776/97-ВР. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80.

25. Про третейські суди: Закон України від 11.05.2004 № 1701-IV. [Електрон­ний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1701-15.

26. Про державну службу : Закон України від 17.11.2011 р. № 4050-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/ 4050-17.

27. Конвенція з питань цивільного процесу : Гаага, 1954 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 4. (11.02.2005). – Стор.379, стаття 264, код акту 31514/2005.

28. Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних [...] [Текст] : Офіційний вісник України. – від 20.08.2004 р., 2004, № 31, стор. 474, стаття 2124, код акту 29712/2004.

Навчальні посібники

29. Васильєв С.В. Цивільний процес України : навч. посіб. /С.В. Васильєв. – Київ : Центр учбової літератури, 2013.– 343 с.

30. Кілічава Т.М. Цивільне процесуальне право : навч. посіб. / Т.М. Кілі­чава; Мін-во освіти і науки України. – Київ : Центр учбової літератури, 2007. – 351 с.

31. Фурса С. Я. Цивільний процес України. Проблеми і перспективи : наук.-практ. посіб. / С. Фурса, С. Щербак, О. І. Євтушенко; Центр правових досліджень Фурси. – Київ : Видавець С.Я.Фурса: КНТ, 2006. – 446 с.

32. Цивільний процес : навч. посіб. /А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, Н.Л. Бон­да­ренко; За ред. Ю.В.Білоусова; М-во освіти і науки України. – Київ : Прецедент, 2005. – 293 с.

33. Цивільний процес України : академічний курс : підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Світлана Фурса [та ін.]; за ред. С.Я. Фурси; Центр правових досліджень Фурси. – Київ : Видавець Фурса С.Я. : КНТ, 2009. – 846 с.

34. Цивільне процесуальне право України : навч. посіб. / І.О. Безлюдько, С.С. Бичкова, В.І. Бобрик; За заг. ред. С.С. Бичкової. – Київ : Атіка, 2006. – 383 с.

35. Цивільне процесуальне право України : навч. посіб. для підготовки до іспитів / укл.: І.В.Тетарчук, Т.Є. Дяків. – Київ : Центр учбової літератури, 2012 – 206 с.

36. Цивільне процесуальне право України : підручник /С.Бичкова, І. Бірюков, В. Бобрик та ін.; за заг. ред. С.С. Бичкової; М-во освіти і науки України. – Київ : Атіка, 2009. – 759 с.

37. Чорнооченко С. І. Цивільний процес : навч. посіб. / С. Чорнооченко; М-во внутрішніх справ України, Нац. акад. внутрішніх справ України. – 3-е вид., перероб. і доп. – Київ : Центр учбової літератури, 2014.– 415 с.

38. Штефан О. О. Цивільне процесуальне право України : навч. посіб. / О. Штефан; М-во освіти і науки України. – Київ : Юрінком Інтер, 2009. – 358 с.

15. Інформаційні ресурси.

1. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.

2. Національна парламентська бібліотека України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.nplu.org.

3. Электронная юридическая библиотека Ilex [Электронный ресурс]. – Режим доступа :http://lexlibrary.org.

4. Электронные библиотеки Украины [Электронный ресурс] : (краткий кат.). – 5. Режим доступа : http://iesu.nau.edu.ua/ukr/info/student/library.htm.

5. Юридическая научная библиотека издательства “Спарк” [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://lawlibrary.ru.

6. Конспект лекцій.

7. Джерела Internet.

8. Wikipedia.org

9. portal.rada.gov.ua.

10. static.rada.gov.u

11. golos.com.ua.

ЛЕКЦІЯ

1. Завдання, зміст і процесуальний порядок провадження у справі досудового розгляду.

Підготовка цивільної справи до судового розгляду - друга за розвитком судочинства і обов`язкова стадія цивільного процесу. Після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового розгляду. Кожна стадія цивільного судочинства характеризується сукупністю процесуальних дій, обєднаних однією найближчою метою. Підготовка справ до розгляду має також ці ознаки.

