Хвороби центральної нервової системи, котрі вимагають надання невідкладної долікарської допомоги

Гостре порушення мозкового кровообігу — гостре уражен - ня судин головного мозку, котре в більшості випадків виникає як наслідок гіпертонічної хвороби та атеросклерозу. Розрізняють минущі порушення мозкового кровообігу (симптоми порушення мозкового кровообігу утримуються не більше 24 год) та інсульт (геморагічний або ішемічний).

Клінічні прояви пов’язані з локалізацією ураження та його поширеністю.

Ішемічний інсульт (інфаркт мозку) виникає як наслідок припинення кровотоку у певній ділянці мозку. Причинами можуть бути: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, системні захворювання сполучної тканини, емболія тощо. Початок може бути раптовим (емболія), або симптоматика розвивається поволі.

Гострий початок характеризується втратою свідомості та розвитком вогнищевих симптомів (парестезії, розлад мовлення, ковтання, активних рухів та чутливості у певній ділянці тіла, асиметрія обличчя, психічні розлади тощо), котрі залежать від локалізації оклюзії в певному судинному басейні мозку.

Геморагічний інсульт — крововилив в речовину мозку або мозкові оболонки. Причинами можуть бути: підвищення артеріального тиску, геморагічні васкуліти, порушення зсідаючої системи крові, розрив аневризми мозкової судини.

Клінічно хворий відчуває різкий головний біль, може втратити свідомість. Захворювання супроводжується збудженням, блювотою, характерним почервонінням обличчя. Залежно від локалізації виникають вогнищеві симптоми.

Невідкладна допомога:

забезпечити горизонтальне положення, повний фізичний та психічний спокій;

спостерігати за рівнем артеріального тиску, ЧСС та диханням, якщо можливо, проводити їх корекцію;

у разі підозри на геморагічний інсульт — прикласти до голови пузир із льодом;

викликати швидку допомогу.

Епілептичний напад — клоніко-тонічні судоми із втратою свідомості та неконтрольованим сечовиділенням. Причинами можуть бути епілепсія та органічні ураження головного мозку. Досить часто розвивається після черепно-мозкової травми.

Напад зумовлений поширенням нейронних подразнень із вогнища епілептичної активності на весь мозок або його частину.

Під час нападу хворі падають, часто зазнають значних травматичних ушкоджень, прикушують язик. Клінічно супроводжується клоніко- тонічними судомами, вегетативними розладами (розширення зіниць, тахікардія, блідість або почервоніння обличчя).

Невідкладна допомога:

провести огляд порожнини рота, видалити сторонні предмети;

між корінними зубами розмістити твердий предмет (наприклад, столову ложку), котрий буде запобігати зімкненню щелеп та прикушуванню язика;

забезпечити повний спокій;

у разі зупинки дихання — проводити реанімаційні заходи;

викликати швидку допомогу.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) зустрічається у понад 40 % випадків і може призводити до високої смертності та інвалідності серед осіб молодого віку. Надання своєчасної кваліфікованої допомоги може врятувати життя потерпілому й забезпечити більш швидке одужання.

Розрізняють закриті та відкриті ЧМТ. Закритими називають травми, коли зберігається цілісність кісток черепа. Відкриті передбачають порушення цілісності м’яких тканин та апоневрозу голови, супроводжуються кровотечею або ліквореєю і, в свою чергу, поділяються на проникні (з пошкодженням твердої мозкової оболонки) і непроникні (зі збереженням її цілісності). У разі проникних відкритих ЧМТ виникає загроза інфікування оболонок мозку з розвитком гнійно-запальних процесів.

За сучасною класифікацією серед закритих ЧМТ вирізняють; струс, забиття та стискання головного мозку.

Струс головного мозку — наявність функціональних розладів переважно вегетативного характеру без морфологічних змія. Клінічно проявляється короткочасною втратою свідомості (не більше ЗО хв), головним болем, нудотою, блювотою, короткочасною втратою пам’яті (ретроградна амнезія), запамороченням. Під час огляду може спостерігатися горизонтальний ністагм (зміщення очних яблук у горизонтальній площині).

Забиття головного мозку часто супроводжує переломи кісток основи та склепіння черепа й супроводжується загальною мозковою та вогнищевою симптоматикою, котра залежить від локалізації ураження.

Клінічно проявляється втратою свідомості (понад 30 хв, інколи — декілька діб), нудотою, блювотою, головним болем і ретроградною амнезією. Вогнищева симптоматика характеризується порушенням рухів, чутливості, координації, наявністю паралічів, парезів, парестезій (оніміння, “повзання мурашок”).

Стискання головного мозку виникає у разі його компресії уламками кісток або як наслідок внутрішньочерепної гематоми.

Клінічно симптоматика розвивається поступово. На фоні збереженої свідомості наростають загальмованість, головний біль, запаморочення, розвивається непритомність. Зменшується ЧСС, дихання стає шумним, аритмічним. Виникає зупинка серцевої та дихальної діяльності.

Період від травми до появи перших симптомів називають “світлим проміжком*’. Його тривалість досить різноманітна й може становити від декількох годин до кількох діб. Несвоєчасна госпіталізація призводить до смерті постраждалого. Тому всі потерпілі з наявністю травми голови обов'язково мають бути госпіталізовані та перебувати під спостереженням

невропатолога.

ҐІерелом основи черепа супроводжується забиттям мозку та проникненням крові в носоглотку та підшкірно-жирову клітковину навколо очей. Може супроводжуватися витіканням ліквору із порожнини носа та вух. Гематома, котра утворюється, може викликати також стискання мозку із »ого клінічними проявами.

Відкрита ЧМТ часто супроводжується проникненням у мозок уламків кісток та сторонніх предметів, що може призводити до інфікування оболонок мозку та мозкової речовини (розвиваються менінгіт, абсцес мозку та остеомієліт). Травматизація судин призводить до геморагій, тромбозів та гематом.

Клінічно супроводжується головним болем, запамороченням, емоційною лабільністю або втратою свідомості.

Невідкладна допомога:

зупинити кровотечу, обробити рану;

зафіксувати голову, надати їй припіднятого положення, повернути на бік;

голову обкласти льодом;

якщо є потреба — проводити легенево-серцеву реанімацію;

транспортувати у лікувальну установу.