Хвороби органів травлення та ендокринної системи, що вимагають надання невідкладної долікарської допомоги

Гострий біль у животі виникає при багатьох захворюваннях і травмах живота та вимагає невідкладної долікарської допомоги і госпіталізації в хірургічне відділення. Причинами можуть бути: гострі запальні захворювання внутрішніх органів з утягненням у процес очеревини (гострий перитоніт), розрив порожнистих органів (виразки шлунка та кишечнику, травми живота, опіки, пухлини), травми черевної стінки без ушкодження органів, травми паренхіматозних органів із внутрішньою кровотечею тощо.

Клінічно визначається сильний біль у животі, котрий посилюється під час доторкання до черевної стінки або її струшування. Відмічається напруження м’язів живота, сухість у роті. Може виникати нудота, блювота, підвищується температура тіла. Пульс прискорений, слабкого наповнення, дихання поверхневе, обличчя бліде. У разі виникнення кровотечі розвиваються загальні симптоми крововтрати.

Невідкладна допомога:

забезпечити повний спокій;

заборонити пити та вживати їжу;

на ділянку живота покласти гумовий пузир із льодом;

викликати швидку допомогу. .

Ні в якому разі не можна використовувати знеболюючі засоби та спазмолітики, оскільки в подальшому це може завадити правильній діагностиці захворювання та своєчасному оперативному втручанню.

Гострий апендицит — найчастіша хірургічна патологія, характеризується розвитком запального процесу в червоподібному відростку сліпої кишки.

Клінічні ознаки залежать від стадії захворювання та анатомічної локалізації апендикса. Біль, зазвичай, виникає миттєво, інтенсивність його наростає та має постійний характер. Типова локалізація болю — у правій здухвинній ділянці, але слід пам’ятати, що також може локалізуватися внизу живота, поперековій ділянці, у правому підребер’ї, по усьому животу. Біль супроводжується нудотою та блювотою. Під час пальпації у правій здухвинній ділянці визначається значна болючість та мимовільне напруження м’язів. Біль посилюється під час кашлю, у положенні на лівому боці, легкому поколочуванні по животу.

Невідкладна допомога:

терміново транспортувати у хірургічне відділення на ношах у положенні лежачи на спині;

ні в якому разі не вводити знеболюючі та спазмолітики.

Шлунково-кишкова кровотеча — тяжке ускладнення виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки, раку шлунка, розриву варикозних вен стравоходу, виразок кишечнику.

Клінічно проявляється запамороченням, блідістю шкірних покривів, нудотою, блювотою. Блювотні маси мають вигляд кавової гущі, оскільки містять велику кількість гематину, котрий утворюється в результаті перетворення гемоглобіну під впливом соляної кислоти. Якщо кровотеча несильна — блювоти може не бути, а з’являється рідке чорне випорожнення (мелена). Розвиваються загальні симптоми крововтрати. Слід пам’ятати, що на фоні кровотечі біль у шлунку може зникати.

Невідкладна допомога:

забезпечити повний фізичний та психічний спокій;

призначити суворий постільний режим;

заборонити розмовляти та вживати їжу;

дати лоток для збирання блювотних мас;

прикласти гумовий пузир із льодом на черевну стінку;

госпіталізувати у хірургічне відділення.

Цукртии діабет — захворювання, пов’язане із недостатністю інсуліну або зниженням його активності, внаслідок чого розвивається гіперглікемія.

Розрізняють цукровий діабет І типу (інсулінзалежний) та цукровий діабет II типу (інсуліинезалежний).

Інсулінзалежний цукровий діабет розвивається переважно в осіб моло* дого віку та пов’язаний із недостатньою продукцією інсуліну. Симптоматика розвивається гостро. Хворих непокоїть сухість у роті, спрага, поліурія, виражена загальна слабкість. На фоні збереженого апетиту втрачається маса тіла. З’являється схильність до гнійничкових уражень шкіри, свербіж тіла та статевих органів. У сечі та крові — підвищений рівень глюкози.

Інсуліинезалежний цукровий діабет виникає переважно після 40 років у осіб із надмірною масою тіла як наслідок зниження чутливості інсу- лінзалежних тканин до інсуліну. Клінічно характеризується поступовим розвитком, може бути виявлений після виникнення ускладнень.

У хворих із цукровим діабетом відбувається розлад не лише вуглеводного, а й жирового та білкового обміну речовин, що веде до виникнення атеросклерозу та кетонемії. Підвищений рівень цукру в крові призводить до ураження судин та розвитку діабетичної ангіопатії, нейропатії, гломерулосклерозу.

Швидко прогресуючий цукровий діабет у стадії декомпенсації досить часто супроводжується виникненням коматозних станів, котрі вимагають невідкладної допомоги. Найпоширенішими є діабетична та гіпоглікемічна кома.

Гіпоглікемічна кома — стан, який виникає у разі різкого зниження рівня цукру в крові, що призводить до недостатнього забезпечення глюкозою клітин центральної нервової системи. Найчастіше розвивається у хворих на цукровий діабет, котрі несвоєчасно вживають їжу після використання препаратів, що знижують рівень цукру, а також у разі голодування, значних фізичних навантажень та алкогольної інтоксикації.

Слід врахувати, що гіпоглікемічна кома розвивається досить швидко. Спочатку з’являється відчуття голоду, збудження, посилене потовиділення, роздратованість, головний біль, серцебиття. Можуть виникати тремтіння тіла, рук, розлад мовлення. З’являється відчуття оніміння, порушуються зір, мислення. Виникає втрата свідомості, підвищується тонус м’язів.

Невідкладна допомога:

якнайшвидше забезпечити надходження в організм глюкози (дати цукерку, солодкий чай, мед тощо);

у разі втрати свідомості — викликати швидку допомогу.

Симптоми гіпоглікемічної коми зникають так само швидко, як і виникають, тому своєчасна допомога виключає необхідність викликати швидку допомогу.

Діабетична кома виникає як наслідок недостатності інсуліну. Причиною може бути порушення дієти, стресові та фізичні перенавантаження, гострі інфекційні захворювання, недолікування, оперативні втручання тощо.

Розвивається кома поступово. Передують їй виражена загальна слабкість, відсутність апетиту, загальмованість, спрага, нудота, блювота, запах ацетону з рота, сухість шкіри. Знижується артеріальний тиск, прискорюється пульс. Якщо допомогу вчасно не надано — хворий втрачає свідомість, припиняється виділення сечі, значно падає артеріальний тиск, дихання глибоке, шумне, виражений гіпотонус м’язів, шкіра на дотик суха та гаряча.

Невідкладна допомога:

викликати швидку допомогу;

ввести 20 од. простого інсуліну;

напувати потерпілого лужною водою (з використанням питної соди);

зробити очисну клізму з використанням лужної води.