Підготовку проводить суддя, який виконує комплекс процесуальних дій. Процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі, і осіб, які не беруть участь у справі, виконуються, як правило, на вимогу судді, є відповіддю на його дії і така залежність пояснюється існуваням між ними процесуальних правовідносин, сукупністю взаємно кореспондуючих прав і обов`язків цих суб`єктів. Але особи, які беруть участь у спаві, мають право за своєю ініціативою виконувати процесуальні дії, спрямовані на підготовку спави до розгляду (подавати докази , заявляти клопотання тощо).

Дії суду і заінтересованих осіб по підготовці справи до розгляду мають свою самостійну мету , такою метою є забеспечення своєчасного і правильного вирішення справи.

Забеспечення в установлені строки в першому судовому засіданні всебічно, повно і об`єктивно вирішення судом, переданого на його розгляд правового питання, вираженого в конкретній спаві.

Для того щоб цивільна справа була обгрунтовано вирішена в першому судовому засіданні без невиправданих, неодноразових призначень нових строків її розгляду, її належить старанно підготувати до судового розгляду. В цьому полягає і значення цієї стадії цивільного процесу – підготовка справи до судового розгляду.

Одночасно, маючи за мету забеспеченя своєчасного і правильного вирішення справи, підготовка цим самим сприяє найбільш повному і реальному захисту прав, охоронюваних законом інтересів гроиадян і організацій, з найменшою по можливості витратою коштів, а також часу, тобто забеспечує реалізацію принципів законості і об`єктивної істини при послідовному впроваджені в життя принципу економії процесуальних засобів.

Належна і в установлені законом строки підготовка цивільних спав до судового розгляду має важливе значення для якісного їх вирішення з метою захисту особистих та майнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян й організацій,- наголосив Пленум ВерховногоСуду України в постанові № 1 від 5 березня 1977 року «Про підготовку цивільних спав до судового розгляду» ( зі змінами, внесеними постановами №13 від 25 грудня 1992 року та №15 від 25 травня 1998 р).

Для досягнення мети підготовки справи до розгляду суддя повинен виконанти конкретні завдання:

А) визначити характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон. Який їх регулює і яким належить керуватися при розв`язанні спору; Б) уточнити обставини, що підлягають встановленю,- тобто факти, що обгрунтовують вимоги , і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення справи ( предмет доказування); В) з`ясувати коло доказів, неоюхідних для вирішення справи, і забеспечити їх своєчасне подання; Г) визначити склад осіб, які мають брати участь у спаві, і вжити заходів до забеспечення своєчасної явки в судове засідання всіх учасників процесу у спаві.

Завдання підготовки справи до розгляду виконуються суддями шляхом здійснення числених процесуальних дій , виходячи з конкретних умов спірної справи.

Первісною і найпоширенішою процесуальною дією є опитування сторін . Суддя викликає позивача і опитує його по суті заявлених ним позовних вимог, з`ясовує у нього наявні і можливі з боку відповідача заперечення і пропонує позивачеві подати додаткові докази. В разі необхідності викликає відповідача для попереднього опитування з обставин справи і з`ясовує можливі з його боку заперечення проти позову та якими доказами він може їх підтвердити.

В судовій практиці виклик відповідача для опитування визнається необхідним у випадках, коли в позовній заяві зазначається про наявні в нього заперечення проти позову, які заслуговують на увагу, або про такі заперечення повідомив позивач при його опитуванні суддею, оскільки їх з'ясуванн надає можливість витребування необхідних доказів для перевірки їх в судовому засіданні. З'ясування в процесі опитування відповідача характеру його заперечень надає судді можливість роз'яснити йому право на необхідні форми захисту проти позову, які він може реалізувати шляхом оформлення письмового пояснення на позов чи пред'явлення зустрічного позову.

Сторони можуть бути викликані одночасно, коли суд визнає це за необхідне для повнішого з'ясування взаємних вимог. Для забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи в судовому засіданні важливе значення має обов'язок суду роз'яснити сторонам, які були викликані, що вони повинні довести обставини, на котрі посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також їхні інші права і обов'язки, закріплені ст. 27 ЦПК, оскільки вони користуються цими правами та несуть обов`язки і в процесі підготовки справи до судового розгляду.

