Отруєння

Отруєння виникають у разі надходження в організм із зовнішнього середовища різних отруйних речовин. Відомі такі можливі шляхи отруєння: через шкіру та слизові оболонки, травний тракт, дихальні шляхи.

Розрізняють побутові та виробничі отруєння, навмисні та ненавмисні. Навмисні отруєння (суїцидальні) передбачають надання кваліфікованої медичної допомоги, а також психоневрологів.

Тяжкість отруєння залежить від виду отрути, її концентрації, шляхів надходження, швидкості введення та загального стану організму.

Під час надання невідкладної долікарської допомоги, у разі виникнення гострих отруєнь, переслідують такі цілі:

визначення отруйної речовини;

негайне виведення отрути з організму;

знешкодження отрути за допомогою протиотрут;

підтримання основних життєвих функцій організму (симптоматичне лікування).

Речовини, які входять у хімічну взаємодію з отрутою, переводячи її в неактивний стан, називаються протиотрутами (наприклад, кислота нейтралізує луг і навпаки). Здатність зв'язувати отруйні речовини мають активоване вугілля, танін, калію пермарганат, які додають у воду для промивання шлунка. Із цією самою метою п'ють велику кількість молока, білкової води або яєчних білків (за показаннями).

Обволікаючі засоби (12 яєчних білків на 1 л кип'яченої холодної води, рослинні слизи, киселі, рослинна олія, водна суміш крохмалю або борошна) особливо показані при отруєннях подразнюючими й припікаючими отрутами, такими, як кислоти, луги, солі важких металів.

Активоване вугілля, яке вводять у вигляді водної кашки (2—3 столові ложки на Г—2 склянки води), має високу сорбційну здатність до багатьох алкалоїдів, а також мікробних токсинів, органічних речовин і низьку — до неорганічних речовин.

Як засоби, що прискорюють проходження отрути шлунково-кишковим трактом й перешкоджають її усмоктуванню, можуть бути використані вазелінове масло (3 мл на 1 кг маси тіла) або гліцерин (в кількості 200 мл).

Отруєння чадним галом (оксид вуглецю) призводить до досить важких порушень процесів окиснення за рахунок втрати активної частки гемоглобіну. Під час потрапляння в легені оксид вуглецю зв’язується з гемоглобіном й утворюється досить стійка сполука — карбоксигемоглобін. Втрачається основна функція гемоглобіну — транспорт кисню та забезпечення окиснювальних реакцій; розвивається гіпоксія.

Чадний газ утворюється за умови наявності відкритого полум’я в закритому приміщенні та недостатнього доступу кисню.

Клінічно з’являється головний біль, запаморочення, порушення координації рухів, нудота, блювота, задишка, кашель, біль у грудях, тахікардія. Наростає загальна слабкість, з’являється почервоніння обличчя, збудження, можуть виникнути судоми. З часом потерпілий втрачає свідомість, припиняються дихання та серцева діяльність.

Невідкладна допомога:

негайно евакуювати потерпілого із приміщення, де відбулося отруєння;

забезпечити доступ свіжого повітря, а по можливості — інгаляцію кисню;

тіло розтерти, прикласти теплі грілки до ніг;

якщо є потреба — розпочати легенево-серцеву реанімацію;

забезпечити госпіталізацію постраждалого в лікувальну установу.

Отруєння етиловим спиртом. Найчастішою причиною смерті після побутових отруєнь є алкоголь. Першими ознаками є ейфорія, збудження, надмірна балакучість, порушення координації рухів. Алкоголь досить швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті й викликає його подразнення, а також проникає через гематоенцефалічний бар’єр і уражає центральну нервову систему. Розвивається пригнічення рефлексів, дихального та судинорухового центрів, загальмованість, запаморочення» нудота, блювота. Знижується температура тіла, виникає метаболічний ацидоз, а у важких випадках — коматозний стан, зупинка дихання та серцевої діяльності.

Невідкладна допомога:

терміново промити шлунок (до отримання чистої води);

дати сорбенти;

напувати часто, невеликими порціями лужної води;

до кінцівок прикласти грілки;

якщо є потреба — розпочати легенево-серцеву реанімацію;

транспортувати постраждалого в медичний заклад.

Отруєння грибами виникає після вживання в їжу неїстівних або неправильно приготовлених грибів.

Найбільш тяжкі отруєння виникають у разі споживання блідої поганки, оскільки вона містить фала- й аманітотоксини, котрі вражають ендоплазматичну сітку клітини, а також зумовлюють цитоліз гепатоцитів, еритроцитів, лейкоцитів.

Перші симптоми отруєння виникають вже через 3—4 год (максимум — через 1 добу). З’являються біль у животі, нудота, блювота, пронос з домішками крові. На 2—3 добу розвиваються ознаки печінкової, а інколи й ниркової недостатності: тяжкість у правому підребер’ї, жовтяниця, зменшується кількість сечі, розвивається інтоксикація з ураженням ЦНС й кома. Досить часто отруєння грибами закінчується летально.

У разі отруєння мухоморами, котрі мають нейровегетативну дію, виникають посилене виділення слини, потовиділення, блювота, пронос, брадикардія, галюцинації, у важких випадках — порушення свідомості, судоми.

Невідкладна допомога:

промити шлунок через зонд;

дати сольове проносне;

дати активоване вугілля;

зробити очисну клізму;

викликати швидку допомогу.