3. Передумови права на звернення до суду та порядок його здійснення.

Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкість і ефективність розгляду справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову неюридичними фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

Особливу увагу при формуванні позовної заяви слід звернути на п. З ст. 119 ЦПК України - зміст позовних вимог. Змістом позову є, в першу чергу, визначення способу судового захисту. Нагадаємо, що ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено 10 способів судового захисту:

1) визнання права;

2) визнання право чину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право чи інтерес і іншим способом, встановленим договором або законом, але це повинно бути визначено позивачем.

Позовна заява повинна бути підписаною. Розгляд анонімних позовних заяв не допускається. На заяві повинна бути вказана дата подання її до суду. Час подання свідчить про пред'явлення позову в межах строків давності і забезпечує своєчасний розгляд судової справи.

4. Порядок пред’явлення позову. Згідно цпк України Стаття 118. Пред'явлення позову

1. Позов пред´являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

2. Позивач має право об´єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов´язаних між собою.

3. Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

 

Коментар:

1. Діяльність суду по захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу відбувається в різних процесуальних формах, основною з яких є позовна. Позов – це:

1. звернена через суд до відповідача матеріально – правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі;

2. засіб судового захисту; 

3. форма звернення заінтересованої особи до суду з проханням вирішити правовий конфлікт.

2. Залежно від характеру матеріально-правової вимоги, в науці цивільного процесуального права виділяють три види позовів:

-          позови про визнання – це позови, в яких позивач просить суд встановити наявність або відсутність певних спірних прав або правовідносин. До таких належать, зокрема позови про визнання батьківства, визнання права власності, визнання правочину недійсним та інші;

-          позови про присудження (стягнення) – це позови, в яких позивач просить суд зобов‘язати відповідача вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (виконати зобов‘язання);

-          позови про перетворення – це позови, в яких позивач просить змінити або припинити спірне правовідношення (наприклад, позов про розірвання договору, про зміну договору, про виселення).

        Окремо виділяють позови, спрямовані на захист права власності: віндикаційний (про витребування речі з чужого незаконного володіння) і негаторний (про усунення перешкод у користуванні майном, не пов‘язаних із позбавленням володіння). В окремих джерелах згадується негаційний позов – позов про визнання правочину недійсним.