При опитуванні сторін підлягає з`ясуванню питання, чи мають вони намір укласти мирову угоди, щоб за наявності такого їх волевиявлення вирішити питання в судовому засіданні у відповідності з ст. 175 ЦПК.

При з'ясуванні у позивача суті заявлених вимог, суддя покликаний допо­могти йому визначити підстави і предмет позову та роз'яснити його право закінчити справу мировою угодою або звернутися за вирішенням спору до третейського чи до товариського суду, коли це відповідає характеру спірних правовідносин. Необхідно також встановити правильність об'єднання ним позовних вимог і наявність у позивача інших пов'язаних між собою ви­мог того самого або до інших відповідачів з метою їх об'єднання чи роз'єднання .

Судова практика свідчить, що правильний підхід до сторін, вдумливе і уважне їх опитування запобігає несподіванкам в судовому засіданні, що мо­жуть спричинити відкладення справи розглядом.

Але при проведенні опитування сторін суддя не повинен висловлювати свого ставлення з приводу спірної справи сторін, не робити оцінку їх пове­дінки. Передчасна оцінка справи може психологічно вплинути на наступні дії судді і на правильність вирішення справи, а подекуди — викликати нарі­кання сторін, заявлення відводу судді, їх скарги на необ'єктивність розгля­ду справи. При підготовці справи до розгляду суддя вирішує питання допущених до участі в справі третіх осіб як сторін (ст.34, ст..35 ЦПК ).

Притягнення співучасників має виняткове значення , коли характер спірних правовідносин між сторонами свідчить про багатосуб'єктність а , отже, і про обов'язкову співучасть. Так , відповідачами в справі про виключення майна з опису притягуються боржник - особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках- особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Особлива увага приділяється залученню третьої особи у справу про по­новлення на роботі. У справах про поновлення на роботі незаконно звільне­них або переведених працівників суддя може вже під час її підготовки встановлювати ту посадову особу, за розпорядженням якої було проведено звільнення чи переведення працівника, і вирішувати питання про притяг­нення її у справу як третю особу без самостійних вимог на стороні відпові­дача (ст. 34 ЦПК).

При підготовці справи до розгляду суддя, з урахуванням характеру, складності і громадського її значення, вирішує питання про її розгляд з участю прокурора та про притягнення до участі в справі представника належного органу держави, органу місцевого самоврядування або гро­мадської організації. Але коли про це є пряма вказівка закону, то притягнення до участі в процесі у справі представника державного органу, органу місцевого самоврядування є обо­в'язковим.

ЦПК зобов'язує суддю в процесі підготовки справи до розгляду вирішити питання про виклик свідків у судове засідання або про допит їх у порядку , передбаченому ст. 50 ЦПК.

Оскільки свідком може бу­ти будь-яка особа, якій відомі якісь обставини, що стосуються справи, то при вирішенні питання про виклик свідків суддя повинен вимагати від сторін пояснення щодо того, які саме обставини можуть бути стверджені ними .

Допит свідків. Які постійно проживають поза місцем знаходження суду, що розглядає справу, і не можуть з поважних причин з'явитися в судове засідання, може бути проведений судом за місцем їх проживання за дорученням суду, що розглядає справу. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, і зазначаються обставини, які належить з'ясувати при проведені допиту свідка ( ст. 180 ЦПК).

Виходячи з обов'язку по доказуванню, докази у справі подають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а якщо їх недостатньо, то судця пропонує їм подати додаткові докази або на їх клопотання сприяє одержанню від підприємств, установ, організацій і громадян письмових та речових доказів, або надає особам, які беруть участь у справі, повноваження на право одержання цих доказів для подання їх до суду, а також за їх клопотанням вживає заходів до забезпечення доказів (ст.. 134 ЦПК).

До доказів, які збираються або подаються, пред'являється вимога належності їх до справи і допустимості на їх підтвердження засобів доказування .

Сукупність необхідних доказів суддя визначає з урахуванням характеру заявлених вимог. Для кожної категорії цивільно-правових спорів є докази, без яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Так, при підготовці справ до розгляду необхідно подати:

— у справах про поновлення на роботі особи, звільненої за ініціативою наймача, — копії наказів про зарахування на роботу, переміщення, переведення і про звільнення з роботи, протокол засідання і постанову профспілкового комітету про згоду на звільнення. Довідки про середній заробіток позивача .

Необхідність інших доказів визначається залежно від підстав звільнення.

Про поновлення на роботі особи, звільненої за скороченням чисельності штату працівників, до справи повинні бути додані виписки з штатного розкладу (до і після звільнення), документи про скорочення штату чи чисельності працівників, виробнича характеристика позивача; матеріали, що підтверджують переваги позивача про залишення на роботі і докази про відмову позивача від переведення на іншу роботу чи про відсутність у адміністрації можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу;

- про поновлення на роботі особи, звільненої за систематичне невико­нання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим дого­вором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, крім перелічених вище доказів, які подаються у справах про звільнення, необхідно витребу­вати документи про застосування дисциплінарного або громадського стяг­нення (копії наказів тощо), а також матеріали, на підставі яких були накла­дені стягнення (доповідні записки, пояснення тощо);

- про поновлення на роботі осіб, звільнених за власним бажанням або переведених на іншу роботу, — копії наказів про прийняття на роботу, пе­реміщення і переведення, звільнення з роботи, довідки про середній заробіток позивача (а у випадку переведення — довідки про заробіток до і після цього), заяви про звільнення, копії протоколів засідання комісій з трудових спорів і профспілкового комітету, їх рішень і постанов;

- про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я працівнику в зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, — акт про нещасний випадок, медичний висновок про професійне захворювання, висновок інспектора праці чи іншого органу, який здійснює контроль за станом охорони праці, про причини нещасного випадку, висновок МСЕК про ступінь(процент втрати працездатності, необхідність в сторонньому догляді (для інвалідів 1 групи такі витрати відшкодовуються без висновку), засобах про­тезування, санаторно-курортному лікуванні, довідки органів соціального захисту про час і розмір пенсії, призначеної і такої, що фактично виплачується, про розмір виплаченої органами соціального страхування допомоги по тимчасовій непрацездатності, про заробітну плату потерпілого; копії наказу адміністрації і постанови профспілкового комітету про відмову у від­шкодуванні шкоди чи задоволення вимоги в іншому розмірі, ніж просив по­терпілий, а також інші необхідні докази.

У справах, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин, при підго­товці їх до розгляду необхідно подати:

- про стягнення з батьків коштів на утримання дітей — копії свідоцтв про їх народження, довідки з місця проживання, про перебування дітей на утриманні позивача, з місця роботи відповідача про його заробіток і про те,чи не провадиться з нього утримання аліментів на користь інших осіб або на відшкодування шкоди;

- про передачу дітей на виховання другому батькові або про повернення дітей — копії свідоцтв про їх народження, акти обстеження жилих, побутових умов кожного з батьків, висновок органу опіки і піклування, дані, які характеризують ставлення батьків до дітей, а також поведінку батьків за міс­цем їх роботи і проживання;

-про встановлення батьківства — копії свідоцтв про народження ді­тей, довідки виконкомів селищних і сільських рад, житлово-експлуатацій­них органів про сумісне проживання сторін, переписку, грошові перекази, документи про одержання посилок, виписки з біографії і особистої справи відповідача, його клопотання про влаштування дітей позивачки в дитячі заклади та інші матеріали, що можуть мати значення для вирішення справи.

У справах, що виникають з житлових правовідносин, при підготовці до розгляду необхідно подати:

-про виселення наймачів і членів їх сімей з будинків державного або громадського фонду, які підлягають знесенню в зв'язку з вилученням зе­мельних ділянок, — рішення виконкому про знесення будинку в зв'язку з відведенням земельної ділянки для державних та громадських потреб, план квартири наймача з зазначенням кількості кімнат і їх розміру, виписку з особистого рахунку наймача в ЖЕО, документи про характер і розмір жилої площі, яка надається відповідачу, і адресу її знаходження (ордер чи його ко­пію, план квартири);

-про розділ жилої площі — копію особистого рахунку, виписку з будинкової книги, план жилого приміщення із зазначенням площі кожної кімнати, довідку про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо позивача, до­кумент, що стверджує, що наймодавець відмовився від укладення окремого договору найму, якщо спір виник між наймачем і наймодавцем;

-про розділ паю між подружжям, що розлучається, в будинку ЖБК -документи, які стверджують час вступу в кооператив, встановлений розмір і суму виплаченого паю, склад спільно проживаючих з пайщиком членів сімей, план квартири, копії свідоцтв про реєстрацію і розірвання шлюбу;

-членів ЖБК про надання їм в користування жилого приміщення, виділеного за рішенням загальних зборів членів кооперативу, — виписку з рі­шення загальних зборів про прийняття в члени ЖБК, виписку з рішення загальних зборів про надання члену ЖБК конкретного жилого приміщення, довідку про розмір внесеного паю, копію рішення загальних зборів коопе­ративу про відмову в наданні раніше виділеної жилої площі, копію рішення виконкому місцевої ради про скасування рішення ЖБК про надання позивачу жилого приміщення або відмову у видачі ордера, докази, що стверджують обґрунтованість відмови в наданні раніше виділеної жилої площі чи у видачі виконкомом ордера (довідку про склад членів сім'ї, заяву про прий­няття в члени ЖБК, документи про наявність або відсутність у члена ЖБК іншої жилої площі тощо).

У справах про авторство (співавторство) на відкриття — диплом на від­криття або копію прийнятого Державним підприємством «Український ін­ститут промислової власності» Міністерства освіти і науки України рішен­ня про визнання заявленого положення відкриттям; опис передбачуваного відкриття, плани, схеми, креслення, фотографії, тощо, копію заявки, на підставі яких видано диплом (свідоцтво) на відкриття; інші письмові дока­зи, які свідчать про те, що позивач є дійсно автором, або стверджують його творчу участь у відкритті, на яке видано диплом (висновки і відгуки вчених, спеціалістів та інша наукова документація).

У справах про земельні і майнові спори, пов'язані із земельними відно­синами необхідно подати:

- про встановлення порядку користування і розпорядження земельною ділянкою — документи про надання її для будівництва і обслуговування жи­лого будинку й господарських будівель; план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників, а також розташованих на ній будівель, плодово-ягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного спів­власника; угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним; угоду про порядок «користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце;

- про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства — документи про освіту, спеціальність чи професію по­зивача, стан його роботи в сільському господарстві, місце проживання,план розташування земельної ділянки, обгрунтування щодо її розміру таперспектив діяльності селянського (фермерського) господарства, документи конкурсної комісії про розгляд заяви та проходження конкурсного відбо­ру, а також замовлений радою проект відведення земельної ділянки, погод­жений із власником землі або землекористувачем (якщо ділянка відводить­ ся із земель запасу, погодження не потрібно);

- про відшкодування збитків або шкоди — акт відповідної комісії, створеної Київською та Севастопольською міськими, районною державною адміністрацією чи виконавчим комітетом міської (міст обласного підпорядкування) ради для визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затверджений органом, що створив цю комісію; про­ект заходів для приведення у стан, придатний для використання за призна­ченням земельних ділянок, наданих у тимчасове користування та кошторис витрат на це; документи про вартість робіт по доведенню до попереднього стану зіпсованих або пошкоджених земель; довідку служби районної дер­жавної адміністрації про середню врожайність відповідних культур; довідку про ринкову ціну цих культур (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 грудня 1996 р. «Про практику застосування судами зе­мельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

У справах про встановлення неправильності запису в актах громадянсь­кого стану необхідно подати: копію відповідного свідоцтва, висновок орга­ну реєстрації актів громадянського стану про відмову у виправленні, зміні чи доповненні запису або анулюванні поновленого чи повторно складеного запису акту громадянського стану, інші документи, що стосуються даної ви.

Для правильного визначення кола необхідних доказів належить встановити предмет доказування з норм, що регулюють спірні правовідносини, і керуватися довідковою літературою.

Наведений перелік доказів, які підлягають витребуванню, не є вичерп-м. Необхідність витребування інших доказів залежить від особливостей ожної конкретної справи.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 1 від 5 березня 1977 р. “Про підготовку цивільних справ до судового розгляду» (зі змінами, внесеними постановами № 13 від 25 грудня 1992 р. і № 15 від 25 травня 1998 р.) значив, що при вирішенні в порядку підготовки справи до судового розгляду питання про надання доказів особами, які беруть участь у справі, суд має виходити з конституційного положення про свободу сторін у цьому і керуватися тими нормами Цивільного процесуального кодексу, що застосовуються судом при розгляді справи, зокрема ст. 140 ЦПК — при огляді письмових доказів на місці, ст. 141 ЦПК — при огляді речових доказів, що швидко псуються .

Відповідно до ст. 134-135 ЦПК забезпечення доказів можливе під час розгляду справи як до, так і після подачі заяви, тому суддя має право вжити заходів їх забезпеченню також в процесі підготовки справи до розгляду. При цьому коло доказів, які можуть бути забезпечені, законом не обмежене.

В цій стадії суддя має право з урахуванням дум­ки осіб, які беруть участь у справі, призначити експертизи (медичну, психі­атричну, хімічну, бухгалтерську, екологічну та ін.), коли необхідність екс­пертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При при­значенні експертизи повинні враховуватися правила статей 143-150 ЦПК, причому особам, які беруть участь у справі, належить роз'яснити їх право ставити перед експертом питання, по яких повинен бути зроблений висно­вок. На вирішення експертизи можуть ставитися тільки ті питання, які по­требують спеціальних знань у галузі науки, техніки або ремесла .

Не можна ставити на вирішення експертизи питання права, вирішення яких належить до компетенції суду, наприклад, питання про дієздатність громадянина, а не про характер його захворювання.

У випадках, коли результат розгляду справи залежить від психічного ста­ну особи в момент вчинення нею певних дій, наприклад, при розгляді справ про визнання недійсними угод з мотивів укладення їх громадянином, не­здатним розуміти значення своїх дій або керуватися ними , про відповідальність за шкоду, заподіяну таким саме громадянином (ст. 449 ЦК), повинна бути призначена судово-психіатрична експертиза.

Судово-психіатрична експертиза повинна бути обов'язковою призначе­на, коли це передбачено законом, зокрема, в справах про визнання грома­дянина недієздатним внаслідок душевної хвороби або недоумства і про визнання його дієздатним у разі видужання або значного поліп­шення здоров'я .

У невідкладних випадках з повідомленням осіб, які беруть участь у спра­ві, може бути проведено в порядку підготовки справи до судового розгляду огляд на місці як письмових або речових доказів, так і предмета спору.

Судця має права, з врахуванням характеру спору, запитати у сторін й ін­ших учасників процесу в письмовій формі відомості про фак­ти, які мають значення для вирішення справи, якщо ці особи в зв'язку з хво­робою, проживанням в іншому населеному пункті або за якихось інших причин не можуть з'явитися до суду особисто. Але відмова надати письмові відомості або ненадходження їх в зазначений строк не є перешкодою для призначення справи до розгляду.

Забезпечення позову можливе в будь-якій стадії справи, тому суддя може допустити забезпечення позову і під час підготовки її до судового розгляду. При цьому у справах про стягнення шкоди,завданої розтратами, крадіжками і нестачами державного і громадського майна , суддя зобов'язаний вживати заходів для накладення арешту на майно і грошові суми відповідача та застосовувати інші способи, що забезпечують збереження майна.

Підготовка справи до судового розгляду може бути закінченою, коли будуть проведені всі дії, необхідні для її розгляду:

визначений склад осіб, які беруть участь у справі, і уточнено всі їх вимоги і заперечення, визначено коло фактів, які мають значення для справи, встановлені і витребувані докази, , що стверджують або спростовують такі факти, відповідно вручена копія заяви, а в необхідних випадках,- і копії доданих до неї документів. Одночасно суддя повинен вирішити питання про доцільність розгляду даної справи у виїздному засіданні.

Ст.. 156 ЦПК передбачає що справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.